УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/190/320/13Головуючий суду першої інстанції:Іщенко І.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Рошка М. В.

"10" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіРошка М.В.,

СуддівСіротюка В.Г., Сінані О.М.,

При секретаріТаранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до ОСОБА_6 про стягнення отриманих без достатньої правової підстави коштів, за апеляційною скаргою Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ДП «Придніпровська залізниця» 24.09.2012 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення отриманих без достатньої правової підстави коштів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачка працювала на посаді провідного юрисконсульта Відокремленого структурного підрозділу «Сімферопольське пасажирське вагонне депо» ДП «Придніпровська залізниця». Відповідно до рішення апеляційного суду АРК від 20.06.2012 року на користь ОСОБА_6 з позивача стягнуто 1000 грн. моральної шкоди. Позивач добровільно виконав рішення суду та сплатив відповідачки зазначену суму, але з цієї суми не було сплачено податок у розмірі 150 грн., помилково перераховано 50 грн. та сплачена сума у розмірі 166,76 грн. за два дні зайве використаної відпустки. Відповідачка була повідомлена про необхідність повернення зайве сплачених коштів. Посилаюсь на положення статей 1212 та 1215 ЦК України просили стягнути 366,76 грн.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2012 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачкою положень статей 1212 та 1215 ЦК України але не довів наявність рахункової помилки або недобросовісність з боку відповідачки.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору та вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені всі дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачка працювала у позивача з 07.09.2005 року по 01.09.2012 року ( а.с. 5-6).

Рішенням Апеляційного суду АРК від 20.06.2012 року на користь відповідачки з позивача стягнуто 1000 гривень моральної шкоди ( а.с. 13-15).

Відповідно до платіжної відомості від 24.07.2012 року підприємство добровільно сплатило відповідачці зазначену суму (а.с. 17-20).

01 серпня 2012 року з відповідачкою був проведений остаточний розрахунок та сплачено 69,02 грн. ( а.с. 23).

Так, за змістом ст. 127 КЗпП України повернення підприємству зайво виплачених коштів можливо для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування,при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки; при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136 КЗпП України).

Також ст. 1212 ЦК України зобов'язує особу, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому це майно.

При цьому ст.1215 ЦК України встановлює, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, нормами закону не передбачено повернення працівником підприємству зайво виплачених коштів, крім випадків, встановлених ст. 127 КЗпП України, ст. 1215 ЦК України.

Ураховуючи, що нараховані та добровільно виплачені відповідачці кошти є складовою частиною заробітної плати, нараховані їй були згідно рішення суду та на підставі наказів про відпустку, які на цей час не скасовані та матеріали справи не містять доказів, щодо рахункової помилки з боку підприємства або недобросовісність з боку відповідачки, як набувача, не можливо стверджувати, що відповідачка набула зазначені кошти без належної правової підстави.

Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування або зміни судового рішення.

За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307-308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» - відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: Рошка М.В. Сіротюк В.Г. Сінані О.М.