КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2604/12214/12(2-а/2604/639/12)(в 2-ох томах) Головуючий у 1-й інстанції: Орда О.О.,

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"10" січня 2013 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Горбань Н.І., Оксененка О.М.,

при секретарі Сидоренко В.В.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали апеляційних скарг управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року ОСОБА_2 (далі -Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (далі - Відповідача) у якому просив визнати дії УПФУ щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати суми пенсії, що мають бути нараховані у відповідності зі ст.ст. 50, 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період, починаючи з 04.01.2006р.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Суд першої інстанції визнав дії відповідача протиправними та зобов'язав нарахувати та виплатити державну пенсію у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 13.02.2008р., з урахуванням виплачених коштів.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, позивач та відповідач звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення.

Заслухавши позивача, його представника та представників відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції -зміні, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи, перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію згідно з ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача щодо зобов`язання УПФУ здійснити перерахунок та виплату державної пенсії у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 13.02.2008р., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Апеляційна інстанція не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

За змістом ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Враховуючи вищевикладене позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії 75 % мінімальної пенсії за віком, а розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на те, що Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 відповідач не правомірно виплачував пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 50, 54 зазначеного Закону.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 13.08.2008 року, суд першої інстанції правомірно відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання призначити пенсію відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 04.01.2006 року по 12.02.2008 року.

Тому, колегія суддів приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, передбачених ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте, суд не може погодитися з висновком районного суду щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату коштів, відповідно до ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо незазначеної кінцевої дати виплати та нарахування сум пенсії. При цьому, апеляційна інстанція враховує ту обставину, що суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання органів державної влади виконувати будь-які зобов'язання в майбутньому, оскільки порушення яких-небудь прав, свобод та законних інтересів ще не відбулося.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік доповнено п. 4 такого змісту: «Установити, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

Із аналізу наведеної правової норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. В даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Водночас необхідно звернути увагу, що на момент набрання чинності зазначеним Законом, Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян.

З огляду на викладене, до набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Оскільки ні положення Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ні постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»не скасовані та не визнані неконституційними, суд приходить до висновку про необхідність встановлення кінцевої дати проведення перерахунку позивачу доплат, передбачених ст.ст. 50, 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, 22.07.2011 року, так як вказана постанова Уряду набула чинності з 23.07.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 183-2 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва -задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення.

Резолютивну частину постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2012 року змінити, виклавши абзаци другий, третій та четвертий наступним чином: «Визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва призначити, провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 13.02.2008р. по 22.07.2011р., з урахуванням фактично виплачених сум».

В решті постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2012 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Горбань Н.І.

Оксененко О.М.