Справа № 11-812/2006 Головуючий І інстанції: Соловей В.В.
категорія - ч. 2 ст. 309 КК України Доповідач: Баглай І.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати з
кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області у складі
головуючого судді Трейтяк О.П.,
суддів Баглая І.П., Антипець В.М.,
з участю прокурора Шваб Л.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 вересня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, уродженець смт. Козелець, Чернігівської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий:
25.02.2004 року Козелецьким районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст.ст. 70, 75, 76 КК України - до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
10.03.2004 року Конотопським міським судом Сумської
області по ч. 1 ст. 309 КК України - до 1 року обмеження
волі;
08.02.2005 року Козелецьким районним судом
Чернігівської області за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 70, 75, 76 КК
України - до 3 років 6 місяців позбавлення волі з
іспитовим строком 2 роки, засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України - до 2 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до
покарання призначеного судом частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 08.02.2005 року у вигляді 1 року 8 місяців позбавлення волі і остаточно призначено 3 роки 8 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави 146 грн. 46 коп. за проведення хімічної експертизи.
Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишений у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання та постановлено обчислювати строк покарання з моменту його фактичного затримання.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КК України.
Судом ОСОБА_1 було засуджено за те, що він, 16.06.2006 року, у ранковий час, на одній з вулиць м. Остер, Козелецького району Чернігівської області, знайшов поліетиленовий пакет з двома поліетиленовими пляшками з концентратом з макової соломи (екстракційним опієм) та подрібненою маковою соломою, які забрав і зберігав повторно для власних потреб без мети збуту. В той же день, за місцем проживання ОСОБА_1 працівниками міліції були виявлені та вилучені дві пляшки з концентратом макової соломи (екстракційним опієм) загальною вагою сухого залишку 4,85 г. та подрібнена макова солома, вагою 24,7 г. у висушеному стані, які є наркотичними засобами.
Не погоджуючись з вироком, засуджений подав апеляцію, в якій порушує питання про зміну вироку в частині призначеного покарання та просить звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України. Мотивує, що скоєний ним злочин не є тяжким, наркотичні засоби від придбав та зберігав у невеликій кількості без мети збуту, ніякої шкоди злочином не завдав. Також вважає, що суд не в достатній мірі врахував пом'якшуючі його відповідальність обставини: активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, сімейний стан та стан здоров'я.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необґрунтованість доводів апеляції, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, судова колегія підстав для її задоволення не знаходить.
Вина засудженого у скоєнні інкримінованого злочину, при обставинах наведених у вироку суду, відповідає фактичним даним справи, повністю підтверджується сукупністю зібраних доказів та не заперечується ним самим.
Отже вирок суду ґрунтується на достатніх і достовірних доказах.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд, у відповідності з вимогами ст. 65 Кримінального кодексу України, призначив його враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки злочину, дані про особу підсудного, визнання ним вини та щире каяття, сімейний стан та стан здоров'я, відсутністьобставин, що обтяжують покарання, тобто всі ті обставини, на які вказує в апеляції засуджений.
За таких обставин, підстав для зміни вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,
ухвалила:
Залишити без задоволення апеляцію засудженого ОСОБА_1, а вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 вересня 2006 року щодо нього - без змін.