КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6225/11 Головуючий у 1-й інстанції: Горобець О.К.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" січня 2013 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівСобківа Я.М., Борисюк Л.П., Петрика І.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області про зобов'язання проведення перерахунку та виплати щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом в якому просила визнати неправомірними дії відповідача по нарахуванню та виплаті йому щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі значно нижчому, ніж визначеному статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов'язати УПФУ в Шполянському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату недоотриманої ним суми зазначеного підвищення до пенсії як дитині війни, за період з 20 грудня 2010 року по теперішній час, з подальшим її нарахуванням та виплатою у визначеному законом розмірі.

Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не довів ті обставини, які ним було встановлено під час розгляду справи, що у свою чергу стало причиною порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області -задовольнити частково, а постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2011 року -скасувати в частині задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ст. 6 вказаного Закону у редакції від 09 липня 2007 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, який встановлений постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року.

Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними.

Так, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року, та є пріоритетним у застосуванні.

Будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку підвищення пенсії, як дитині війни, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При ухваленні постанови колегія суддів також враховує, що частину підвищення до пенсії, як дитині війни, позивачу вже було виплачено раніше.

Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, що з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»та постанови КМ України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06 липня 2011 року № 745 було змінено правові підстави та розміри соціальних виплат особам, які мають статус дітей війни, а тому позивач з 23 липня 2011 року втратив право на виплату підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розмір вказаних соціальних виплат.

Відповідне повноваження Кабінетом Міністрів України було реалізоване шляхом прийняття постанови «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06 липня 2011 року № 745. Вказана постанова набула чинності 23 липня 2012 року.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що з 23 липня 2012 року особи, які набули статусу дітей війни, втратили право на виплату відповідних виплат у розмірі, встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправомірно задоволено вимоги позивача за період з 23 липня по 19 вересня 2011 року.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, проте в частині задоволення вимог за період з 23 липня по 19 вересня 2011 року рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області -задовольнити частково, а постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2011 року -скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області -задовольнити частково.

Постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2011 року в частині задоволення позовних вимог за період з 07 березня 2011 року по 19 вересня 2011 року -скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2011 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.