ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" січня 2013 р. Справа № 16/5026/709/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіМирошниченка С.В.,
суддівБарицької Т.Л.,
Хрипуна О.О. (доповідача),
розглянувши касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Олександрівка"
на постанову та рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 господарського суду Черкаської області від 18.07.2012
у справі господарського суду№ 16/5026/709/2012 Черкаської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бужанський цукор" 2. Приватного сільськогосподарського підприємства "Олександрівка"
простягнення 17 700 188,59 грн.
за участю представників
позивачаРадіонов В.О.,
відповідача-1не з'явилися,
відповідача-2не з'явилися,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 18.07.2012 у справі №16/5026/709/2012 (суддя Спаських Н.М.) частково задоволено позов ПАТ "КБ "Приватбанк"; стягнуто з ТОВ "Бужанський цукор" на користь ПАТ "КБ "Приватбанк" заборгованість у розмірі 13 272 425,42 грн. та 48 272,12 грн. судового збору; стягнуто солідарно з ТОВ "Бужанський цукор" та ПСП "Олександрівка" на користь ПАТ "КБ "Приватбанк" заборгованість у сумі 4 424 141,80 грн. та 16 107,88 грн. судового збору; зменшено суму солідарного стягнення 4 424 141,80 грн. з ПСП "Олександрівка" на 502 000,00 грн. та відмовлено в цій частині у задоволенні позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 (головуючий суддя Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Рябуха В.І.) апеляційну скаргу ТОВ "Бужанський цукор" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 18.07.2012 у справі № 16/5026/709/2012 - без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ПСП "Олександрівка" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 та рішення господарського суду Черкаської області від 18.07.2012 у справі № 16/5026/709/2012, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права. За твердженням скаржника, висновки судів не ґрунтуються на матеріалах справи та зроблені при неповному дослідженні обставин справи.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вказав на безпідставність та необґрунтованість вимог скаржника та просив залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.
В судове засідання 09.01.2013 представники скаржника не з'явились. Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, а також встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників скаржника.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.07.2011 між ПАТ "Приватбанк" та ТОВ "Бужанський цукор" був укладений кредитний договір № Б045Г/С, на умовах якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію та в її межах надав кредитні кошти з лімітом кредитування 15 000 000,00 грн. на поповнення обігових коштів зі сплатою 18 % річних, а у разі порушення позичальником грошових зобов'язань - 36 % річних, зі строком повернення кредиту згідно з графіком зменшення поточного ліміту 25.01.2012.
На виконання умов кредитного договору банк надав позичальнику кредитні кошти у загальному розмірі 12 550 000, 00 грн. дев'ятьма траншами, що підтверджується попередньою вимогою на видачу кредиту від 28.07.2011 та платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.
Судами також встановлено, що 25.07.2011 між ПСП "Олександрівка" та ПАТ "Приватбанк" був укладений договір поруки № Б045Г/С-П-1, на умовах якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником ТОВ "Бужанський цукор" своїх зобов'язань за кредитним договором № Б045Г/С у обсягу 25 % від суми загальної заборгованості за кредитним договором.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 1049 ЦК України зобов'язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ТОВ "Бужанський цукор" не виконало своїх зобов'язань за кредитним договором, його заборгованість перед позивачем по поверненню кредитних коштів становить 12 550 000,00 грн. Беручи до уваги факт порушення відповідачем-1 договірних зобов'язань, суди визнали обґрунтованими також вимоги про стягнення заборгованості відповідача-1 перед позивачем по сплаті процентів за користування кредитними коштами у сумі 1 424 050,00 грн., пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за період з 25.10.2011 по 21.03.2012 у розмірі 461 517,16 грн., штрафу за ненадання відповідачем-1 банку фінансової інформації у сумі 502 000,00 грн., штрафу за ненадання інформації про цільове використання кредиту у сумі 2 008 000,00 грн., 751 000,00 грн. штрафу за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань.
Водночас, з відповідача-2 відповідно до п. 1.2 договору поруки суди визнали обґрунтованим стягнення 25 % загального розміру заборгованості відповідача-1.
Колегія суддів вказує на передчасність висновку судів попередніх інстанцій щодо доведеності розміру заборгованості ТОВ "Бужанський цукор" за кредитним договором, оскільки даний висновок в порушення вимог ст. 43 ГПК України не ґрунтується на оцінці всіх наявних у матеріалах справи доказів. Зокрема, поза увагою судів обох інстанцій залишився укладений 01.06.2012 боржником з ПП "Вікторія К" договір купівлі-продажу № 010612/4-1, за яким ПАТ "Приватбанк" як вигодонабувач мав отримати кошти за продану продукцію (т. 1 стор. 123). Суди не дослідили та не дали оцінки діяльності позивача в питанні отримання належного за кредитним договором за рахунок продажу відповідачем-1 заставленого товару в обороті.
З'ясування вказаних питань має істотне значення для вирішення спору та впливає на правильність застосування норм матеріального права, беручи до уваги положення ст.ст. 13, 613 ЦК України.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (п. 3 ч. 1 статті 111-9 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Вищезазначене не дає підстав вважати постановлені у справі судові рішення законними та вмотивованими.
Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів і з'ясування обставин у справі на підставі статті 111-7 ГПК України знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийнятті у справі судові акти не можна вважати законними та обґрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про їх скасування з передачею справи на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, усім доводам сторін надати належну правову оцінку, і в залежності від встановленого вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Олександрівка" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 та рішення господарського суду Черкаської області від 18.07.2012 у справі № 16/5026/709/2012 скасувати.
Справу № 16/5026/709/2012 передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддяС.В. Мирошниченко
Судді Т.Л. Барицька
О.О. Хрипун