ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"25" грудня 2012 р.Справа № 5017/3223/2012

За заявою: Приватної виробничої комерційної фірми "Ной" (86141, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Кірова, 1-А)

про визнання банкрутом приватного підприємства "Термінал Т-К" ( 65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Польська 18, код 33284725).

Суддя Бахарєв Б.О.

Представники сторін:

Від заявника: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.11.2012 р. порушено провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Термінал Т-К", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Селезньова Олександра Вікторовича (ліцензія серія АВ № 566961 від 04.10.2011 р.).

17.12.2012 р. до господарського суду Одеської області звернулось приватне підприємство "Термінал Т-К" з заявою про роз'яснення ухвали господарського суду Одеської області від 12.11.2012 р. в частині розповсюдження дії мораторію щодо виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення на заставне майно, та чи підлягає зупиненню виконавче провадження за виконавчими документами та іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

Приписами ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

Частиною 6 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Також суд зазначає, що ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає чинності з дня її винесення і може бути оскаржена тільки в частині призначення розпорядника майна (частина шоста статті 13 Закону) та вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Як зазначено вище, згідно з частиною першою статті 11 та частиною четвертою статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Згідно з частиною сьомою статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Тому дія мораторію триває протягом усього строку провадження у справі про банкрутство, включаючи усі його процедури, за винятками, передбаченими Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Дія мораторію не поширюється також на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 Закону. Проте слід враховувати, що Законом України від 7 березня 2002 р. N 3088-III "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зі статті 14 Закону виключено норми, які дозволяли боржникові при проведенні процедури розпорядження майном одночасно задовольняти вимоги кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів. Тому боржнику дозволяється під час процедури розпорядження майном задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною шостою статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не поширюється дія мораторію. Задоволення, отримане кредитором внаслідок дій боржника, що порушують правила про режим мораторію, за позовом арбітражного керуючого має повертатися боржникові (або в ліквідаційну масу) на підставі статей 1212 - 1214 ЦК.

Заборона на задоволення вимог кредиторів не стосується випадків, коли боржник після виявлення у встановленому порядку кредиторів одночасно задовольнив вимоги всіх конкурсних кредиторів, зокрема і шляхом зарахування зустрічних вимог. У такому випадку провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частина 43. Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року N 15 „Про судову практику в справах про банкрутство" встановлює, що дія мораторію поширюється виключно на вимоги виконавчих документів, що одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами зобов'язально-правового характеру на всі види забезпечення виконання зобов'язань неплатоспроможного боржника, зокрема зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно, яке знаходиться у податковій заставі на задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, на вимоги щодо стягнення фінансових санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавства, законодавства про цінні папери, про ціноутворення тощо.

Керуючись ст. ст. 86, 89 ГПК України, ст. ст. 31 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суд, -

У Х В А Л И В:

1. Роз'яснити приватному підприємству "Термінал Т-К", що мораторій при розгляді справи про банкрутство розповсюджується на дії кредиторів (заставних) щодо стягнення на заставне майно.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Суддя Бахарєв Б.О.