ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 р. | № 110/2б-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: | Удовиченка О.С. |
суддів: | Панової І.Ю. |
Яценко О.В. |
розглянувши касаційну скаргу | ТОВ “Племзавод “Шевченківський” |
на ухвалу та постанову | господарського суду Київської області від 29.05.2006р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.09.2006р. |
у справі | № 110/2б-2006 господарського суду Київської області |
за заявою | ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі головного Управління по м. Києву та Київській області ВАТ “Державний ощадний банк України” |
до | ТОВ “Племзавод “Шевченківський” |
про | банкрутство |
арбітражний керуючий | Єгоренков С.В. |
в судовому засіданні взяли участь представники :
кредитора: | Шаповалов І.В. |
боржника: | Руденко Г.В. |
арбітражний керуючий: | Єгоренков С.В. |
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2006р. (суддя Шевчук С.Р.) визнано ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі головного Управління по м. Києву та Київській області кредитором з майновими вимогами до боржника у сумі 2239222,18 грн., зобов’язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у даній справі та надати суду підтвердження подання оголошення, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Єгоренкова С.В.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.09.2006р. (судді: Яковлєв М.Л. –головуючий, Міщенко П.К., Рудченко С.Г.) ухвалу господарського суду Київської області від 29.05.2006р. залишено без змін.
ТОВ “Племзавод “Шевченківський” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 29.05.2006р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.09.2006р. скасувати та прийняти нове рішення.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 129 Конституції України, п. 5 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника;
Відповідно до п.4 ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора становить 2239222,18 грн., що складає більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом першої інстанції п. 5 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. На думку скаржника, суд, зазначивши в оскаржуваній ухвалі про початок перебігу 10-денного строку на публікацію оголошення про порушення провадження у справі з дня отримання ухвали, надав ініціюючому кредитору більший термін для публікації оголошення, ніж передбачено законом.
Вищевказані доводи не приймаються колегією суддів до уваги виходячи з наступного.
Згідно з п. 5 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство.
Відповідно до приписів п. 13 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у випадку, якщо заявник не виконує вимоги ухвали господарського суду щодо публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство у визначений строк, господарський суд має право залишити заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду.
Зі змісту цієї статті вбачається, що, навіть у випадку невиконання вимог ухвали суду щодо публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у визначений строк, залишення заяви ініціюючого кредитора без розгляду є правом, а не обов’язком суду.
За таких обставин, надання 10-денногостроку на публікацію з дня отримання ухвали суду не може бути підставою для скасування ухвали підготовчого засідання.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані ухвала та постанова винесені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ТОВ “Племзавод “Шевченківський” залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Київської області від 29.05.2006р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.09.2006р. у справі № 110/2б-2006 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко