Судове рішення #272199
17/196

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

07 листопада 2006 р.                                                                                   

№ 17/196  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Удовиченка О.С.

суддів:

Панової І.Ю.


Яценко О.В.

розглянувши  матеріали

касаційної скарги

ДП “Будінвестсервіс”


на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2006р.


у справі

№ 17/196 господарського суду м. Києва

за позовом

ДП “Будінвестсервіс”

до

АТЗТ фірми “Київінвест”

про

визнання договору недійсним та зобов’язання повернути майно

в судовому засіданні взяли

ДП “Будінвестсервіс”

Злотківська І.Г.

АТЗТ фірми “Київінвест”

Дубровінська І.Ю., Шульєва Т.Л.


ВСТАНОВИВ:

          

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2006 р. у справі               № 17/196 (суддя Кролевець О.А.) за позовом дочірнього підприємства “Будінвестсервіс” (далі –ДП “Будінвестсервіс” до акціонерного товариства закритого типу “Київінвест” (далі - АТЗТ фірма “Київінвест”) позивачу в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2006 р. (судді: Григорович О.М. –головуючий, Гольцова Л.А.,             Рябуха В.І.) рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2006 р. залишено без змін.

ДП “Будінвестсервіс” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2006 р., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального права, а саме: ст.ст. 16, 386 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм  матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.05.1996р. між АТЗТ “Будінвестсервіс”, правонаступником якого є ДП “Будінвестсервіс”, та АТЗТ “Київінвест” був укладений договір про розторгнення акту передачі майна АТЗТ “Київінвест” до статутного фонду АТЗТ “Будінвестсервіс”.

10.04.2006р. ДП “Будінвестсервіс” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним з дати підписання договору від 14.05.1996р.та про зобов’язання відповідача повернути позивачу майно за переліком, наведеним в позові.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Пунктом 7 вказаних Положень встановлено, що до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

Статтею 71 ЦК України 1963 р. передбачено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Згідно зі ст. 76 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до приписів ст. 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, право на пред’явлення позову виникло з 14.05.1996р., а позивач звернувся з позовною заявою лише 10.04.2006р., тобто вже після закінчення загального строку позовної давності без клопотання про його поновлення.

Крім того, відповідно до приписів ст. 267 ЦК України, яку необхідно застосовувати до даних правовідносин, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді зазначеної позовної заяви у суді першої інстанції, відповідачем було подано заяву про застосування строку позовної давності.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано застосував позовну давність при розгляді даного спору.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2006р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для її скасування відсутні.


Керуючись статтями 1115, 1117, 1119–11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,



                                            ПОСТАНОВИВ:


Касаційну скаргу дочірнього підприємства “Будінвестсервіс” залишити без задоволення.


Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2006 р. у  справі № 17/196  залишити без змін.


                                                                                

Головуючий                                                                          О.С. Удовиченко   


Судді                                                                                      І.Ю. Панова


                                                                                      О.В. Яценко

                                         



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація