АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/4783/2012 Номер провадження 22-ц/786/220/2013 Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М. Доповідач Чічіль В. А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Антонова В.М., Хіль Л.М.,
за участю секретаря: Ренкевич М.Д.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 листопада 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради, про зміну місця проживання малолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визначення порядку спілкування з онукою та її участі у вихованні,-
В С Т А Н О В И Л А :
У липня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що 17 грудня 2003 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_1, який розірвано 29 грудня 2010 року.
Разом з ОСОБА_1 мають спільну доньку -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після розірвання шлюбу позивач приймав участь у вихованні доньки, добровільно сплачував кошти на її утримання, оплачував навчання у приватному навчально-виховному комплексі «Дошкільний навчальний заклад -спеціалізована школа»ОСОБА_5, турбувався про стан її здоров'я, оздоровлюючи доньку за кордоном.
Проте з жовтня 2011 року не зміг прийти до спільної згоди з ОСОБА_1 щодо порядку та способу участі батька у вихованні дитини через те, що відповідачка проявляла до нього неприязне ставлення і штучно створювала умови, за яких позивач не міг спілкуватися з донькою в обсязі, необхідному для нормального виховання дитини.
За зверненням ОСОБА_2 виконавчим комітетом Октябрської районної ради м. Полтави визначено порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою, проте ОСОБА_1 відмовляється виконувати рішення органу опіки та піклування, чинить перешкоди у вихованні доньки.
Просив зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди у спілкуванні з донькою ОСОБА_4 та участі у її вихованні, визнати порядок участі у вихованні та спілкуванні із малолітньою донькою у вигляді систематичних побачень кожну середу, п'ятницю з 17:00 до 20:00 годин, кожної неділі з 10:00 години до 9:00 години понеділка, з ночівлею та перебуванням дитини за місцем проживання батька, з правом прогулянок по місту, враховуючи погодні умови та не порушуючи режиму дня для дитини, турбуватись про стан її здоров'я, а також щорічно 30 днів спільного відпочинку батька з дитиною протягом серпня та 20 днів протягом лютого з правом виїзду за кордон за попередньою домовленістю з матір'ю.
У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, у якому зазначала, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, приходиться їй онукою.
Батьки дитини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не надають бабусі можливості спілкуватись з онукою.
Просила визначити місце та час спілкування з ОСОБА_4, визначивши місце спілкування -квартиру АДРЕСА_2, та час: з 8:00 год. до 19:00 год. щосуботи з правом прогулянок по місту.
До попереднього судового засідання у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_6 пред'явив до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву, у якій просив змінити місце проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обране згідно рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 грудня 2010 року за місцем проживання матері, ОСОБА_1, визначивши місце проживання малолітньої ОСОБА_4 за місцем проживання батька, ОСОБА_2, та стягнути з ОСОБА_1 5 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 15 серпня 2012 року справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною об'єднана в одне провадження зі справою за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визначення порядку спілкування із онукою та її вихованні.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2012 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною залишено без розгляду.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 листопада 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Змінено місце проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обране згідно рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 грудня 2010 року у цивільній справі №2-11749/10 за місцем проживання матері, ОСОБА_1
Визначено місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання батька ОСОБА_2 за адресою проживання батька: АДРЕСА_1.
У частині задоволення інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 107,30 грн. судового збору.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено ОСОБА_1, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновку суду обставинам справи, просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 та залишення місця проживання малолітньої доньки за місцем проживання матері.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Як убачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29 грудня 2010 року, малолітню ОСОБА_4 залишено проживати з матір'ю ОСОБА_1
Сторонами не досягнуто згоди щодо порядку участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні доньки, що стало підставою для звернення батька до державних органів опіки та піклування для встановлення такого порядку.
Виконавчий комітет Октябрської районної ради у м. Полтаві своїм рішенням №423 від 22 листопада 2011 року визначив порядок участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1: кожну середу, п'ятницю місяця з 17:00 до 20:00 год., з 10:00 годин неділі до 9:00 год. понеділка за місцем проживання батька, з правом прогулянок по місту, а також оздоровлення дитини за попередньою домовленістю з матір'ю (т. 1 а.с. 63).
Дане рішення виконавчого комітету з початку 2012 року не виконується ОСОБА_1, з підстав чого ОСОБА_2 протягом року неодноразово звертався до органів опіки та піклування та правоохоронних органів.
13 серпня 2012 року відповідачка ОСОБА_1 повідомила, що 18 липня 2012 року змінила разом з донькою місце свого проживання, та з того часу проживає за межами Полтавської області у с. Маяки, Біляївського району, Одеської області.
З повідомлення т.в.о. начальника Біляївського Р В УМВС України в Одеській області від 13 серпня 2012 року (а.с. 48) убачається, що ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 за зазначеною нею органам опіки та піклування адресою: квартира АДРЕСА_3, не проживає (т. 1 а.с. 48.).
Обставину непроживання відповідачки з донькою за вказаною нею адресою підтвердив також сільський голова с. Маяки, Біляївського району, Одеської області (т. 1 а.с. 91).
Місцевим судом також встановлено, що ОСОБА_1 після розлучення з ОСОБА_2 неодноразово змінювала своє місце проживання, не повідомляючи батька малолітньої ОСОБА_4 про місцезнаходження доньки, змінювала номер мобільного телефону, без відома позивача про свій новий номер, та вимикала телефон ОСОБА_4, що унеможливлювало будь-який контакт доньки і батька.
У період з вересня 2011 року по серпень 2012 року малолітня ОСОБА_4, нерегулярно відвідувала садок ПНВК «Дошкільний навчальний заклад -спеціалізована школа»ОСОБА_5, влаштування (уклав договір) та оплату за який здійснював ОСОБА_2
З вересня 2012 року ОСОБА_4 стала відвідувати Полтавський дошкільний навчальний заклад №36, хоча зі слів ОСОБА_1 з липня 2012 року вона разом з донькою виїхала на проживання у Одеську область.
Відповідачка ОСОБА_1 також ухилилась від виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 7 липня 2012 року, яким надавався тимчасовий дозвіл на виїзд ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_4 за межі України до Сполучених Штатів Америки без супроводу матері, не передавши дитину батькові та змінивши своє та доньчине місце проживання без повідомлення про це батька.
У жовтні 2012 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради, розглянувши питання визначення місця проживання ОСОБА_4, дійшов до висновку, що проживання малолітньої дитини можливе як з матір'ю ОСОБА_1, так і з батьком ОСОБА_2, та поклався на розсуд суду (т. 1 а.с. 170-171).
На час розгляду справи відповідачка ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_4, жилою площею 51,80 кв. м, разом з сестрою ОСОБА_8 та її донькою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, для їх проживання виділена окрема кімната (т. 1 а.с. 189).
Позивач ОСОБА_2 забезпечений власною квартирою АДРЕСА_1, загальною площею 113,4 кв. м (жила площа 55,5 кв. м), у якій, відповідно до зазначеного вище висновку органу опіки та піклування та акту обстеження житлово-побутових умов від 10 серпня 2012 року, для проживання малолітньої дитини створені хороші умови, обладнана окрема добре вмебльована дитяча кімната з іграшками і місцем для гри та відпочинку (т. 1 а.с. 171).
З урахуванням усіх встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки місцевого суду стосовно того, що батько дівчинки має достатній рівень виховних якостей та за сукупністю морально-психологічних, етичних якостей батька і свого матеріального забезпечення, для найкращого забезпечення прав та інтересів дитини, за підстав чого доцільним є визначення місця проживання малолітньої дитини саме з батьком.
Також судовою колегією береться до уваги, що часта зміна місця проживання відповідачки ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ураховуючи малолітній вік дитини, негативно впливає на її психологічний стан, може стати причиною виникнення стресового стану та вплинути на її емоційне здоров'я, оскільки дитина вимушена адаптуватись до нового соціального оточення.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_3, якій ОСОБА_4 приходиться онукою, то висновок місцевого суду щодо недоведеності створення перешкод у їхньому спілкуванні відповідає встановленим у справі обставинам.
Твердження апелянта відносно того, що встановлення судом місця проживання доньки з батьком завдасть психологічну травму дівчинці, яка має дуже тісний зв'язок з матір'ю, не спростовує висновків суду першої інстанції та не позбавляє права матері брати активну участь у спілкуванні та вихованні дитини, виконувати свої батьківські обов'язки по відношенню до неї.
Складність питання визначення місця проживання дитини, коли перш за все мають ураховувати інтереси дитини, та лише потім, батьківські права та інтереси матері та батька, за встановлених у справі обставин дають підстави погодитись з висновком суду першої інстанції та відхилити решту доводів апеляційної скарги, які у сукупності є слушними, проте не спростовуючими вірність висновків суду у вирішенні цього питання.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі: Чічіль В.А.
Судді: Антонов В.М.
Хіль Л.М.