АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого, судді Одинця В.М.,

суддів Бовтрук В.М., Присяжнюка О.Б.

прокурора Мироненко О.О.

захисника ОСОБА_1,

слідчого Федорова М.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року.

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаною постановою залишена без задоволення скарга адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_3 від 29.03.2011 року про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння майном ВАТ КБ «Надра» шляхом обману, вчинене в особливо великому розмірі за ознаками злочину, передбаченому ч. 4 ст. 190 КК України.

В обґрунтування свого рішення, суд першої інстанції вказав на наявність у компетентної особи, яка порушила кримінальну справу, законного приводу і достатніх підстав у відповідності до вимог ст. ст. 94, 98 КПК України, для порушення кримінальної справи за фактом заволодіння майном ВАТ КБ «Надра» шляхом обману, вчинене в особливо великому розмірі за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, захисник ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд, вказуючи на вибірковість оцінки матеріалів судом, на підставі яких порушено кримінальну справ, не врахувавши, що кредитна заборгованість товариства перед банком була погашена вже понад рік, і на даний час, грошові кошти продовжують знаходитися на рахунку Банка, що вказує на відсутність кваліфікуючої ознаку злочину - заволодіння майном, та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Крім того, апелянт зазначає, що на момент порушення кримінальної справи кредитної заборгованості не існувало, оскільки Товариство протягом 2007-2009 років погашало тіло кредиту, а відносинам між Банком та Товариством була дана оцінка господарським судом, що на думку апелянта свідчить про відсутність наміру у службових осіб Товариства не повертати отриманий кредит. При цьому апелянт посилається на наявність між Товариством та Банком лише кредитно-договірних відносин в ході яких Товариство вже понесло передбачену законом відповідальність за неналежне виконання кредитних договорів у вигляді штрафних санкцій та помилковість висновків суду в частині наявності ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України в діях службових осіб Товариства.

Апелянт вказує, що суд при розгляді скарги по суті, вийшов за межі розгляду скарги, оскільки дослідив та дав оцінку доказам, які здобуті вже після порушення кримінальної справи.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції захисника, пояснення захисника, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи зі змісту положень статті 382 КПК України апеляційний суд при перевірці судових рішень по даній категорії справ має з'ясувати, чи з додержанням вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув скаргу.

В силу вимог ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Проте, розглядаючи вищеназвану скаргу про порушення кримінальної справи, суд дійшов до необґрунтованого висновку про наявність приводів і підставі для порушення кримінальної справи за ч.4 ст. 190 КК України за фактом заволодіння майном ВАТ КБ «Надра» шахрайським шляхом в особливо великих розмірах, оскільки такі висновки не ґрунтуються на аналізі матеріалів, на підставі яких порушено кримінальну справу.

Так, перевіряючи доводи апеляції захисника, щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, та в частині наявності в матеріалах справи фактичних даних, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, які містяться в матеріалах справи, колегія визнає їх такими, що заслуговують на увагу, оскільки в обґрунтування свого рішення судом покладено заява директора Департаменту банківської безпеки ПАТ КБ «Надра», копії листів до ЗАТ «Каховка Пром-Агро» щодо заборгованості, роздруківку про рух коштів по рахунках ЗАТ «Каховка Пром Агро», пояснення ОСОБА_5, які підтверджують лише існування між ПАТ КБ «Надра» та ЗАТ «Каховка Пром-Агро» господарсько-правових відносин, яким дана належна оцінка у рішенні господарського суду Київської області, а рух коштів на рахунку ЗАТ «Каховка Пром-Агро», вказує на ведення ним господарської діяльності та реалізацію права користуватися та розпоряджатися кредитними коштами. При цьому, колегія бере до уваги, що частина коштів за кредитними договорами була перерахована постачальникам обладнання та будівельним суб'єктам підприємницької діяльності, що виключає можливість висновку про заволодіння грошовими коштами ПАТ КБ «Надра».

Також, колегія суддів враховує, що на час порушення кримінальної справи 29.03.2011 року, сума грошових коштів, які підлягали стягнення з ЗАТ «Каховка Пром-Агро» на користь «ПАТ КБ «Надра» перебувала на поточному рахунку ПАТ КБ «Надра».

Як вбачається із матеріалів справи, ще до порушення кримінальної справи ЗАТ «Каховка Пром-Агро» 06 12 10 р., на виконання рішення суду, перерахувало на рахунок Міністерства юстиції всю суму заборгованості 258.157.502,73 грн. Однак вказані кошти не надійшли до «ПАТ КБ «Надра», так як останні надали невірний номер рахунку.

Листом від 02 02 2011 р. «Каховка Пром-Агро» ( а.с.11-112) просить списати з їх рахунку, який знаходиться у тому ж «ПАТ КБ «Надра», всю суму заборгованості. Однак «ПАТ КБ «Надра» цього не робить.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, перевіривши виконання органом досудового слідства вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, не дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності даних для порушення кримінальної справи, вийшов за межі розгляду скарги, а тому, в зв'язку з порушенням вимог кримінально-процесуального закону підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року та п.п. 11 13,15 розділу ХІ «Перехідних положень», колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року - задовольнити.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року, якою скарга адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_3 від 29.03.2011 року про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння майном ВАТ КБ «Надра» шляхом обману, вчинене в особливо великому розмірі за ознаками злочину, передбаченому ч. 4 ст. 190 КК України, залишена без задоволення - скасувати.

Матеріали за скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_3 від 29.03.2011 року про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння майном ВАТ КБ «Надра» шляхом обману, вчинене в особливо великому розмірі за ознаками злочину, передбаченому ч. 4 ст. 190 КК України направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Судді:

__________________ ____________________ __________________