СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 року Справа № 5002-17/2741-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Балюкової К.Г.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу громадської організації "Спілка творчих інвалідів та підприємств" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 31 липня 2012 року у справі № 5002-17/2741-2011

за позовом комунального підприємства "Житловик-2"

до громадської організації "Спілка творчих інвалідів та підприємств"

про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання будинку та придомової території в сумі 12379,02 грн. (9903,57 грн. - сума основного боргу, інфляційні витрати - 1924,15 грн., 3% річних - 551,30 грн.), по відшкодуванню витрат на надання теплової енергії в сумі 89313,97 грн. (79933,72 грн. - сума основного боргу, 7399,00 грн. інфляційні нарахування, 1981,25 грн. - 3% річних), загальна сума заборгованості - 101692,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

За остаточними позовними вимогами комунальне підприємство "Житловик-2" просить стягнути із громадської організації "Спілка творчих інвалідів та підприємств" за договором від 01 травня 2009 року заборгованість по відшкодуванню витрат на утримання будинку та при будинкової території за період із 10 червня 2009 року по 10 квітня 2011 року в розмірі 9903,57 грн., збитки від інфляції за період із 10 червня 2009 року по 10 квітня 2011 року у сумі 1924,15 грн. та 3% річних, розрахованих за період із 10 червня 2009 року по 10 березня 2011 року у розмірі 551,30 грн.. Позивачем також заявлені вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат за надання теплової енергії за період із 12 вересня 2009 року по 10 квітня 2011 року у розмірі 79933,72 грн., збитків від інфляції за період із 10 вересня 2009 року по 10 квітня 2011 року у сумі 7399,00 грн. та 3% річних розрахованих за вересень 2009 року - квітень 2011 року в сумі 1981,25 грн. (т.1., а.с. 4- 17, т.3, а.с. 91).

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на загальні норми господарського та цивільного законодавства про належне виконання зобов'язань та мотивовані порушенням відповідачем своїх обов'язків за договором оренди та договором про відшкодування витрат на утримання будинку та при будинкової території, укладеними між сторонами, щодо повної та своєчасної оплати експлуатаційних витрат за утримання будинку та рахунків по відшкодуванню витрат за надання теплової енергії, у зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість, яка стала підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2012 року у справі №5002-17/2741-2011 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Суд першої інстанції зазначив, що за договором оренди від 15 травня 2003 року, укладеного між сторонами, відповідачу в строкове платне користування було передано нежитлове приміщення. При дослідженні положень зазначеного договору оренди, суд першої інстанції встановив, що відповідачем також були взяті на себе зобов'язання по відшкодуванню витрат теплової енергії орендодавцю згідно виставлених рахунків, проте у порушення цих умов відповідач припинив належним чином оплачувати спожиту теплову енергію. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що свої обов'язки за договором про відшкодування витрат на утримання будинку та при будинкової території, відповідач також припинив виконувати належним чином, в результаті чого заборгованість по відшкодуванню витрат теплової енергії орендодавцю та послуг з утримання будинку були задоволені на підставі загальних норм цивільного законодавства, які закріплюють обов'язок сторін виконувати господарські зобов'язання належним чином.

Не погодившись із зазначеним рішенням, громадська організація "Спілка творчих інвалідів та підприємств" звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду 31 липня 2012 року у справі №5002-17/2741-2011, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог -відмовити.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідач вважає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог; наполягає на тому, що в орендованих приміщеннях відсутні джерела обігріву та гарячої води. Окрім того, відповідач звертає увагу на висновок судово - економічної експертизи, що проводилась в рамках розгляду даної справи та якою встановлено, що документами, які були дослідженні при її проведенні, не підтверджується постачання теплової енергії від ЄФ ОП "Кримтеплокомуненерго" до нежитлового приміщення підвального поверху по вул. Лінійна 7 в м. Євпаторія, яке орендує відповідач.

Отже, на думку заявника апеляційної скарги, підстав для задоволення позовних вимог - не має.

Під час розгляду справи, комунальне підприємство "Житловик-2" наполягало на вимогах заявленого позову, повністю підтримувало рішення суду першої інстанції та просило судову колегію апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відповідач підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Усі додаткові пояснення залучені судовою колегією до матеріалів справи.

Відповідно частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню, із врахуванням мотивувальної частини даної постанови, з нижченаведених підстав.

При вирішені справи судом установлено, що 23 жовтня 2003 року між ЄФ ОП "Кримтеплокомуненерго" та КП "Житловик-2" укладено договір про надання теплової енергії №900, відповідно до положень якого, з урахуванням подальших змін та доповнень до нього, ЄФ ОП "Кримтеплокомуненерго" зобов'язується постачати теплову енергії в виді гарячої води, а КП "Житловик-2" зобов'язується прийняти та сплатити теплову енергію за встановленими тарифами в строки визначені цим договором.

Згідно пункту 5 даного договору, облік теплової енергії здійснюється по площам, що отоплюються, зокрема на об'єкті за адресою м. Євпаторія вул. Лінійна буд. 7, площею приміщення 431,8 кв.м. (т.1. а.с. 33-35ёт. 2, а.а. 59).

Як вбачається із матеріалів справи, 15 травня 2003 року між комунальним підприємством "Грант" (орендодавець) та підприємством "Маруна" Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілка організацій інвалідів України" (орендатор) укладено договір оренди нерухомого майна підвального приміщення площею 576,0 кв.м. за адресою м. Євпаторія вулиця Лінійна буд. 7, що знаходиться на балансі комунального підприємства "Грант" (т.1. а.с. 20-22).

Умовами даного договору передбачено, що реорганізація орендодавця або орендатора, або перехід права власності на орендоване майно третім особам, не визнається підставою для зміни або припинення цього договору та він зберігає свою силу для нового власника орендованого майна (його правонаступників), за виключенням випадку приватизації орендованого майна орендатором.

01 травня 2009 року між комунальним підприємством "Житловик-2" та громадською організацією "Спілка творчих інвалідів та підприємств" укладено додаткову угоду, відповідно до якої, у зв'язку зі зміною рішенням Виконавчого комітету Євпаторійської ради № 196/1 від 10.04.2009 "Про передачу житлового фонду" орендодавця, комунальне підприємство "Житловик-2" (орендодавець) та громадська організація "Спілка творчих інвалідів та підприємців" (орендатор), з іншої сторони, погодилися змінити пункти договору оренди №11-1 від 15 травня 2003 року та викласти їх у новій редакції (т.1, а.с. 23).

Судовою колегією встановлено, що дану угоду, відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України та статті 181 Господарського кодексу України, укладено в письмовій формі, підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін, що посвідчує її дійсність та реальність наміру сторін на її виконання.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, з урахування внесених змін, пунктом 5.8. передбачено, що орендатор в місячний строк з моменту підписання цього договору повинен укласти з відповідними підприємствами - постачальниками та виконавцями комунальних послуг (тепло, електроенергія, водопостачання і т.д.) договори про надання вказаних послуг та надати копії зазначених договорів орендодавцю. У випадку не укладання з ЄФ ОП "Кримтеплокомуненерго" договорів на постачання теплової енергії, орендар зобов'язується відшкодовувати витрати по тепловій енергії КП "Житловик-2" згідно виставлених рахунків.

В супереч статей 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано доказів виконання пункту 5.8. та не представлено укладеного договору на постачання теплової енергії з ЄФ ОП "Кримтеплокомуненерго".

На підставі вищевикладеного судова колегія дійшла висновку, що у орендодавця виникло право вимагати, як то у громадської організації "Спілка творчих інвалідів та підприємців" виник обов'язок по відшкодуванню витрат по тепловій енергії КП "Житловик-2", згідно виставлених рахунків енергопостачальної організації.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Так, матеріали справи містять висновок №05-27/2010 судово - економічної експертизи від 11 червня 2012 року, яка була призначена ухвалою господарського суду першої інстанції від 14 липня 2011 року (т. 1, а.с. 75 - 85).

Згідно цього висновку обсяги поставки теплової енергії зазначеної в рахунках з ЄФ ОП "Кримтеплокомуненерго" та КП "Житловик-2" відповідають сумі визначеній у позовних вимогах. За період із 12 вересня 2009 року по 10 квітня 2011 року за опалення 431,8 кв.м. по вул. Лінейна, 7 у м. Євпаторія були виставлені рахунки на суму 79933,95 грн. Сума основного боргу за теплову енергію складає 79933,72 грн., яка входить в суму заборгованості КП "Житловик-2" перед ЄФ ОП "Кримтеплокомуненерго".

У дослідницькій частині висновку судового експерта №05-27/2010 зазначено, що листом від 04 листопада 2009 року за вих..№2890 ЄФ ОП "Кримтеплокомуненерго" повідомило, що підвальний поверх житлового будинку №7 по вул. Лінійна в м. Євпаторія відповідно з проектом теплопостачання будинку був обладнаний опалювальними приладами та відповідно перекриття між цокольними та першим поверхами не утеплені. Підприємством «Людмила» був порушений проект, були демонтовані опалювальні прилади в орендованому приміщенні підвального поверху по вул. Лінійна, 7, та не були встановлені альтернативні системи опалювання. Надалі це приміщення було орендоване ПКП "Маруна", після ліквідації якої, договір на опалення був укладений з КП "Грант" та КП "Житловик - 2", у зв'язку із чим ЄФ ОП "Кримтеплокомуненерго", не укладало договори купівлі - продажу з орендаторами. ЄФ ОП "Кримтеплокомуненерго" зокрема зазначає, що згідно із наказом Мінбуду України від 02 листопада 2005 року №4 відключення окремих приміщень житлових будинків від системи центрального теплопостачання не допускається, а оскільки ізоляція також є відключенням, проводити такі роботи заборонено.

Крім того, у дослідницькій частині даного висновку вказано, що в журналах - ордерах по рахунку №6851, які були дослідженні експертом, по розрахункам КП "Житловик-2" з ЄФ ОП "Кримтеплокомуненерго" визначено, що енергопостачальною організацією за період з 01 листопада 2009 року по 01 квітня 2011 року за послуги з теплопостачання нараховано 167517,20 грн., в т.ч. за опалення приміщеннь, що передані в оренду громадській організації "Спілка творчих інвалідів та підприємців" за адресою вул. Лінійна 7 в м. Євпаторія - 79933,92 грн. За той же період сплачено 2111,16 грн. Заборгованість по розрахункам КП "Житловик-2" перед ЄФ ОП "Кримтеплокомуненерго" складає 165406,04 грн., в т.ч. за приміщення, що передані в оренду громадській організації "Спілка творчих інвалідів та підприємців" - 79933,92 грн.

За такими обставинами, судова колегія дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про відсутність обов'язку по відшкодуванню витрат по тепловій енергії КП "Житловик-2" згідно виставлених рахунків є неспроможними та такими що спростовуються матеріалами справи.

Доводи відповідача про те, що на об'єкті оренди відсутні опалювальні прилади (джерела обігріву та гарячої води), на думку судової колегії також не мають яке - небудь значення по справі, оскільки витрати по тепловій енергії КП "Житловик-2" перед ЄФ ОП "Кримтеплокомуненерго" підтверджується матеріалами справи, а обов'язок по відшкодуванню даних витрат передбачено умовами пункту 5.8. договору оренди.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, судова колегія вважає вимоги щодо стягнення 79933,92 грн. заборгованості правомірними та підлягаючими задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідачів 3% річних та збитків від інфляції судова колегія звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

У виконання рекомендацій Верховного Суду України (Лист Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року N 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Розрахунок 3 % річних проводиться по формулі:

Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення.

Отже, оскільки сума боргу відповідачем не сплачена своєчасно, суд обґрунтовано застосував положення статті 625 Цивільного кодексу України, стягнув на його користь з відповідача збитки від інфляції за період із 10 вересня 2009 року по 10 квітня 2011 року у сумі 7399,00 грн. та 3% річних за період вересень 2009 року - квітень 2011 року в сумі 1981,25 грн.

Крім того, 01 травня 2009 року між комунальним підприємством "Житловик-2" та громадською організацією "Спілка творчих інвалідів та підприємств" укладено ще одну угоду - договір про відшкодування витрат балансоутримучава на утримання будинку та прибудинкової території, строком дії до 15 травня 2013 року. (т.1, а.с. 28-29).

Даний договір також відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України та статті 181 Господарського кодексу України укладено в письмовій формі, підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.

Відповідно до розділу 1 даного договору, балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Євпаторія, вул. Лінійна, 7, загальною площею 477,9 кв.м., а орендатор бере участь в витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно площі яку займає в цій будівлі.

Відповідно до пункту 1.3. договору орендатор користується приміщенням, загальною площею 477,9 кв.м., яке розміщено в підвальному приміщенні будівлі, експертною вартістю 147936,00 грн.

Пунктом 2.2.3. даного договору встановлено, що орендар не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, зобов'язується вносити оплату на рахунок балансоутримувача будівлі: за санітарне обслуговування придовомої території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі за загальною площею приміщення, ремонт, відповідно з відновлювальною вартістю приміщення, та також за комунальні послуги.

Відповідно до додатку №1 до даного договору експлуатаційні витрати складають 430,59 грн. на місяць (т.1. а.с. 29).

Згідно до розрахунку позивача, за період червень 2009 року - квітень 2011 року розмір даних затрат становить 9903,57 грн.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Оскільки відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті експлуатаційних витрат у розмірі 9903,57 грн., позовні вимоги щодо стягнення вказаної суми є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судова колегія, перевіривши розрахунок збитків від інфляції та 3% річних, визначений позивачем самостійно та погоджений місцевим господарським судом, вважає його правильним та обґрунтованим, у зв'язку із чим з відповідача підлягає стягненню:

- збитки від інфляції за період із 10 червня 2009 року по 10 квітня 2011 року у сумі 1924,15 грн.;

- 3% річних, розрахованих за період із 10 червня 2009 року по 10 березня 2011 року у розмірі 551,30 грн..

Зважаючи на те, що жодні доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту, тому рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 101, п.1 ч.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу громадської організації "Спілка творчих інвалідів та підприємств" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2012 року у справі №5002-17/2741-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді К.Г. Балюкова

В.М. Плут

Розсилка:

1. Комунальне підприємство "Житловик-2" (вул. Перекопська, 8,Євпаторія,97400)

2. Громадська організація "Спілка творчих інвалідів та підприємств" (вул. Л. Українки, 17-а,Євпаторія,97408)