КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2013 р. Справа№ Б8/183-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Доманської М.Л.

Шипка В.В.

представники сторін:

від ініціюючого кредитора: не з'явився;

від боржника: ліквідатор арбітражний керуючий Чорненький С.В. (постанова господарського суду Київської області від 15.10.2012 року у справі № Б8/183-11);

від скаржника: Мацко Т.В. - представник за довіреністю № юр-150 від 18.06.2012 року;

від ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ»: Подлозний А.Ю. - представник за довіреністю № 955 від 21.12.2012 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк» Експрес-банк» на постанову господарського суду Київської області від 15.10.2012 року у справі № Б8/183-11 (суддя Скутельник П.Ф.)

за заявою державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт», м. Іллічівськ

до боржника приватного підприємства «ЛЕКС», с. Михайлівка-Рубежівка

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт» звернулося до суду з заявою про порушення справи про банкрутство приватного підприємства «ЛЕКС», у зв'язку з неспроможністю підприємства сплатити заборгованість.

Провадження у справі за вказаною заявою було порушено ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2011 у справі № Б8/183-11.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.2011 у справі № Б8/183-11 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» у сумі 384949, 05 грн. При цьому, розпорядником майна боржника у справі призначено арбітражного керуючого Кормільцева Максима Анатолійовича та зобов'язано разом із посадовими особами боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв . Визначено дату попереднього засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.03.2012 продовжено строки, встановлені абз. 3-6 п. 11 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на три місяці. При цьому, зобов'язано розпорядника майна боржника Кормільцева Максима Анатолійовича повторно подати до суду реєстр грошових вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів та провести перші загальні збори кредиторів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2012 у справі № Б8/183-11 продовжено строки, встановлені абз. 3-6 п. 11 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на 2 місяці від раніш продовжених та зобов'язано розпорядника майна боржника подати до суду остаточний реєстр грошових вимог кредиторів та дані щодо розгляду всіх заяв кредиторів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2012 року у справі затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - приватного підприємства «ЛЕКС», до якого включено вимоги ДП «Іллічівський морський торговельний порт»: 384 949,05 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 941,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів; ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» в сумі 48 782 893,79 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів; в сумі 4 545 791,43 грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів; в сумі 1 113,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів; компанія HARBOR CORP: 122 728 707,14 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів; 1 113,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів; Києво-Святошинський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття в сумі 448,45грн. - друга черга задоволення вимог кредиторів; ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ», в сумі 3 392 952,48 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 02 березня 2012 року (курс НБУ станом на 02 березня 2012 року за 1 дол. США = 7,9867 грн.) складає 27 098 493,57 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів; 20 073 066,51 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 02 березня 2012 року (курс НБУ станом на 02 березня 2012 року за 1 дол. США = 7,9867 грн.) складає 160 317 560,30 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів; в сумі 1 113,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів.

У жовтні 2012 до місцевого господарського суду надійшла заява б/н від 08.10.2012 року розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кормільцева Максима Анатолійовича на виконання рішення комітету кредиторів, оформленого протоколом № 1 від 04.10.2012 року, про продовження строку процедури розпорядження майном у справі про банкрутство приватного підприємства «ЛЕКС» та повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кормільцева М.А. - на 4 місяці.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.10.2012 у справі № Б8/183-11, зокрема частково задоволено заяву розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кормільцева Максима Анатолійовича б/н від 08.10.2012 року, а саме а в частині продовження строків, передбачених абз. 6 п. 11 ст. 11, п. 7 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», отже продовжено строки розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна - на 7 днів, в іншій частині заяви відмовлено.

Постановою господарського суду Київської області від 15.10.2012 року у справі № Б8/183-11 (суддя Скутельник П.Ф.) приватне підприємство «Лекс» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Чорненького Сергія Вікторовича.

Дана постанова мотивована тим, що відповідно до наявних, матеріалів справи вимоги кредиторів, включені до реєстру кредиторів залишились незадоволеними, пропозицій від фізичних та юридичних осіб, які б виявили бажання взяти участь у санації боржника, від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника господарському суду чи комітету кредиторів, не надходило. При цьому, строки розпорядження майном боржника закінчились, натомість, рішення комітету кредиторів від 11.10.2012 свідчить про необхідність відкриття ліквідаційної процедури. Враховуючи, що боржником не задоволено вимоги кредиторів, внесені до реєстру, судом першої інстанції було визнано його банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

При цьому, суд першої інстанції керувався ст.ст. 3-1, 13, 16, 22, 23, 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погоджуючись з прийнятою постановою, публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк»Експрес-Банк» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду міста Києва від 15.10.2012 року у справі № Б8/183-11 скасувати.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального права, а саме ч. 4 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яке полягає в тому, що місцевим судом при визнанні кредиторських вимог ПАТ «Акціонерний банк» Експрес-Банк» було невірно визначено їх черговість, що призвело до невірного визначення голосів під час голосування на зборах кредиторів. Також, в апеляційній скарзі скаржник стверджує, що місцевим судом неправомірно було відмовлено в задоволенні клопотання про продовження процедури розпорядження майном.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 10.01.2013 року представник кредитора ПАТ «Акціонерний банк» Експрес-Банк» надав усні пояснення, в яких підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити останню з підстав, зазначених в ній.

Представник ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» в судовому засіданні надав усні клопотання, в яких заперечував вимоги апеляційної скарги, з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Чорненький С.В. в судовому засіданні надав усні клопотання, в яких заперечував вимоги апеляційної скарги, з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

В судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися представники інших сторін та учасників провадження у справі, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи обмеження процесуального строку розгляду скарг на ухвали місцевих господарських судів колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників інших сторін та учасників провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону, ліквідація -припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно з вимогами ст. 23 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу.

Як вбачається з матеріалів справи місцевим господарським судом, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України було встановлено, що план санації пропозицій від фізичних та юридичних осіб, які б виявили бажання взяти участь у санації боржника тобто потенційних інвесторів, господарському суду чи комітету кредиторів, не надходило.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Відповідно до ст. 4 Закону до боржника застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено певні стадії процедури банкрутства, встановлено строк та умови їх проведення.

Відповідно ст. 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону рішення про вибори членів комітету кредиторів відноситься до компетенції зборів кредиторів. .

Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суду (ч. 7 ст. 16) .

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 п. 3.1.3. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляють збори кредиторів або обраний ними комітет кредиторів.

Відповідно до п.п. 56, 57 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15, при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляє комітет кредиторів (частина дев'ята статті 7 Закону). З моменту утворення комітету кредиторів саме він, а не окремі кредитори, вважається стороною у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом, зокрема частинами десятою - дванадцятою, чотирнадцятою статті 31, частинами сьомою, шістнадцятою статті 13, частинами першою, другою та восьмою статті 17, частинами першою та п'ятою статті 18, частинами восьмою - десятою статті 19, частиною п'ятою статті 21, частинами першою та тринадцятою статті 30, частиною третьою статті 36, частиною тринадцятою статті 53. Рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.

Згідно п. 9.4 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. У прийнятті судових актів у справі про банкрутство суд повинен давати оцінку таким рішенням відповідно до вимог статті 43 ГПК України та брати їх до уваги, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

Отже, в матеріалах справи міститься протокол № 1 зборів кредиторів від 04.10.2012, відповідно до якого було проведено збори кредиторів на яких були присутні: ДП «Іллічівський морський торговельний порт», ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк», ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» в особі представників, розпорядник майна боржника Кормільцев М.А., інші кредитори - відсутні, та на яких було вирішено затвердити кількість голосів, що належить кожному кредитору: ДП «Іллічівський морський торговельний порт»: 38589005 голосів; ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк»: 53329,79822 голосів; компанія «HARBOR CORP»: 122 729,82014 голосів; Києво-Святошинський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття: 0,44845 голосів; ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ»: 187 417,16687 голосів; загальну кількість голосів: 241 132,85514 голосів; а також прийнято рішення створити комітет кредиторів боржника з трьох осіб та обрати до його складу наступних кредиторів: ДП «Іллічівський морський торговельний порт», ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк», ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ».

Відповідно до протоколу № 1 зборів комітету кредиторів боржника від 04.10.2012 року було прийнято рішення, зокрема обрано головою комітету кредиторів - ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» та визначили повноваження голови комітету кредиторів боржника відповідно до положень Закону про банкрутство (по першому питанню порядку денного).

Згідно пояснень наданих, в місцевому господарському суді під час судового засідання від 15.10.2012 року, представником голови комітету кредиторів боржника, на зборах 04.10.2012 року було повідомлено про наступні збори комітету кредиторів.

Відповідно до протоколу № 2 зборів комітету кредиторів боржника від 11.10.2012 року, на зборах комітету кредиторів були присутні ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» та ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк», яким разом належить 236 201,17366 голосів, що становить 99,836 % голосів від 100% голосів комітету кредиторів боржника, ДП «Іллічівський морський торговельний порт», - відсутній.

Як вбачається з протоколу № 2 комітету кредиторів боржника від 11.10.2012 року, на зборах виступив розпорядник майна, який повідомив, що прийняття рішення про звернення до суду з клопотанням про відкриття процедури санації було б можливим, якщо у відповідності до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до розпорядника майна або комітету кредиторів надходили б пропозиції від інвесторів, які б бажали взяти участь у відновленні платоспроможності боржника, але протягом всього періоду провадження у справі - від інвесторів, власника або керівника боржника не надходило. Крім того, протягом всієї процедури мали місце наступні обставини: боржник та його керівництво відсутні за місцезнаходженням, не було виявлено будь-яких виробничих активів боржника або працівників, які б знаходились з божником у трудових відносинах; керівник боржника жодного разу не надав будь-якої відповіді на числені запити розпорядника майна щодо документації та відомостей, які свідчили б про фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника його становище на товарних ринках; згідно листа ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 14.06.2012 № 1181/9/10-010 перевірка по боржнику не проводилась. Викладене, з позиції розпорядника майна боржника, свідчить про те, що протягом тривалого часу будь-яка господарська діяльність не велась. Виявлене певне майно значно менше за кредиторську заборгованість Боржника. В зв'язку з викладеним, розпорядник майна Кормільцев М.А. не вбачає жодної можливості задоволення всіх вимог кредиторів, інакше як у ліквідаційній процедурі шляхом продажу майна боржника. На голосування було поставлено питання доручити голові комітету кредиторів боржника звернутись до господарського суду Київської області з клопотанням про визнання ПП «Лекс» банкрутом, відкриття щодо нього ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора. В результаті проведеного голосування «за» прийняття даної пропозиції проголосувало «187 417,16687» голосів, «проти», - «53 329,79822» голосів, «утримались» - 0 голосів.

15.10.2012 року від ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» у якості голови комітету кредиторів боржника надійшло клопотання б/№ від 15.10.2012 року, в якому він просив суд на підставі п. 8 ст. 16, ст. 22 Закону та результатами проведення зборів комітету кредиторів 11.10.2012 року, - визнати боржника банкрутом, відкрити щодо нього ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців та призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого Чорненького С.В., заява про участь у справі від якого також надійшла до господарського суду Київської області 15.10.2012 року.

Так, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що процедура ліквідації застосовується у випадках, якщо після виявлення кредиторів, затвердження реєстру вимог кредиторів та створення комітету кредиторів, до суду не надійшло пропозицій щодо санації боржника або укладення мирової угоди.

Відповідно до ст. 1 Закону неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено місцевим судом у даній справі, що боржник неспроможний виконати свої зобов'язання перед кредиторами.

За таких обставин, враховуючи, що були виконані усі необхідні умови процедури розпорядження майном, своєчасно здійснена публікація в офіційному друкованому органі з метою виявлення кредиторів та санаторів боржника, складено реєстр заявлених вимог кредиторів, заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника, пропозицій щодо укладення мирової угоди або санації боржника до суду не надходило, місцевий суд, обґрунтовано дійшов висновку про введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом.

Також, оскаржуваною постановою місцевий господарський суд призначив ліквідатором боржника арбітражного керуючого Чорненького С.В.

Суд приймаючи рішення щодо призначення розпорядника майна не зв'язаний жодною кандидатурою та приймає відповідне рішення виключно на підставі внутрішнього переконання та наявності відповідної заяви арбітражного керуючого, оскільки Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить імперативних норм, що регулюють призначення розпорядника майна.

Однак, при виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретні справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки. Така правова позиція зазначена у постанові Вищого господарського суду України від 13 вересня 2011 року у справі № 12/7-10.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 3-1 Закону арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Одна і таж особа може виконувати функції арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство.

Так, місцевим судом встановлено, що запропонована комітетом кредиторів особа ліквідатора, а саме: арбітражний керуючий Чорненький С.В. узгоджується з приписами чинного законодавства, строк, в який заявлено вимогу про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури також не суперечить вимогам закону.

Тому, враховуючи пропозицію комітету кредиторів щодо призначення арбітражного керуючого Чорненького С.В. ліквідатором боржника та те, що він не є заінтересованою особою стосовно боржника суд першої інстанції оцінивши подані матеріали, на думку колегії суддів правомірно прийшов висновку про доцільність призначення останнього ліквідатором боржника.

Також, апеляційний суд не приймає до уваги твердження скаржника, як підставу для скасування оскаржуваної постанови з підстав невірного визначення черговості вимог, що призвело до невірного визначення кількості голосів під час голосування на зборах кредиторів, оскільки в оскаржуваній постанові місцевим судом надано правомірну оцінку порядку скликання та проведення зборів кредиторів, загальних зборів кредиторів, відповідно до якої встановлено, що розпорядником майна вірно визначено кількість голосів належних кредиторам, в той же час судом встановлено, що розрахунок кількості голосів належних ДП «Іллічівський морський торговельний порт» не відповідає вимогам ст. 1 Закону, де виходячи з визначень термінів «кредитор», «грошове зобов'язання», до останніх при обрахуванні кількості голосів кредиторів, що беруть участь у голосуванні на зборах кредиторів не враховуються визнані ухвалою господарського суду вимоги до боржника, що складають суми недоїмки (пені та штрафу) а тому судом визначено, що ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» належать 48 784,00679 голосів. Таким, чином загальна кількість голосів кредиторів боржника становить: 359317,3323 голосів.

Отже, загальна кількість голосів кредиторів присутніх за зборах кредиторів 04.10.2012 склала 236 587,06371 голосів або 100% голосів кредиторів, які виявили бажання бути присутніми на зборах кредиторів ПП «ЛЕКС», або 65,84 % від загальної кількості голосів кредиторів боржника.

Апеляційний суд не приймає, як підставу, для скасування постанови, твердження скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо неправомірності відмови у задоволенні клопотання про продовження строків розпорядження майном приватного підприємства «Лекс», оскільки, згідно ухвали господарського суду Київської області від 08.10.2012 року клопотання про продовження строків було задоволено частково та продовжено процедуру розпорядження майном боржника на 7 днів. При цьому місцевий суд керувався чинним законодавством, відповідно до якого максимальний строк процедури розпорядження майном боржника не може перевищувати семи місяців ( п. 67 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику у справах про банкрутство»).

Як вбачається з матеріалів справи, дана ухвала протягом визначених чинним законодавством строків не була оскаржена сторонами у справі та набрала законної сили.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи публічного акціонерного товариства «Акцігонерний банк» Експрес-Банк», викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови господарського суду.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни постанови місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-1 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову господарського суду Київської області від 15.10.2012 року у справі № Б8/183-11 залишити без змін, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк»Експрес-Банк» залишити без задоволення.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Доманська М.Л.

Шипко В.В.