КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2013 р. Справа№ 44/548-47/117-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Доманської М.Л.

Ткаченка Б.О.

представники сторін:

від ініціюючого кредитора: Гальченко Р.О. - представник за дорученням б/н від 24.09.2012;

від боржника: ліквідатор арбітражний керуючий Молчанов Ю.І. - постанова господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року у справі № 44/548-47/117-б;

від НАК «Украгролізинг»: Опенько Д.А. - представник за дорученням б/н від 12.01.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс - Агроцентр» на постанову господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року у справі № 44/548-47/117-б (головуючий суддя Головатюк Л.Д., судді: Митрохіна А.В., Копитова О.С.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс - Агроцентр», м. Київ

боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт», м. Київ

про визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс - Агроцентр» звернулося до суду з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт» у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити заборгованість у розмірі 6487669,49 грн.

Провадження у справі за вказаною заявою було порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2010 у справі № 44/548-б.

Ухвалою підготовчого засідання від 11.10.2010 визнано розмір вимог кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс - Агроцентр» в сумі 6 487 669 грн. 49 коп., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Тарасова Сергія Олексійовича.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2010, за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ «Лізингова компанія «Всесвіт» було залишено без змін пункт 5 ухвали господарського суду міста Києва від 31.08.2010 про порушення провадження у справі № 44/548-б про банкрутство, в решті вимог апеляційної скарги -припинено провадження.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2010, за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ «Лізингова компанія «Всесвіт», було залишено без змін ухвалу підготовчого засідання від 11.01.2010 у справі № 44/548-б.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2011 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2010 та ухвалу господарського суду міста Києва підготовчого засідання від 11.01.2010 у справі № 44/548-б, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Вищого господарського суду України мотивована неповнотою і необ'єктивністю дослідження судами попередніх інстанцій обставини справи та наданням помилкової юридичної оцінки встановленим фактичним обставинам справи.

Під час, здійснення нового розгляду справи ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2011 у справі № 44/548-47/117-б визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» на суму 6 487 669,49 грн., з яких: 4 093 298,38 грн. сума основного боргу, 913 129,15 грн. - пеня, 487 037,68 грн. - інфляційні втрати, 118 847,05 грн. - 3% річних, 849 596,14 грн. -курсова різниця, 25 500,00 грн. - державного мита, 234,09 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При цьому, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Пилипенко Валентина Володимировича.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2012 було визнано кредиторами боржника ряд підприємств, згідно переліку, а також затверджено реєстр вимог кредиторів, зобов'язано розпорядника майна надати суду протокол зборів кредиторів боржника стосовно обрання комітету кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів щодо вирішення питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією.

Постановою господарського суду міста Києва від 11.10.2012 у справі № 44/548-47/117-б (головуючий суддя Головатюк Л.Д., судді: Митрохіна А.В., Копитова О.С.) визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт» банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Молчанова Юрія Івановича, якого зобов'язано в десятиденний строк з дня прийняття постанови подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та надати суду докази опублікування даного оголошення, повідомити письмово про визнання боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута, про що повідомити суд, а також виконувати обов'язки, передбачені Розділом ІІІ Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та провести ліквідаційну процедуру, надати суду звіт та ліквідаційний баланс боржника. При цьому, підприємницька діяльність боржника завершена, скасовано арешт, накладений на майно банкрута, чи інші обмеження щодо розпорядження майном банкрута, строк виконання всіх його грошових зобов'язань визнано таким, що настав, припинено нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості. Також припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

Дана постанова мотивована тим, що відповідно до наявних, матеріалів справи вимоги кредиторів, включені до реєстру кредиторів залишились незадоволеними, пропозицій від фізичних та юридичних осіб, які б виявили бажання взяти участь у санації боржника, від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника господарському суду чи комітету кредиторів, не надходило. При цьому, строки розпорядження майном боржника закінчились, натомість, рішення комітету кредиторів від 29.09.2012 про винесення постанови щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Молчанова Юрія Івановича свідчить про необхідність відкриття ліквідаційної процедури. Враховуючи, що боржником не задоволено вимоги кредиторів, внесені до реєстру, судом першої інстанції було визнано його банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

При цьому, суд першої інстанції керувався ст.ст. 3-1, 22, 23 і 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погоджуючись з прийнятою постановою, товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс - Агроцентр» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року у справі № 44/548-47/117-б скасувати та ухвалити нове рішення, яким справу направити до господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 34, 43, 82 ГПК України, абз. 4 ст. 1, ч. 2 ст. 12, ч. 3ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які полягають в неповному дослідженні доказів по справі, обставин справи стосовно проведення зборів кредиторів та незабезпеченні вимог кредиторів щодо усунення керівника боржника від посади. Скаржник, зазначає, що оскаржувана постанова не підписана жодним з суддів, а також не містить дослідження доведеності факту неплатоспроможності боржника.

26.11.2012 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов від ліквідатора божника арбітражного керуючого Молчанова Юрія Івановича відзив на апеляційну скаргу, в якому ліквідатор заперечує вимоги апеляційної скарги та просить суд залишити останню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до розпорядження В.о. голови Київського апеляційного господарського суду палати Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2013, розгляд апеляційної скарги у справі № 44/548-47/117-б здійснюється у складі колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді Ткаченко Б.О., Доманська М.Л.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 10.01.2013 року ліквідатор арбітражний керуючий Молчанов Ю.І. надав усні пояснення, в яких заперечував вимоги апеляційної скарги, з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник кредитора товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс - Агроцентр» в судовому засіданні надав усні пояснення, в яких підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити її та скасувати постанову місцевого господарського суду.

Представник кредитора НАК «Украгролізинг» в судовому засіданні надав усні пояснення, в яких підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити її та скасувати постанову місцевого господарського суду.

В судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися представники інших сторін та учасників провадження у справі, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи обмеження процесуального строку розгляду скарг на ухвали місцевих господарських судів колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників інших сторін та учасників провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону, ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно з вимогами ст. 23 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу.

Як вбачається з матеріалів справи місцевим господарським судом, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України було встановлено, що пропозицій від фізичних та юридичних осіб, які б виявили бажання взяти участь у санації боржника тобто потенційних інвесторів, господарському суду чи комітету кредиторів, не надходило.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Відповідно до ст. 4 Закону до боржника застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено певні стадії процедури банкрутства, встановлено строк та умови їх проведення.

Постанова суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 із змінами на даний час).

Відповідно ст. 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону рішення про вибори членів комітету кредиторів відноситься до компетенції зборів кредиторів.

Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суду (ч. 7 ст. 16) .

Відповідно до ст. 16 Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

Отже, в матеріалах справи міститься протокол № 1 зборів кредиторів від 24.09.2012 (т. 11, а.с. 36), на яких обраного голову комітету кредиторів, протокол зборів кредиторів від 24.09.2012, на яких було створено комітет кредиторів у складі : ТОВ «Агробізнесінвест»; ТОВ «Агрофірма Іванівська», ТОВ «Аргофірма Краснянська» (т. 11, а.с. 41-43), а також протокол № 2 зборів кредиторів від 29.09.2012 (т. 11, а с. 51).

При цьому, протоколом № 2 зборів комітету кредиторів від 29.09.2012 було прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання ТОВ «Лізингова компанія «Всесвіт» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Молчанова Ю.І.

Процедура ліквідації застосовується у випадках, якщо після виявлення кредиторів, затвердження реєстру вимог кредиторів та створення комітету кредиторів, до суду не надійшло пропозицій щодо санації боржника або укладення мирової угоди.

Відповідно до ст. 1 Закону неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено місцевим судом, що боржник неспроможний виконати свої зобов'язання перед кредиторами, майна не виявлено, кошти на р/рахунках боржника тривалий час відсутні, автотранспортних засобів та нерухомого майна за боржником на праві власності не зареєстровано, наявні інші ознаки, що свідчать про припинення підприємницької діяльності боржника. Вказані обставини є правовою підставою визнання боржника банкрутом.

За таких обставин, враховуючи, що були виконані усі необхідні умови процедури розпорядження майном, своєчасно здійснена публікація в офіційному друкованому органі з метою виявлення кредиторів та санаторів боржника, складено реєстр заявлених вимог кредиторів, заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника, пропозицій щодо укладення мирової угоди або санації боржника до суду не надходило, місцевий суд, обґрунтовано дійшов висновку про введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом.

Також, оскаржуваною постановою місцевий господарський суд призначив ліквідатором боржника арбітражного керуючого Молчанова Ю.І.

Як вбачається з матеріалів справи комітетом кредиторів було запропоновано на посаду ліквідатора боржника арбітражного керуючого Молчанова Ю.І.

Суд приймаючи рішення щодо призначення розпорядника майна не зв'язаний жодною кандидатурою та приймає відповідне рішення виключно на підставі внутрішнього переконання та наявності відповідної заяви арбітражного керуючого, оскільки Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить імперативних норм, що регулюють призначення розпорядника майна.

Однак, при виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретні справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки. Така правова позиція зазначена у постанові Вищого господарського суду України від 13 вересня 2011 року у справі № 12/7-10.

Відповідно до ст. 3-1 Закону арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Одна і таж особа може виконувати функції арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство.

Так, місцевим судом встановлено, що запропонована комітетом кредиторів особа ліквідатора, а саме: арбітражний керуючий Молчанов Ю.І. узгоджується з приписами чинного законодавства, строк, в який заявлено вимогу про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури також не суперечить вимогам закону.

Тому, враховуючи пропозицію комітету кредиторів щодо призначення арбітражного керуючого Молчанова Ю.І. ліквідатором боржника та те, що він не є заінтересованою особою стосовно боржника суд першої інстанції оцінивши подані матеріали, на думку колегії суддів правомірно прийшов висновку про доцільність призначення останнього ліквідатором боржника.

Апеляційний суд не приймає до уваги твердження скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, стосовно порушення норм процесуального права (ст.ст. 34, 43, 82 ГПК України) судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, а саме стосовно недоведеності та відсутності дослідження в оскаржуваній постанові неплатоспроможності боржника, неповному дослідженні обставин справи стосовно проведення зборів кредиторів та незабезпеченні вимог кредиторів щодо усунення керівника боржника від посади, та зазначає наступне.

Твердження скаржника щодо не підписання оскаржуваної постанови спростовується матеріалами справи, а саме безпосередньо самою постановою, яка містить на останньому аркуші підписи суддів, що увійшли до складу судової колегії, яка прийняла даний процесуальний документ.

Виходячи з приписів ч. 9 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» обов'язок скликання зборів кредиторів боржника, а також проведення аналізу його фінансової, господарської та інвестиційної діяльності покладено на розпорядника майна.

Як вбачається з письмових пояснень арбітражного керуючого Пилипенка В.В., що виконував функції розпорядника майна, останній не в змозі надати пояснень щодо аналізу господарської діяльності боржника ТОВ «Лізингова компанія «Всесвіт», оскільки, не має доступу до документів товариства через неправомірні дії директора товариства, який чинить перепони при виконанні обов'язків арбітражним керуючим. Що стосується необхідності та можливості проведення санації боржника, або укладення між сторонами мирової угоди, то пропозицій, заяв та інших необхідних документів від кредиторів по цих питаннях не надходило.

Виходячи з наведеного, розпорядником майна Пилипенком В.В. з об'єктивних причин не вдалося проаналізувати ні фінансово-господарську діяльність боржника, ні його становище на ринку відповідних видів підприємницької діяльності.

Вищенаведені обставини справи, що зазначені в поясненнях розпорядника майна, підтверджуються матеріалами справи.

В той же час, відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення (ухвали) лише за умови, якщо це призвело до прийняття неправильного рішення. В даному випадку апеляційний суд не вбачає, що зазначені скаржником порушення процесуального права призвели до прийняття неправильної постанови. Тому, суд апеляційної інстанції не вбачає аргументованих підстав на підтвердження зазначених порушень і не приймає до уваги дані твердження скаржника стосовно неповноти дослідження факту неплатоспроможності боржника.

Апеляційний суд не приймає до уваги твердження скаржника стосовно порушення місцевим судом ч.3 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яке полягає в тому, що судом не було взято до уваги затверджений порядок скликання та проведення зборів кредиторів та зборів комітету кредиторів, враховуючи наступне.

Відповідно до статей 3-1 та 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» організація проведення зборів кредиторів лежить на розпоряднику майна.

Натомість, враховуючи той факт, що частина кредиторів та розпорядник майна Пилипинко В.В. звернулися до суду першої інстанції з поясненнями, що збори кредиторів 03.04.2012 не відбулися, суд ухвалою від 21.08.2012 повторно зобов'язав розпорядника майна провести збори кредиторів, з метою визначення щодо подальшої процедури банкрутства боржника.

Крім того, відповідно до п. 57 Постанови пленуму верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу.

Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.

Скаржником не надано доказів на підтвердження невідповідності протоколу № 2 зборів кредиторів від 29.09.2012 приписам чинного законодавства, а тому судом першої інстанції було правомірно враховано його резолюцію стосовно звернення комітету кредиторів до господарського суду з клопотанням про відкриття ліквідаційної процедури.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про не здійснення місцевим господарським судом перевірки факту зацікавленості певних кредиторів, оскільки, як вбачається з матеріалів справи ухвалою місцевого суду від 11.10.2012 у даній справі було прийнято відповідне рішення про надіслати повідомлення до правоохоронних органів про можливі порушення щодо розміру заявлених кредиторських вимог кредиторів до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт» для здійснення правоохоронними органами відповідної перевірки.

Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом ч. 2 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме не усунення керівника боржника, оскільки, ухвалою місцевого суду від 21.02.2012 у даній справі відхилено клопотання розпорядника майна боржника та ініціюючого кредитора про відсторонення Хоменка В.Ф. від посади директора ТОВ «Лізингова компанія «Всесвіт» та покладення виконання обов'язків директора зазначеного товариства на розпорядника майна - арбітражного керуючого Пилипенка В.В., а матеріали аудиторської перевірки щодо встановлення кредиторської заборгованості ТОВ «Лізингова компанія «Всесвіт» перед підприємствами ТОВ «Агрофірма «Іванівська», ТОВ «Агрофірма «Краснянська», ТОВ «Еко Енерджі Трейд» направити до Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві для проведення подальшої перевірки, з огляду на те, що розпорядником майна та заявником не подано належних та допустимих доказів, які б містили відомості про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені ухвали місцевого господарського суду у даній справі не були оскаржені сторонами у справі та набрали законної сили.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс - Агроцентр», викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови господарського суду.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни постанови місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-1 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року у справі № 44/548-47/117-б залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс - Агроцентр» залишити без задоволення.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Доманська М.Л.

Ткаченко Б.О.