10.01.2013
Справа № 212/13048/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2013 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., за участю секретаря Тронт М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Хрещатик», Вінницького регіонального відділення ПАТ КБ «Хрещатик»про повернення грошових вкладів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ КБ «Хрещатик», Вінницького регіонального відділення ПАТ КБ «Хрещатик» про повернення грошових вкладів та просила зобов'язати ПАТ КБ «Хрещатик» негайно повернути належні їй грошові вклади у розмірі: 50 грам золота (злиток) за Договором № DPYL-444 від 29.09.2011 року, згідно довіреності; 5000 доларів США за Договором № 100D-73974 від 24.04.2012 року згідно довіреності; 60 грам золота (злиток) зо Договором № 100D-688, від 24.04.2012 року згідно довіреності. На обґрунтування позовних вимог повідомила, що 14.06.2007 року між ОСОБА_2 та нею було укладено Договір довічного утримання (догляду), посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 2943, відповідно до якого ОСОБА_2 передав їй у власність квартиру АДРЕСА_1, а вона зобов'язалася забезпечувати ОСОБА_2 утриманням та доглядом довічно, що і належним чином зробила. За життя ОСОБА_2 уклав з ПАТ КБ «Хрещатик» декілька договорів вкладу, а саме: Договір № DPYL-444 від 29.09.2011 року банківського вкладу «Золотий Стандарт»у банківських металах (50 грам золота; строком до 29.09.2012 року); Договір № 100D-73974 від 24.04.2012 року банківського вкладу «Оберіг»в Доларах США із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу на рахунку (5000 доларів США; строком до 24.04.2013 року); Договір № 100D-688 від 24.04.2012 року банківського вкладу «Золотий Стандарт»у банківських металах (60 грам золота; строком до 24.04.2013 року). 29 вересня 2011 року ОСОБА_2 надав Довіреність, якою уповноважив її отримати кошти по закінченню строку дії Договору № DPYL-444 від 29.09.2011 року та отримати нараховані відсотки по ньому. 24 квітня 2012 року ОСОБА_2 надав Довіреність, якою уповноважив її на отримання депозитного вкладу по закінченню строку, отримання відсотків по вкладу, дострокове повернення вкладу за Договором № 100D-73974 від 24.04.2012 року банківського вкладу «Оберіг». 24 квітня 2012 року ОСОБА_2 надав Довіреність, якою уповноважив її на отримання депозитного вкладу по закінченню строку, отримання відсотків по вкладу, дострокове повернення вкладу за Договором № 100D-688 від 24.04.2012 року банківського вкладу «Золотий Стандарт». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті вона звернулася до ПАТ КБ «Хрещатик»із заявою про повернення вкладів, однак їй було відмовлено, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники ПАТ КБ «Хрещатик», Вінницького регіонального відділення ПАТ КБ «Хрещатик» Черненко С.В. та Ковальчук Л.В. у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог та просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмовому запереченні від 07.12.2012 року № 84-12/3126, яке долучено до матеріалів справи.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, у тому числі показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
Відповідно до ст. 744 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Судом встановлено, що 14.06.2007 року між ОСОБА_2 («Відчужувач») та ОСОБА_1 («Набувач») було укладено Договір довічного утримання (догляду), посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 2943, відповідно до якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 зобов'язалася забезпечувати ОСОБА_2 утриманням та доглядом довічно, у тому числі поховати його у випадку смерті (п. 4 Договору). Як вбачається з Витягу про державну реєстрацію прав КП «ВМБТІ»від 26.06.2012 року № 34645135 за ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстрована квартира АДРЕСА_1 на підставі Договору довічного утримання (догляду), посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 14.06.2007 року за реєстровим № 2943.
За життя ОСОБА_2 уклав з ПАТ КБ «Хрещатик»наступні договори: Договір № DPYL-444 від 29.09.2011 року банківського вкладу «Золотий Стандарт»у банківських металах (50 грам золота; строком до 29.09.2012 року); Договір № 100D-73974 від 24.04.2012 року банківського вкладу «Оберіг»в Доларах США із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу на рахунку (5000 доларів США; строком до 24.04.2013 року); Договір № 100D-688 від 24.04.2012 року банківського вкладу «Золотий Стандарт» у банківських металах (60 грам золота; строком до 24.04.2013 року).
29 вересня 2011 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 Довіреність, якою уповноважив її отримати кошти по закінченню строку дії Договору № DPYL-444 від 29.09.2011 року та отримати нараховані відсотки по ньому. 24 квітня 2012 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 Довіреність, якою уповноважив її на отримання депозитного вкладу по закінченню строку, отримання відсотків по вкладу, дострокове повернення вкладу за Договором № 100D-73974 від 24.04.2012 року банківського вкладу «Оберіг». 24 квітня 2012 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 Довіреність, якою уповноважив її на отримання депозитного вкладу по закінченню строку, отримання відсотків по вкладу, дострокове повернення вкладу за Договором № 100D-688 від 24.04.2012 року банківського вкладу «Золотий Стандарт».
Як вбачається з Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14 травня 2012 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області (актовий запис про смерть № 1287), ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниці помер ОСОБА_2.
На момент смерті ОСОБА_2 строк дії вищевказаних договорів вкладу не закінчився, із заявами про дострокове розірвання цих договорів вкладник ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 не зверталися.
03.09.2012 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «Хрещатик»із заявою про повернення їй вкладів, розміщених іншою фізичною особою, на яку 14.09.2012 року за вих. № 41/3/5950 отримала відповідь-відмову, мотивовану наступним. Так, оформлення банками заповідальних розпоряджень передбачено ч. 1 ст. 1228 ЦК України; водночас ч. 2 вказаної статті підкреслює ту обставину, що право на вклад входить до складу спадщини, незалежно від способу розпорядження ним; у зв'язку із цим нормативно-правовим актом Національного банку України, який регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками вкладних (депозитних) рахунків, та договором банківського вкладу передбачено, що, незалежно від того, чи здійснюється успадкування вкладу згідно із законом, заповітом або розпорядженням, банк здійснює виплату вкладу (частини вкладу) спадкоємцю власника рахунку на підставі відповідного свідоцтва про право на спадщину або дозволу нотаріуса на одержання спадкоємцем частини вкладу спадкодавця, або за рішенням суду (п. 10.15, абзац 3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 року № 492); щодо відмови повернення вкладів згідно з наявною довіреністю, керуючий відділенням дотримувався вимог ст. 248 ЦК України та внутрішньобанківського нормативного документу, що регулює порядок надання та використання довіреностей, оформлених у банку, якими визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність; враховуючи викладене, вимоги щодо повернення вкладів не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зверталася із заявою до Першої вінницької державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, однак 17.12.2012 року постановою державного нотаріуса Першої вінницької державної нотаріальної контори Гречко Ж.Б. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на грошові кошти у ПАТ КБ «Хрещатик».
Згідно ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до ч.1 ст. 247 ЦК України, cтрок довіреності встановлюється у довіреності; якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
Згідно п.6 ч.1 ст. 248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність; у разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, представництво за довіреностями на розпорядження ОСОБА_1 вкладами, розміщеними у ПАТ КБ «Хрещатик», припинено в день смерті вкладника ОСОБА_2, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1.
Посилання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на те, що ОСОБА_1 могла не повідомити ПАТ КБ «Хрещатик»про смерть ОСОБА_2 та отримати усі вклади за довіреностями судом не береться до уваги як припущення, яке не має правової підстави.
Посилання позивача на порушення ПАТ КБ «Хрещатик»положень Закону України «Про захист прав споживачів»також є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 не була стороною жодного з вищезазначених договорів банківського вкладу, жоден з вкладів їй не належав.
При цьому, суд критично ставиться до твердження позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 про те, що значні витрати на утримання та догляд за ОСОБА_2 впродовж п'яти років, витрати на поховання ОСОБА_2, які підтверджуються Договором-замовленням на організацію та проведення поховання, товарними чеками та накладними (а.с.10-27), витрати на встановлення пам'ятнику ОСОБА_2 у майбутньому є передбаченими п.6 ч.1 ст. 248 ЦК України невідкладними справами або такими діями, невиконання яких може призвести до виникнення збитків, оскільки обов'язок ОСОБА_1 щодо довічного утримання, догляду та поховання ОСОБА_2 передбачений Договором довічного утримання (догляду) від 14.06.2007 року, за яким ОСОБА_1 отримала у власність квартиру АДРЕСА_1 (п.4 Договору). Належне виконання ОСОБА_1 умов вказаного Договору, підтверджене показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ніким не оспорюється.
Таким чином, оскільки підстави для застосування положень п.6 ч.1 ст. 248 ЦК України у спірних правовідносинах відсутні, свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку не видавалося (Довідка Першої вінницької державної нотаріальної контори від 17.12.2012 року № 4372/02-31, згідно якої спадкоємицею за законом, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_1, яка проживала не менше п'яти років зі спадкодавцем однією сім'ю, не замінює свідоцтва про право на спадщину), з позовом про визнання права власності у порядку спадкування до суду ОСОБА_1 не зверталася, то у задоволені позову слід відмовити в повному обсязі.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 237, 247, 248, 744 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня його проголошення.
Суддя