Справа № 11-810/2006 p. Головуючий у І інстанції Малиш В.В.
Категорія Доповідач Трейтяк О.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати з кримінальних
справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого ТРЕЙТЯК О.П.
Суддів ГРОМ A.M., ОСЕДАЧА М.М.
з участю прокурора ШВАБ А.В.
адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2006 року.
Цією постановою скарга ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого СВ ЧMB УМВС України в Чернігівській області від 21 червня 2006 року про порушення кримінальної справи по факту протиправних дій 16 червня 2006 року по відношенню подружжя ОСОБА_4, ОСОБА_5, залишена без задоволення.
Звертаючись зі скаргою на постанову про порушення кримінальної справи, ОСОБА_3 зазначав, що порушення кримінальної справи слідчим відносно невстановлених осіб суперечить нормам ст.98 КПК України, оскільки потерпілі в своїх заявах прямо вказали на ОСОБА_3 як на особу, яка вчинила злочин; вважає, що кримінальну справу порушено без наявності достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину у вигляді відкритого заволодіння чужим майном; слідчим допущено порушення норм ст.24 Конституції України, проігноровано принцип рівності громадян перед законом, оскільки по заяві громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 була порушена кримінальна справа, а заява ОСОБА_3 з приводу тих же подій проігнорована слідчим, кримінальна справа не порушувалась і перевірка не проводилась; всупереч вимогам ст.22 КПК України про всебічне повне і об'єктивне дослідження обставин справи, як органом дізнання так і слідчим не був опитаний чи допитаний ОСОБА_3, не буди допитані особи, які працюють в ТОВ „Украгроресурчи", на території якого відбувались події, та особи, які були очевидцями конфлікту; стверджував, що при порушенні кримінальної справи відносно невстановлених осіб і розслідування даної справи має місце упереджене відношення слідства до нього та просив скасувати постанову слідчого від 21 червня 2006 року про порушення кримінальної справи за фактом відкритого викрадення майна за ознаками ст. 186 ч.2 КК України.
Залишаючи скаргу ОСОБА_3 без задоволення, суд послався лише на те, що судами приймаються до свого провадження лише скарги на постанови про порушення кримінальної справи щодо певної особи, що надходять від осіб, стосовно яких порушено кримінальну справу або їх захисників чи законних представників.
В апеляції адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 зазначає, що постанова суду винесена передчасно та необґрунтовано, суд не дав оцінки тому факту, що в заяві потерпілих вказується конкретна особа, яка вчинила злочин, тому порушивши страву не відносно конкретної особи слідчий навмисно порушив вимоги ст.98 КПК України, щоб позбавити ОСОБА_3 можливості оскаржити його постанову до суду, крім того всупереч вимогам ст.236-2 КПК України суд не повідомив ОСОБА_3 про час розгляду його скарги та просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_1, який підтримав апеляцію в повному обсязі і просив постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, міркування прокурора про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові № 1 Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року „ Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи" згідно з чинним процесуальним законодавством (ч.2 ст.98 КПК України), якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, справу має бути порушено щодо цієї особи. В зв'язку з цим визнана правильною практика тих судів, котрі приймають до провадження і розглядають на досудових стадіях процесу скарги на постанови про порушення кримінальної справи за фактом учинення злочину, якщо за обставинами справи особі, яка порушила справу, була відома підозрювана у вчиненні злочину особа.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя вправі з'ясовувати лише такі питання:
· чи були наявними на час порушення справи передбачені ч.1 ст.94 КПК України приводи;
· чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч.2 ст.94 КПК України);
· чи компетентна особа приймала рішення про порушення кримінальної справи;
· чи було додержано особою, яка приймала рішення про порушення кримінальної справи, встановлений для цього порядок (ст.98 КПК України.
Як видно з матеріалів справи, судом першої інстанції даний порядок розгляду скарг на постанови про порушення кримінальної справи не дотриманий.
Згідно заяви, яка зареєстрована в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини 16 червня 2006 року НОМЕР_1, ОСОБА_4 просила застосувати заходи до ОСОБА_3, який 16 червня 2006 року близько 13 години 15 хвилин АДРЕСА_1 завдав їй тілесні ушкодження і відкрито заволодів належними їй речами.
ОСОБА_5 в своїй заяві, яка також; зареєстрована в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини НОМЕР_2, просив провести перевірку по факту заволодіння грошима і нанесення йому тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_3 близько 13 години 16 червня 2006 року по вулиці Інструментальній.
З матеріалів кримінальної справи, наданих органом досудового слідства, вбачається, що на момент розгляду скарги ОСОБА_3 як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, кримінальна справа відносно ОСОБА_3 всупереч вимогам ч.2 ст.98 КПК України не порушувалась, хоча в заявах потерпілих і в їхніх поясненнях конкретно вказана особа, яка вчинила злочин, тобто ОСОБА_3, всі слідчі дії проводились відносно ОСОБА_3, а не щодо невідомих осіб, відносно яких порушена кримінальна справа.
11 серпня 2006 року слідчим направлено до Деснянського районного суду м. Чернігова подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного ОСОБА_3, хоча на цей час ОСОБА_3 не був допитаний жодного разу ні в якості свідка чи підозрюваного, постанова про притягнення його як обвинуваченого також не виносилась.
Більш того, 23 серпня 2006 року слідчий виносить постанову про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та самого ОСОБА_3 про виклик і допит свідків та надання копій процесуальних документів, зокрема постанови про порушення кримінальної справи, зазначаючи, що „заявлені клопотання не підлягають задоволенню, оскільки до участі в кримінальній справі в якості захисника може бути допущена особа, яка уповноважена здійснювати захист прав та інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого. ОСОБА_3 не перебуває в жодному з вказаних статусів учасників процесу", що на думку колегії суддів безумовно свідчить про істотне і грубе порушення права на захист підозрюваного ОСОБА_3, а також; може свідчити і про упередженість органів досудового слідства відносно ОСОБА_3.
На всі ці обставини ОСОБА_3 та його захисник посилались в своїй скарзі та в доповненні до скарги, але як видно з протоколу судового засідання та мотивувальної частини постанови суду першої інстанції, судом доводи ОСОБА_3 та його захисника взагалі не розглядались і оцінка їм не давалась.
Крім того, заслуговують на увагу і доводу апеляції про те, що суд всупереч вимогам ст.236-2 КПК України не повідомив ОСОБА_3 про час розгляду його скарги, оскільки як видно зі скарги ОСОБА_3, місце його проживання зазначено вулиця АДРЕСА_2, а повідомлення ОСОБА_3 судом направлено за адресою АДРЕСА_3 (а.с.7).
За таких обставин постанова суду першої інстанції про залишення скарги ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи є необґрунтованою і підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд в той же суд.
Під час нового розгляду справи суду необхідно всебічно, повно і об'єктивно перевірити всі доводи скаржника і залежно від установленого прийняти відповідне рішення.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2006 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про порушення кримінальної справи від 21 червня 2006 року скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.