Справа № 1203/11430/12
Провадження № 2-н/434/10/13
УХВАЛА
іменем України
11 січня 2013 року суддя Артемівського районного суду м. Луганська Река А.С., вирішуючи питання про можливість прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»в особі відокремленого підрозділу Луганське управління ТОВ «Луганськвода»про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, що утворилась по платі за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1,-
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2012 року до Артемівського районного суду м. Луганська надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»в особі відокремленого підрозділу Луганське управління ТОВ «Луганськвода»про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, що утворилася по платі за централізоване водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1.
Перевіривши заяву та надані документи, що додані до заяви, вважаю за необхідне відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»в особі відокремленого підрозділу Луганське управління ТОВ «Луганськвода»у прийнятті заяви про видачу судового наказу з наступних підстав.
Відповідно пункту 2 частини 3 статті 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Виходячи з вищевикладеного, наявність спору про право встановлено відсутністю документів, які підтверджують виникнення права вимоги, зокрема письмового договору на надання житлово-комунальних послуг; інших письмових доказів, які підтверджують надання заявником послуг та отримання цих послуг боржником, які могли би бути підставою для видачі судового наказу.
Крім того, згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
З заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявник просить стягнути з боржника борг за період з 01.11.2008 року по 01.08.2012 року, що знаходиться поза межами строку позовної давності, про застосування якого у боржників є право заявити.
Таким чином, суд приходить до висновку, що із заявлених вимог, вбачається спір про право, що є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 101, 210 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»в особі відокремленого підрозділу Луганське управління ТОВ «Луганськвода»про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, що утворилась по платі за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1 -відмовити.
Роз'яснити заявнику наслідки відмови в прийнятті заяви, що унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник має право звернутись до суду з тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Суддя А.С. Река