Справа № 0603/3760/12 Провадження № 2/0603/1770/12
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.2012 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заявуМоторного (транспортного) страхового бюро України
доОСОБА_1
провідшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування
В С Т А Н О В И В:
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з на його користь з ОСОБА_1 кошти в розмірі понесених витрат в сумі 21 709,37 грн. та 5 239,59 грн., витрати за послуги аварійних комісарів в розмірі 709,00 грн. та 490,00 грн., а також витрати за юридичні послуги в сумі 2 000,00 грн.
Викладені у позовній заяві вимоги Моторне (транспортне) страхове бюро України обґрунтовує тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винуватим у якій визнано ОСОБА_1, було завдано матеріальну шкоду власникам автомобілів Шевролет (НОМЕР_2) та ВАЗ (НОМЕР_3), цивільно-правова відповідальність яких була застрахована, у зв'язку з чим воно на виконання вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплатило їм страхове відшкодування у розмірах 21 709,37 грн. та 5 239,50 грн. відповідно, а також понесло витрати у зв'язку з оплатою послуг аварійних комісарів у розмірах 709,00 грн. та 490,00 грн., які підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 на підставі статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та статті 1191 Цивільного кодексу України.
Також вказує, що воно понесло витрати за юридичні послуги у розмірі 2 000,00 грн., а відтак їх має бути відшкодовано ОСОБА_1 на підставі статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.
У судове засідання з'явився представник Моторного (транспортного) страхового бюро України Купар І.Ю.
ОСОБА_1 у судові засідання двічі не з'являвся, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомляв, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.
Суд, виходячи зі змісту статті 169 Цивільного процесуального кодексу України, вважає, що справа підлягає розгляду за відсутності ОСОБА_1.
Заслухавши пояснення представника Моторного (транспортного) страхового бюро України та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
13.05.2009 р. о 18:15 у м. Києві на Великій кільцевій дорозі (Жулянський шлахопровід) сталась дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були автомобілі Шевролет (НОМЕР_4), Хюндай (НОМЕР_5), ВАЗ (НОМЕР_6) та ВАЗ (НОМЕР_7), що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду від 28.05.2009 р. № 5422 (а. с. 23).
Зі змісту постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 04.06.2009 р. випливає, що винуватим у вказаній дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля "ВАЗ" (НОМЕР_6) ОСОБА_1, на якого було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. (а. с. 22).
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 13.05.2009 р. о 18:15 у м. Києві на Великій кільцевій дорозі (Жулянський шлахопровід), автомобілі, які були її учасниками, зазнали механічних ушкоджень, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 16, 18, 22, 25 -38, 40 -50).
Зокрема, було пошкоджено автомобіль Шевролет (НОМЕР_4), власником якого є ОСОБА_3, який ним керував, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВА/1202278, строк дії якого з 30.09.2008 р. по 29.09.2009 р. (а. с. 19), та автомобіль ВАЗ (НОМЕР_7), власником якого є ОСОБА_4, яким керував ОСОБА_5, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВС/4293778, строк дії якого з 17.04.2009 р. по 16.04.2010 р. (а. с. 20).
18.05.2009 р. ОСОБА_3, а 28.05.2009 р. ОСОБА_5 повідомили Моторне (транспортне) страхове бюро України про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 13.05.2009 р. о 18:15 у м. Києві на Великій кільцевій дорозі (Жулянський шлахопровід) (а. с. 15, 17).
Розмір матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Шевролет (НОМЕР_4) внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, який було визначено суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою -підприємцем ОСОБА_6, складає 26 051,25 грн. з урахуванням податку на додану вартість (а. с. 25 -30, 36 -39).
Розмір матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля ВАЗ (НОМЕР_7) внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, який було визначено суб'єктами оціночної діяльності фізичною особою -підприємцем ОСОБА_7 та ОСОБА_8, складає 6 287,51 грн. з урахуванням податку на додану вартість (а. с. 40 -46).
16.06.2009 р. ОСОБА_3, а 24.06.2009 р. ОСОБА_5 звернулись до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті пошкодження автомобілів Шевролет (НОМЕР_4) та ВАЗ (НОМЕР_7) під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 13.05.2009 р. о 18:15 у м. Києві на Великій кільцевій дорозі (Жулянський шлахопровід) у розмірах 26 051,25 грн. та 6 287,51 грн. відповідно (а. с. 16, 18).
На виконання пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України 10.07.2009 р. здійснило виплату страхового відшкодування власнику автомобіля Шевролет (НОМЕР_4) у розмірі 21 709,37 грн. (розмір збитку без урахування податку на додану вартість), а 29.07.2009 р. -власнику автомобіля ВАЗ (НОМЕР_7) у розмірі 5 239,59 грн. (розмір збитку без урахування податку на додану вартість) (а. с. 62, 87).
Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 13.05.2009 р. о 18:15 у м. Києві на Великій кільцевій дорозі (Жулянський шлахопровід), застрахована не була. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є особою, зазначеною у пункті 13.1 статті 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Враховуючи вказані вище обставини та норми законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення на його користь з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі виплаченого страхового відшкодування (21 709,37 грн. + 5 239,59 грн. = 26 948,96 грн.) підлягають задоволенню.
Між тим, позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення на його користь з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі понесених витрат за послуги аварійних комісарів у розмірі 1 199,00 грн. (709,00 грн. + 490,00 грн.) задоволенню не підлягають, враховуючи таке.
Пунктом 40.3 статті 40 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлювалось, що Моторне (транспортне) страхове бюро України має право залучати аварійних комісарів у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону, та необхідності перевірки дій страховика відповідно до пункту 36.3 статті 36 цього Закону.
А відповідно до пункту 41.4 статті 41 того ж Закону у тій самій редакції Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює оплату послуг аварійних комісарів, залучених відповідно до пункту 40.3 статті 40 цього Закону.
Таким чином, залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів є його правом а не обов'язком, а у випадку ж їх залучення оплата наданих ними послуг мала здійснюватись за рахунок коштів фонду захисту потерпілих.
Зі змісту статті 1191 Цивільного кодексу України та підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на які Моторне (транспортне) страхове бюро України посилається як на правові підстави позовних вимог, випливає, що воно має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи виключно у розмірі виплаченого відшкодування, оскільки іншого розміру законодавством України не встановлено, тобто без урахування витрат, пов'язаних з оплатою послуг аварійних комісарів.
Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне роз'яснити, що Моторне (транспортне) страхове бюро України не позбавлено права звернутись з позовом до суду про стягнення на його користь з з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі понесених витрат за послуги аварійних комісарів у розмірі 1 199,00 грн. з інших підстав.
Щодо вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення на його користь з ОСОБА_1 витрат за юридичні послуги в сумі 2 000,00 грн. суд вказує наступне.
Правова допомога в цивільному судочинстві включає в себе юридичні консультації, участь у позасудовому врегулюванні спору, участь у переговорах, підготовка проектів юридичних документів (заяв, пояснень, клопотань, скарг), представництво в суді та інші фактичні та юридичні дії, які вчиняє особа, котра надає правову допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що між Моторним (транспортним) страховим бюро України та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 укладено контракт про надання правової допомоги від 01.11.2010 р. та додаткова угода до нього № 14 від 03.05.2012 р. (а. с. 63 -65), на виконання умов яких фізична особа -підприємець ОСОБА_2 підготував та подав позовну заяву (з пакетом документів), на підставі якої було порушено провадження у даній справі.
Також фізична особа - підприємець ОСОБА_2 здійснював представництво Моторного (транспортного) страхового бюро України у судовому засіданні у даній справі.
Таким чином, фізична особа -підприємець ОСОБА_2 надав правову допомогу Моторному (транспортному) страховому бюро України з приводу спору, який виник в останнього з ОСОБА_1.
На виконання умов контракту про надання правової допомоги від 01.11.2010 р. Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 у якості оплати за правову допомогу 2 000,00 грн. (а. с. 67).
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини третьої статті 79 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.
Згідно з частиною першою статті 84 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
З вказаних норм Цивільного процесуального кодексу України випливає, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу, надану не будь-якою особою, а адвокатом або іншим фахівцем в галузі права.
Вказане було роз'яснено представнику Моторного (транспортного) страхового бюро України ОСОБА_2 у судовому засіданні під час розгляду справи, проте будь-яких клопотань або заяв у зв'язку з цим він не подав, проте визнав, що не є адвокатом.
Будь-яких доказів того, що він є фахівцем у галузі права, зокрема, документа про юридичну освіту, ОСОБА_2 суду не надав.
За таких обставин суд вважає, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, наданої фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 Моторному (транспортному) страховому бюро України, не належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, тобто до судових витрат, оскільки не доведено, що ця правова допомога була надана фахівцем у галузі права.
Частиною першою статті 88 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України у якості відшкодування документально підтверджених судових витрат підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 269,49 грн.
Керуючись статтями 3, 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 -60, 64, 79, 88, 208, 209, 212 -215 Цивільного процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський б-р, 8, ідентифікаційний код 21647131) грошові кошти у розмірі 26 948,96 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський б-р, 8, ідентифікаційний код 21647131) у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 269,49 грн.
Роз'яснити, що:
- дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;
- у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;
- апеляційна скарга на дане рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення;
- особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Корбут