Справа № 2-а-232/11

Провадження № 2-а/1308/4/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2012 року Жовківський районний суд Львіської області в складі :

головуючої судді Копняк С. М.,

при секретарях Мачіха Г.В., Кунинець І.І., Дребот І.Я.,

з участю представників позивача Мельничука В.А., Демчини Р.І.,

представника відповідача - Козенка А.І.,

представників третьої особи - Леська М.І., Леська С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жовкві адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Рома»до Жовківської міської ради Львівської області з участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовква ЛТД»про визнання нечинними рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Рома»звернулось в суд з адміністративним позовом до Жовківської міської ради, третьої особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Жовква ЛТД»про визнання нечинними рішень Жовківської міської ради від 29.01.2009 року №12 «Про надання дозволу на виготовлення містобудівного обґрунтування будівництва багатоповерхових будинків по вул.Дорошенка в м.Жовкві» та від 10.07.2009 року №64 «Про затвердження містобудівного обґрунтування розміщення багатоповерхових будинків по вул.Дорошенка, 9 в м.Жовкві».

Позовні вимоги, які представники позивчача підтримали в судовому засіданні, мотивовані тим, що спірні рішення органу місцевого самоврядування створюють перешкоди у вільному користуванні позивачем орендованою земельною ділянкою, оскільки спорудження житлових будинків на суміжній земельній ділянці зменшує санітарно-захисну зону навколо виробничих об'єктів позивача. Таких обмежень на момент укладення договору оренди землі не існувало. Проектування житлових будинків на суміжній земельній ділянці суперечить Генеральному плану міста Жовква. Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи грунтується на відомостях, які не відповідають дійсності, а тому містобудівне обґрунтування виготовлене на його підставі є протиправним і затверджене відповідачем неправомірно.

В судових засіданнях представники позивача позов підтримали повністю, просили його задоволити з підстав викладених в адміністративному позові та додатковому обґрунтуванні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, пояснив, що у відповідності до Генерального плану міста Жовква затвердженого у 1997 році, земельні ділянки належні позивачу та третій особі на праві оренди та постійного користування належать до територій промислових об'єктів, цільове призначення земель -землі промисловості. Зміни в генеральний план міста не вносились, а тому спорудження житлового будівництва по вул.Дорошенка, 9 у м.Жовква суперечить Генеральному плану міста та обмежує право позивача на вільне використання орендованої земельної ділянки у промислових цілях. Третій особі земельні ділянка вул.Дорошенка, 9 надана в постійне користування для виробничих цілей, а отже повинна використовуватись згідно з цільовим призначенням.

Представники третьої особи в судових засіданнях позов заперечили, просили відмовити в його задоволенні з підстав наведених у запереченнях на позов. Ними, зокрема, зазначено, що містобудівне обґрунтування виготовлене з врахуванням інтересів позивача, погоджене всіма уповноваженими органами. Скорочення санітарно-захисної зони від виробничих процесів позивача ґрунтується на Висновку державної експертизи, який позивачем не оскаржувався. Містобудівне обґрунтування вносить зміни в генплан міста Жовкви, а позивачем не доведено, що рішення відповідача порушують його права.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, та перевіривши їх доказами, а відтак, з»ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку про наступне.

У відповідності до рішень Жовківської міської ради народних депутатів від 20.08.1998 року № 376 та від 21.01.1999 року № 25 ТзОВ «Будівельна фірма «Жовква ЛТД»надано в постійне користування для виробничих цілей земельну ділянку площею 0,8615 га по вул.Дорошенка, 9 у м.Жовква.

За Договором купівлі від 17.01.2003 року ПП «Рома»набуто права власності на будівлі Міжгосподарського об'єднання по будівництву «Райгробуд». Рішенням Жовківської міської ради від 14.12.2007 року № 61 затверджено технічну документацію щодо передачі позивачу суміжної земельної ділянки по вул.Дорошенка, 9 у м.Жовква в оренду для обслуговування викуплених будівель і споруд. 26.12.2007 року ПП «Рома»з Жовківською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,6805 га на 49 років.

29.01.2009 року Жовківською міською радою прийнято рішення № 12 «Про надання дозволу на виготовлення містобудівного обґрунтування будівництва багатоповерхових будинків по вул.Дорошенка в м.Жовкві».

25.06.2009 року Виконкомом Жовківської міської ради прийнято рішення № 319 «Про надання дозволу ПП «Рома» на виготовлення проекту встановлення бетонного заводу HZS-35 та переобладнання гаражу на чотири автомобілі в цех з виготовлення метало пластикових вікон та дверей по вул.Дорошенка, 9 у м.Жовква.

10.07.2009 року Жовківською міською радою прийнято рішення № 64 «Про затвердження містобудівного обґрунтування розміщення багатоповерхових будинків по вул.Дорошенка,9 в м.Жовкві».

На виконання рішення Виконкому Жовківської міської ради № 319 ПП «Рома»звернулось у Відділ регіонального розвитку, містобудування та архітектури щодо надання містобудівних вимог та обмежень для будівництва бетонного заводу та переобладнання гаражу на чотири автомобілі в цех з виготовлення метало пластикових вікон та дверей. Листом від 10.07.2009 року № 2280 Головним архітектором району ПП «Рома» повідомлено про затвердження містобудівного обґрунтування розміщення багатоповерхових будинків по вул.Дорошенка,9, внаслідок чого санітарна зона, в якій заборонено спорудження виробничих об'єктів проходить через земельну ділянку орендовану ПП «Рома».

Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, доказам наданим сторонами та третьою особою, суду врахував всі обставини справи та дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається із Генерального плану міста Жовква, затвердженого рішенням Жовківської міської ради народних депутатів від 12.06.1997 року № 4, земельна ділянка по вул.Дорошенка, 9, як територія колишнього об'єднання «Райагробуд»відноситься до території промислових об'єктів, а у відповідності до відомостей Державного земельного кадастру, за цільовим призначенням відноситься до земель промисловості. З моменту затвердження, зміни щодо функціонального призначення земельної ділянки по вул.Дорошенка, 9 Жовківською міською радою до Генерального плану не вносились. На момент затвердження Генерального плану на вказаній земельній ділянці знаходились промислові об'єкти об'єднання «Райагробуд», які придбані позивачем та третьою особою.

Відповідно до ст.91 та ст.96 ЗК України, власники та користувачі земельних ділянок зобов'язані використовувати земельні ділянки тільки за їx цільовим призначенням.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про планування i забудову територій», який був чинний в період прийнятті оскаржуваних рішень відповідача, генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Згідно із ст.12 цього Закону, потреби в територіях для забудови та іншого використання, межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій, планувальна структура та просторова композиція забудови населеного пункту визначаються генеральним планом населеного пункту.

Частина 2 ст.12 Закону визначає, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, питання щодо розташування та проектування нового будівництва, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування, розроблення та затвердження місцевих правил забудови, детальних планів території, планів червоних ліній, іншої містобудівної документації та проектів вирішують відповідно до генеральних планів населених пунктів.

Стаття 38 ЗК України встановлює, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. У відповідності до ст.39 ЗК України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Враховуючи наведені норми законодавства, надання третій особі дозволу на розробку містобудівного обґрунтування розміщення групи багатоповерхових житлових будинків на вул.Дорошенка,9 та подальше його затвердження до внесення змін в Генеральний план міста Жовква є порушенням вищенаведених вимог як Закону України «Про планування i забудову територій», так і Земельного кодексу України.

Що стосується безпосередньо промислових зон населених пунктів, то ч.ч.1 та 2 ст.114 ЗК України визначає, що навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови створюються санітарно-захисні зони. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», планування і забудова населених пунктів, курортів повинна передусім передбачати створення найбільш сприятливих умов для життя, а також для збереження і зміцнення здоров'я громадян.

У відповідності до ч.5 ст.23 Закону України «Про планування i забудову територій», планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

Стаття 5 Закону України «Про основи містобудування»встановлює, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути вpaxoвані законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Відповідно до п.5.4 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173, промислові, сільськогосподарські та інші об'єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

Санітарно-захисну зону слід встановлювати від джерел шкідливості до межі житлової забудови, зокрема, для підприємств з технологічними процесами, які є джерелами шуму, ультразвуку, вібрації, статичної електрики, електромагнітних та іонізуючих випромінювань та інших шкідливих факторів від будівель, споруд та майданчиків, де встановлено обладнання (агрегати, механізми), що створює ці шкідливості.

Як вбачається із довідки Головного архітектора району про наявність сервітутів та обмежень прав на земельну ділянку № 797 від 13.08.2007 року, виданої при розгляді проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в оренду земельної ділянки по вул.Дорошенка, 9 ПП «Рома», при наявності суміжних землекористувачів використання території повинно здійснюватись з врахуванням меж суміжних землекористувачів та санітарно-захисної зони об'єкту. Висновком Жовківської районної СЕС від 10.09.2007 року № 83/06, СЗЗ у відповідності до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів встановлено в розмірі 100 м та зафіксовано, що фактичний розмір становить 300 м.

З огляду на погодження проекту землеустрою, його затвердження та укладення Договору оренди позивачу гарантовано, що в межах 100 м жодні об'єкти, які б обмежували право ПП «Рома»на використання земельної ділянки споруджуватись не будуть. Таким чином, станом на момент укладення Договору оренди земельної ділянки у ПП «Рома»не існувало жодних обмежень щодо функціонального промислового використання орендованої земельної ділянки, на якій знаходяться викуплені підприємством об'єкти.

Тому, виходячи із ч.5 ст.23 Закону України «Про планування i забудову територій»та ст.5 Закону України «Про основи містобудування», надання дозволу щодо розміщення житлових будинків по вул.Дорошенка, 9 можливе лише при врахуванні інтересів ПП «Рома»як суб'єкта, для якого вже встановлена ЗСС щодо використання орендованої земельної ділянки 100 м, що тягне за собою подальше планування як розвитку господарської діяльності, так і подальшого використання орендованої земельної ділянки. Тому сам факт зменшення санітарно-захисної зони вже є порушенням прав позивача оскільки обмежує його право на вільне використання орендованої земельної ділянки.

Із сторінки 6 містобудівного обґрунтування розміщення групи багатоповерхових житлових будинків на вул.Дорошенка, 9 у м.Жовква, складеного ДІПМ «Містопроект»вбачається, що висновок про можливість житлового будівництва житлових будинків ґрунтується на відомостях Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 01.04.2009 року № 05.03.02-07/18306.

Враховуючи доводи та докази подані позивачем, а також те, що вказаний Висновок експерта не є актом державного чи іншого органу і не може бути оскаржений в судовому порядку, судом у відповідності зі ст.86 КАС України, йому надано оцінку як одному із доказів по справі.

Так, із Висновку вбачається, що ним погоджено можливість розміщення багатоквартирного житлового будинку на вул.Дорошенка, 9 із скороченням санітарно-захисної зони ПП «Рома»і встановленням її розміру 55 м на північний захід, північ та північний схід. Як зазначено експертом, відповідно до додатку № 4 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, розмір санітарно-захисної зони для виробничих процесів ПП «Рома»становить 100 м від цеху по виготовленню бетонних виробів та 100 м від джерел викидів забруднюючих речовин гаражу на 4 вантажних автомобілі як для споруд комунального призначення IV-го класу -підприємства по обслуговуванню вантажних автомобілів.

Із того ж Висновку судом встановлено, що розрахунки експертом проведено шляхом аналізу шкідливості 4-х автомобілів, як джерел викидів забруднюючих речовин та звуку, а заміри для розрахунку проведені від гаражу до відповідних точок на проектованій земельній ділянці. Експертом зазначено, що на території ПП «Рома»проводяться наступні роботи: виготовлення бетонних виробів, виготовлення столярних виробів та зберігання вантажного автотранспорту (гараж на 4 автомобілі), а джерелами викидів в атмосферне повітря є 4 вантажних автомобілі, викиди здійснюються при заїзді та виїзді 4-х автомобілів з гаражу.

Однак, як вбачається із наданого позивачем Акту цільового обстеження автогосподарства ПП «Рома»від 17.12.2012 року, складеним ВДАІ Жовківського РВ ГУМВСУ у Львівській області та довідки позивача від 21.12.2012 року про наявну спецтехніку, в господарській діяльності підприємством використовуються 30 автомобілів та 7 одиниць спеціальної техніки. У відповідності із доводами позивача, всі вони задіяні у виробничому процесі ПП «Рома»при наданні транспортних послуг самоскидами, виробництві та транспортуванні бетону та бетонних виробів на замовлення, транспортуванні піску та цементу на виробничу територію для виготовлення бетону і бетонних виробів. Таким чином, на виробничому майданчику позивача відбувається постійне маневрування автомобілів та спецтехніки на територію та по території підприємства. Як вбачається із того ж Акту від 17.12.2012 року, зазначена техніка зберігається території позивача. До матеріалів справи надано фотознімки, які підтверджують зберігання частини автомашин біля гаражу на 4 автомобілі.

Відповідно до п.5.4 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173, санітарно-захисну зону слід встановлювати від джерел шкідливості до межі житлової забудови, зокрема, для підприємств з технологічними процесами, які є джерелами шуму, ультразвуку, вібрації, статичної електрики, електромагнітних та іонізуючих випромінювань та інших шкідливих факторів від будівель, споруд та майданчиків, де встановлено обладнання (агрегати, механізми), що створює ці шкідливості.

Наведене вказує на те, що розрахунок розміру СЗЗ мав би бути проведений не від гаражу на 4 автомобілі, а від місця стоянки всіх інших транспортних засобів, та спецтехніки, які зберігаються на території позивача перед гаражем на 4 автомобілі, заміри викидів забруднюючих речовин та рівня шуму мали б бути проведені при роботі всіх автомобілів та спецтехніки позивача, які задіяні у виробничому процесі підприємства.

При цьому, слід зазначити, що у відповідності до п.1.10 Відомчих будівельних норм 01-89 «Підприємства по обслуговуванню автомобілів», відстань від підприємств по обслуговуванню вантажних автомобілів та автобусів (від меж їх земельних ділянок) до житлових будинків та суспільних споруд слід встановлювати 100 м.

Відповідно до п.5.5 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, розміри санітарно-захисних зон для промислових підприємств та інших об'єктів, що є джерелами виробничих шкідливостей, слід встановлювати відповідно до діючих санітарних норм їх розміщення при підтвердженні достатності розмірів цих зон за «Методикой расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий»ОНД-86, розрахунками рівнів шуму та електромагнітних випромінювань з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін.), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об'єктів.

Пункт 5.7 цих Правил визначає, що розміри санітарно-захисної зони можуть бути зменшені, коли в результаті розрахунків та лабораторних досліджень, проведених для району розташування підприємств або іншого виробничого об'єкта, буде встановлено, що на межі житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищуватимуть гігієнічні нормативи.

Наведені вище обставини, підтверджені належними доказами, вказують на те, що розрахунок щодо зменшення санітарно-захисної зони зі 100 до 55 м в даному випадку не ґрунтується на фактичних обставинах, розрахунок проведений не об'єктивно, тобто при розрахунку використано відомості, що не відповідають властивостям об'єкту експертизи а отже, можливий вплив забруднюючих речовин та шуму при виробничому процесі позивача на здоров'я людей у проектованій житловій забудові при експертизі розрахований неналежно. З огляду не це, Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 01.04.2009 року № 05.03.02-07/18306 не можна вважати таким, що міг бути достатньою правовою підставою для виготовлення та подальшого затвердження містобудівного обґрунтування розміщення групи багатоповерхових житлових будинків на вул.Дорошенка,9 у м.Жовква.

Крім того, суд звертає увагу на вказівку експерта у Висновку про те, що при зміні рецептури, технології виготовлення, які можуть змінити властивості об'єкта експертизи або спричинити негативний вплив на здоров'я людей, сфери застосування, умов застосування об'єкта експертизи, даний висновок втрачає свою силу.

Відповідно до ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

У Постанові від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»Пленум Верховного суду України визначив, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

З наведеного вище, суд дійшов висновку, що оскаржуваними рішеннями Жовківська міська рада порушила вимоги чинного законодавства, що призвело до порушень прав позивача на вільне використання орендованої ним земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов''язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.7-11,14,69-71,86,87,159,160-163,171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов приватного підприємства «Рома»до Жовківської міської ради Львівської області з участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовква ЛТД»про визнання нечинними рішень задоволити.

Визнати нечинними рішення Жовківської міської ради від 29 січня2009 року №12 «Про надання дозволу на виготовлення містобудівного обґрунтування будівництва багатоповерхових будинків по вул.Дорошенка у м.Жовкві»та № 64 від 10 липня 2009 року «Про затвердження містобудівного обґрунтування розміщення багатоповерхових будинків по вул. Дорошенка, 9 у м.Жовкві».

Скасувати накладену ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 23 вересня 2010 року заборону Жовківській міській раді вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, що розташована по вул.Дорошенка, 9 у м.Жовкві Львівської області.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови -протягом цього ж строку з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С. М. Копняк

Оригінал виготовлений в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті.