Головуючий в 1 інстанції Колупаєв В.В. Справа № 22ц\2183
Доповідач Жигановська О.С. Категорія 41
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2006 року Апеляційний суд Житомирської області в
складі:
головуючого Жигановської О.С.
суддів Микиткж О.Ю., Косигіної Л.М.
при секретарі Нечипоренко І..Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами
за апеляційною скаргою ОСОБА_1., ОСОБА_2
на ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від
20.10.2006 року
встановив:
17.06.2004 року ОСОБА_1. звернулась до суду з заявою
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення
Корольовського районного суду м.Житомира від 30.10.2000 року та додаткового рішення названого суду від 27.12.2000 року, якими задоволено позов ОСОБА_3., ОСОБА_4. до ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., Житомирського міськвиконкому про визнання недійсним свідоцтва про право власності на- квартиру №АДРЕСА_1 в м.Житомирі, видане на ім'я ОСОБА_8. та договорів купівлі-продажу даної квартири, укладені 03.11.1998 року між ОСОБА_8. і ОСОБА_5. та
26.01.1999 року між ОСОБА_5. та ОСОБА_7., ОСОБА_6.
з неповнолітніми дітьми. ОСОБА_7., ОСОБА_6.
зобов'язано повернути вказану квартиру в державний житловий фонд
Житомирського міськвиконкому, а додатковим рішенням від
27.12.2000 року ОСОБА_5. зобов'язано повернути Іллюшиним
вартість квартири в сумі 6890 грн.
Зазначила що ОСОБА_3 та ОСОБА_4. не мали права заявляти позов про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договорів купівлі-продажу квартири, оскільки на момент пред'явлення свого позову були такими, що втратили право користування спірною квартирою на підставі ст.107 Житлового кодексу України.
Про ці обставини їй стало відомо влітку 2003 року в зв'язку зі збиранням інформації щодо причин відсутності ОСОБА_3. та ОСОБА_4. у спірній квартирі, тому вважаючи їх нововиявленими (такими, що мають істотне значення для правильного вирішення справи) просила задовольнити заяву.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 20.10.2006 року в задоволенні заяви ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., ОСОБА_2. просять
скасувати згадану ухвалу, посилаючись на те, що вона є
незаконною, постановлена з порушенням норм матеріального і
процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах, передбачених ст.303 ЦПК України, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.З ст.47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Оскільки відсутнє рішення про втрату ОСОБА_3. та ОСОБА_4. права на користування спірною квартирою на підставі ст.107 ЖК України, тому немає підстав для перегляду рішень суду за нововиявленими обставинами.
Посилання апелянтів на те, що особа втрачає право на користування жилим приміщенням за ст.107 ЖК незалежно від пред'явлення нею позову є безпідставними. Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 із послідуючими змінами "Про деякі питання,, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" визначається час втрати особою права на житло, а не порядок вирішення таких спорів.
З огляду на наведене, суд 1 інстанції обґрунтовано відхилив заяву ОСОБА_1. про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Ухвала суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст.303,307,312,313,314,315,317,319,324,325 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 20.10.2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою.