АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» вересня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого суддіБоголюбської Л.Б.,

суддів Жук О.В., Ноздрякова В.М.,

за участю прокурора Карпука Ю.А.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 лютого 2012 року.

Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки с. Сколібів Володар - Волинського району Житомирської

області, громадянки України, з середньоюосвітою, не працюючої,

яка зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1,

раніше двічі судимої,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4,

уродженця м. Баранівка Житомирської області, громадянина України,

який має середню освіту, не працював, зареєстрований та проживав за

адресою: АДРЕСА_2, раніше

судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, зі стадії попереднього розгляду повернута прокурору Голосіївського району м. Києва на додаткове розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обвинувачуються у тому, що вони за попередньою змовою між собою, діючи відповідно до розподілених ролей, 22.11.2011 року приблизно о 23 год. по вул. Квітки-Основ`яненка, 47 в м. Києві, застосувавши насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_1, вчинили на неї напад з метою заволодіння чужим майном та заволоділи майном потерпілої на загальну суму 1135 грн.

Повертаючи кримінальну справу прокурору на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду, суддя зазначив, що в ході досудового слідства були допущені порушення вимог кримінально - процесуального закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, а саме: належно не вирішено клопотання обвинувачених про забезпечення їм захисників в порядку ст. 47 КПК України через відсутність у них достатніх коштів на укладення угоди із адвокатом самостійно, а, крім того, при виконанні вимог ст.ст. 218 - 221 КПК України слідчим не були вирішені заявлені обвинуваченими клопотання про закриття відносно ОСОБА_3 кримінальної справи у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину та про перекваліфікацію дій ОСОБА_2 на ч.1 ст. 186 КК України, тобто органами досудового слідства порушено право обвинувачених на захист. Вказані порушення суд визнав істотними і такими, що перешкоджають суду призначити справу до розгляду по суті.

В апеляції прокурор, який брав участь у попередньому розгляді справи, просить постанову судді скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що зазначені судом порушення кримінально - процесуального закону не є істотними, обвинувачені не є суб'єктами, для яких участь захисника при провадженні досудового слідства є обов'язковою, а суд першої інстанції може самостійно вирішити заявлені обвинуваченими клопотання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення потерпілої, яка підтримала позицію прокурора, пояснення обвинувачених, які заперечували проти апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 246 КПК України при попередньому розгляді справи суддя своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були затримані 23 листопада 2011 року. В цей день кожному з них як підозрюваному та як обвинуваченому були роз'яснені права, в тому числі і право мати захисника і побачення з ним з моменту затримання ( до першого допиту). І ОСОБА_3, і ОСОБА_2 від захисника відмовилися і ця відмова була прийнята слідчим, про що були винесені відповідні постанови ( т.1, а.с. 92, 70).

28.12.2011 року ОСОБА_2, а 03.01.2012 року ОСОБА_3 заявили клопотання про надання кожному з них захисника в порядку ст. 47 КПК України. При цьому ОСОБА_3 зазначила про те, що вона юридично не обізнана та не має коштів, щоб запросити захисника особисто ( т. 1, а.с. 114, 127).

Разом з тим, зазначені клопотання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які утримувалися під вартою, всупереч вимогам ст. 47 КПК України, згідно до яких особа, що провадить дізнання, слідчий зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, допомогу у встановленні зв'язку з захисником або з особами, які можуть запросити захисника, належно слідчим вирішені не були.

Натомість 17 січня 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було пред'явлено остаточне обвинувачення, вони були допитані як обвинувачені та в цей же день ознайомлені з матеріалами кримінальної справи без участі захисника.

Слідчим 17.01.2012 року від кожного з обвинувачених була прийнята відмова від захисника, про що було винесено відповідні постанови ( т.1, а.с. 132, 119).

Зі змісту ч.1 ст. 46 КПК України слідує, що обвинувачений має право в будь - який момент провадження у справі відмовитися від запрошеного чи призначеного захисника.

Проте, захисники ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_2 відповідно до їх клопотань призначені слідчим не були, а тому у слідчого не було законних підстав для прийняття відмови обвинувачених від захисників.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 утримувалися під вартою, а слідчий зобов'язаний був надати допомогу у встановленні зв'язку з захисником або з особами, які можуть запросити захисника, або призначити захисника, коли обвинувачені бажають запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не можуть цього зробити, суддя обґрунтовано прийшов до висновку про те, що в ході досудового слідства обвинуваченим не було забезпечено право на захист, і це є істотним порушенням кримінально - процесуального закону відповідно до положень п.3 ч.2 ст. 370 КПК України.

Доводи апелянта про необґрунтованість таких висновків судді через те, що обвинувачені не є суб'єктами, яким має бути обов'язково призначено захисника, колегія суддів уважає безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі.

Відповідно до вимог ст. 221 КПК України при ознайомленні з матеріалами справи клопотання про доповнення досудового слідства, про зміну кваліфікації злочину і закриття справи можуть бути заявлені обвинуваченим і його захисником усно або письмово, а слідчий зобов'язаний або задовольнити клопотання, якщо обставини, для з'ясування яких заявлено клопотання, мають значення для справи, або скласти мотивовану постанову про відмову задовольнити клопотання, яку оголосити обвинуваченому і його захиснику.

З протоколів ознайомлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з матеріалами справи ( т.1, а.с. 184, 186), убачається, що ОСОБА_3 заявила клопотання про закриття щодо неї кримінальної справи в зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину, а ОСОБА_2 заявив клопотання про перекваліфікацію його дій з ч.2 ст. 187 на ч.1 ст. 186 КК України.

Проте, в матеріалах справи відсутні процесуальні документи слідчого на виконання вимог ст. 221 КПК України, що також є порушенням кримінально - процесуального закону, про що у постанові обґрунтовано зазначив суддя.

За таких обставин, колегія суддів уважає, що постанова попереднього розгляду є законною та обґрунтованою, а тому не убачає підстав для задоволення апеляції прокурора, який брав участь у попередньому розгляді справи, оскільки посилання апелянта на те, що суд під час судового розгляду справи може самостійно вирішити клопотання обвинувачених, не ґрунтується на законі.

Керуючись ст.ст. 365,366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на стадії попереднього розгляду, залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 02 лютого 2012 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, прокурору Голосіївського району м. Києва на додаткове розслідування залишити без зміни.

С У Д Д І:

_________________ ___________________ __________________ Боголюбська Л.Б. ЖукО.В. Ноздряков В.М.

Справа №11/2690/1902/2012 Категорія КК: ст.187

Головуючий у першій інстанції Бондаренко Г.В.

Доповідач Боголюбська Л.Б.