У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2012 року колегія суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого - суддіПрисяжнюка О.Б.
суддівОдинця В.М., Глиняного В.П.
за участю прокурораМінакової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальної справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 21 вересня 2012 року,
в с т а н о в и л а :
Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, направлено до прокуратури Печерського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він скоїв умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 20 червня 2011 року обвинувачений в одному із торгівельних залів магазину «Зара», що розташований в м. Києві по вул. Хрещатик, 23, скориставшись відсутністю поряд сторонніх осіб і тим, що за його діями ніхто не спостерігає, вирішив таємно викрасти чуже майно, яке належало ТОВ «Зара Україна», а саме, жіночий піджак, вартістю 669 грн.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 зірвавши з піджака цінник та одягнувши його на себе, намагався вийти з магазину, однак не довів свій злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки при виході з магазину був затриманий охоронцем.
Відправляючи матеріали кримінальної справи на додаткове розслідування, суд першої інстанції послався на те, що під час провадження досудового слідства була допущена неповнота та неправильність, яка не може бути усунута в судовому засіданні, а саме слідчим не були перевірені обставини дійсності проживання ОСОБА_5 за вказаною адресою та не долучено копію паспорту останнього з відміткою про його реєстрацію на території України, у зв'язку з чим не можливо встановити місце знаходження обвинуваченого та забезпечити його участь в судовому засіданні, оскільки судом було встановлено, що за тими адресами які значаться в матеріалах справи, ОСОБА_5 не проживає.
В апеляції прокурор, просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу повернути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд. Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що та неповнота і неправильність досудового слідства, на яку суд першої інстанції послався в своєму рішенні, не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування, оскільки вона може бути усунута в судовому засідання. Зокрема прокурор посилається на ч. 2 ст. 280 КПК 1960 року, відповідно до якої суд повинен був зупинити провадження по справі та оголосити ОСОБА_5 в розшук. Однак судом першої інстанції вказану норму закону було проігноровано, у зв'язку з чим, як стверджує прокурор, прийняте ним рішення слід вважати незаконним та необґрунтованим.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Не зважаючи на те, що справа була призначена до розгляду на 04 грудня 2012 року, тобто після вступу в законну силу нового Кримінального процесуального Кодексу України, про те відповідно до п.п. 11, 13, 15 розділу ХI «Перехідні положення», дана справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.
Доводи прокурора у поданій ним апеляції з приводу того, що суд прийняв незаконне рішення, оскільки відповідно до вимог ст. 280 КПК України 1960 року в даному випадку повинен був оголосити ОСОБА_5 в розшук та зупинити провадження по справі, колегія суддів вважає безпідставними.
Так, ст. 281 КПК України 1960 року, передбачено, що повернення кримінальної справи на додаткове розслідування може мати місце тоді, коли встановлена неправильність чи не повнота слідства і ця неправильність або неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року неповнота досудового слідства може полягати в тому, що під час його проведення всупереч вимогам ст.ст. 22 і 64 КПК України 1960 року не були досліджені або були досліджені поверхнево чи однобічно обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення кримінальної справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції послався на те, що органами досудового слідства не було з'ясовано з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого, зокрема не перевірено на обставини дійсності місце проживання та реєстрацію ОСОБА_5 за вказаними ним адресами.
Так, обираючи ОСОБА_5 міру запобіжного заходу у виді підписки про не виїзд, місцем його проживання було зазначено АДРЕСА_3, однак відповідно до пояснень свідка ОСОБА_6 обвинувачений за вказаною адресою ніколи не проживав (а.с. 72-73).
15 жовтня 2011 року ОСОБА_5 було оголошено в розшук, а 04 червня 2012 року досудове слідство по справі було відновлено та повторно обрано йому міру запобіжного заходу у виді підписки про не виїзд за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 98- 99).
На цю адресу судом першої інстанції направлялися повідомлення обвинуваченому про дату розгляду справи, однак в судові засідання він не з'являвся, у зв'язку з чим суд виніс постанови від 07 липня 2012 року (а.с. 119) та від 26 липня 2012 (а.с. 124) про привід ОСОБА_5 В ході виконання постанови про привід було встановлено, що ОСОБА_5 не проживає в АДРЕСА_2. У зв'язку з цим 09 серпня 2012 року суд виніс постанову, якою дав СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві доручення встановити місце проживання останнього (а.с. 133), про те місце знаходження обвинуваченого встановлено так і не було.
Таким чином, посилання прокурора з приводу того, що суд першої інстанції мав змогу усунути вказані недоліки досудового слідства самостійно, не відповідають дійсності.
Крім того, постановою заступника прокурора Печерського району м. Києва Кузьменка О.П. від 20 вересня 2011 року матеріали кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України було повернуто до Печерського РУ ГУ МВС України м. Києві для проведення додаткового досудового розслідування з мотивів його неповноти. В даній постанові вказаний перелік тих дій які необхідно виконати для усунення цієї неповноти, зокрема в постанові вказується про необхідність долучити до матеріалів кримінальної справи копію паспорта ОСОБА_5( а.с. 67-68), чого зроблено так і не було.
За тиках обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що підчас досудового слідства було допущено неправильність та неповноту, яку не можна усунути в судовому засіданні, а тому не вбачає підстав для скасування прийнятого ним рішення.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України1960 року та п.п. 13, 15 Розділу ХI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 21 вересня 2012 рокуякою матеріали кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5, за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, направлено до прокуратури Печерського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
С у д д і :
ПрисяжнюкО.Б. Одинець В.М. Глиняний В.П.