Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/16165/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 09 год. 55 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Спасової Н.В.,
при секретарі судового засідання - Симоновій Ю.Ю.
за участю:
позивача - не з'явилася,
представника відповідача УПФУ - Япрах Д.Г.,
представника відповідача УДКСУ - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області, управління Державної казначейської служби у Володарському районі Донецької області про стягнення зайво сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні автомобіля у розмірі 3121,85грн.,
В С Т А Н О В И В:
26.11.2012 року ОСОБА_2 (далі -позивач, ОСОБА_2.), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області (надалі - відповідач1, УПФУ), управління Державної казначейської служби у Володарському районі Донецької області (далі - відповідач2, УДКСУ) про стягнення зайво сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні автомобіля у розмірі 3121,85грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що згідно довідки-рахунку ДПІ-525642 від 23.05.2012 року вона придбала легковий автомобіль марки TOYOTA COROLA 1,6 L, легковий седан 2008 року випуску та при реєстрації даного автомобіля в органах ДАІ її було зобов'язано на виконання вимог п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 3% від вартості автомобіля, а саме 3 121,85 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією від 26.05.2012 року. Посилаючись на те, що відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі -ЗУ № 400/97-ВР) визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, яким, зокрема, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом, наполягала, що вона не є платником збору з операцій з відчуження автомобіля, тому, сплачені нею кошти підлягають поверненню.
Позивач у судове засідання призначене на 09.01.2013 року не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надала клопотання про розгляд справи за її відсутністю. Позов просила задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача УПФУ в Володарському районі Донецької області у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначив, що пункт 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740, яким визначено платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів фізичних осіб, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом їх купівлі, не суперечить, а лише уточнює пункт 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР, оскільки даною правовою нормою визначено лише операцію, що є об'єктом оподаткування та не зазначено чітко хто саме із сторін правочину є платником збору до Пенсійного фонду. Також вказував, що процедура повернення коштів помилково зарахованих до державного бюджету визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого Наказом Державного казначейства України № 226 від 10.12.2002 року. Разом з тим, до управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області позивачка з вимогою про повернення надмірно або помилково сплачених коштів не зверталася. Отже, управління ПФУ права позивачки не порушувало, в зв'язку з чим відсутні підстави для звернення до суду, визначені ст. 2 КАС України. Посилаючись на вказане, представник відповідача УПФУ просив у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Відповідач управління Державної казначейської служби у Володарському районі Донецької області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи за відсутністю його представника. Відповідно до заперечень зазначив, що станом на 08.01.2013 року до управління Державної казначейської служби у Володарському районі Донецької області від управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області не надходило жодного подання про повернення зайво або помилково сплачених до бюджету коштів. Позивачка до УДКСУ у Володарському районі із заявою про повернення їй коштів також не зверталася. Зважаючи на те, що УДКСУ жодним чином права позивачки не порушувало, просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.4, ст.122, ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за відсутністю осіб, які не з'явились, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача УПФУ, розглянувши подані заперечення, документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
23.05.2012 року згідно довідки-рахунку ДПІ-525642 ОСОБА_2 придбала легковий автомобіль марки TOYOTA COROLA 1,6 L, легковий седан 2008 року випуску.
При реєстрації автомобіля у відділі Державної автомобільної інспекції, за квитанцією без номера від 26.05.2012 року позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості придбаного автомобіля, а саме в сумі 3121,85 гривень.
З копії банківської виписки за 28.05.2012 року, завіреної управлінням ДКСУ у Володарському районі Донецької області встановлено, що гроші, сплачені позивачкою 26.05.2012 року з призначенням платежу : «*;101;2932007044; 3% от стоимости ТС; ОСОБА_2.» у розмірі 3121,85грн. надійшли на спеціальний рахунок та були зараховані до державного бюджету.
Пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР, в редакції, чинній на час спірних правовідносин, визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, серед яких юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Отже, відповідно до цього Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на фізичну особу лише у випадку відчуження, а не при купівлі (придбанні) автомобіля.
Проте, відповідно до пункту 12 "Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Відповідно до п. 15 цього ж Порядку суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритті в Управліннях державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року N 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, пункт 12 Порядку суперечить вимогам пункту 7 статті 1 Закону № 400/97-ВР, та по-різному врегульовують одне й те саме питання. Виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9, суд вважає, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає пункт 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Крім того, суд зазначає, що Порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"(п. 1 Порядку).
Таким чином, дія вказаного Порядку розповсюджується на правовідносини, які виникають при здійсненні окремих видів господарських операцій.
Поняття господарської операцій визначено ч .1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. В свою чергу, відповідно до зазначеної вище норми активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.
Виходячи з системного аналізу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Господарського кодексу України суд приходить до висновку, що обов'язковою ознакою господарської операції є здійснення її саме суб'єктом господарювання при здійсненні ним своєї господарської діяльності.
В свою чергу, придбання позивачкою за довідкою-рахунком легкового автомобіля не є господарською операцією, оскільки вказаний договір є цивільно-правовою угодою між фізичною та юридичною особами, та не підпадає під предмет регулювання Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з Державного бюджету України на її користь суми сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із придбанням автомобіля у розмірі 3121,85 гривень підлягають задоволенню.
Стосовно доводів відповідачів про не звернення ОСОБА_2 до них з заявою про повернення сплачених коштів у відповідності до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого Наказом Державного казначейства України № 226 від 10.12.2002 року, суд зазначає наступне.
Статтею 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР визначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачуються на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України № 2542-ІІІ від 21 червня 2011 року головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, - органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції, Державна судова адміністрація України; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, а також спеціально уповноважені законом органи на здійснення розвідувальної діяльності, Національна академія наук України, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України, в особі їх керівників.
Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. N 5-5), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730, не передбачає завдань, функцій, повноважень або прав управлінь Пенсійного фонду України в містах, до яких відноситься перший відповідач, здійснювати розпорядження коштами Державного бюджету України шляхом самостійного повернення коштів Державного бюджету за звернення фізичних осіб, які сплатили збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, при придбанні автомобілю.
Оскільки судом встановлено, що кошти зі сплати 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені ОСОБА_2 у 2012 році, надійшли на спеціальний рахунок Державного бюджету, приймаючи до уваги відсутність в управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області повноважень щодо розпорядження такими коштами, у тому числі здійснення їх повернення, суд приходить до висновку про неспроможність доводів відповідачів з приводу не звернення до них позивачки з заявою про повернення коштів, зарахованих до Державного бюджету. При цьому, суд зазначає, що процедура, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого Наказом Державного казначейства України № 226 від 10.12.2002 року, не є досудовим врегулюванням спору, що виник між сторонами. Питання про повернення з Державного бюджету коштів, сплачених позивачкою при придбанні автомобіля має вирішуватися у судовому порядку.
Зважаючи на викладене, доводи відповідачів підлягають відхиленню, а позов задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області, управління Державної казначейської служби у Володарському районі Донецької області про стягнення зайво сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні автомобіля у розмірі 3121,85грн.- задовольнити.
Стягнути з державного бюджету України, через управління Державної казначейської служби України у Володарському районі Донецької області, на користь ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1) зайво сплачений до Пенсійного Фонду України збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні автомобіля у розмірі 3121(три тисячі сто двадцять одна) грн., 85 (вісімдесят п'ять) коп.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн.,30 (тридцять) коп,. сплачений нею при зверненні до суду з позовом, 26.11.2012 року за квитанцією № 74984
через Маріупольське відділення № 1 ПАТ «Укрбізнесбанк».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 09 січня 2013 року, в присутності представника УПФУ. Повний текст постанови виготовлений 14 січня 2013 року.
Суддя Спасова Н.В.