Справа № 22- 1152- 2006 p. Головуючий у 1 -й інстанції - Копняк C.M.
Категорія- 5 Доповідач - Шашкіна С.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Юхименка А.Г.
Суддів: Шашкіної С.А., Мікуш Ю.Р.
При секретарі: Панчишин А.
З участю сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Львова цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 30 серпня 2005 року,-
встановила:
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено, визнано частково недійсними: рішення виконкому Зашківської сільської ради Жовківського району Львівської області за НОМЕР_1 про оформлення права власності на ім»я ОСОБА_4 на будинковолодіння, що знаходиться АДРЕСА_1; рішення У-ї сесії XX ІІ Скликання зашківської сільської ради від 1 березня 1996р. про приватизацію земельної ділянки; свідоцтво про право власності на будинковолодіння, що розташоване АДРЕСА_1 на ім»я ОСОБА_4, видане Львівським БТІ від 25. 03. 2004р.; Державний акт про право приватної власності на земельну ділянку в розмірі 0,2931 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель і ведення підсобного особистого господарства НОМЕР_2, виданий на ім»я ОСОБА_4 ; свідоцтво про право на спадщину, видане 23 грудня 2003р. Жовківською жержавною нотаріальною конторою ОСОБА_5 на земельну ділянку в розмірі 0, 2931 га і на земельний пай в розмірі 1,46 га, зареєстрований за сертифікатом НОМЕР_3 на ім»я ОСОБА_4 та перереєстрований на ім»я ОСОБА_5.
Визнано право власності ОСОБА_2 на 1/4 частину в майні бувшого колгоспного двору та присадибної земельної ділянки, що становить 0,0733га, та в порядку спадкування на 1/2 частину від належної 1/4 частини на день смерті члена бувшого колгоспного двору ОСОБА_4 та на 1/2 частину земельної ділянки від 1/4 частини належному ОСОБА_4, що становить 0,0366га, а всього на 3/8 частини будинковолодіння, що знаходиться АДРЕСА_1, а також 0,1099 га присадибної земельної ділянки.
Визнано право власності ОСОБА_3 на 1/4 частину в майні бувшого колгоспного двору, а саме в будинковолодінні, що знаходиться АДРЕСА_1 та на 1/4 частину присадибної земельної ділянки, що становить 0,0733га. Визнано право власності ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 на 1/2 частину земельної ділянки (паю), що становить 0,73 га, що знаходиться в ТзОВ «Гомін» в с.Зашків Жовківського району Львівської області.
Зобов»язано Львівське ОБТІ та ЕО зареєструвати право власності ОСОБА_2 та 3/8 частини будинковолодіння, що розташоване АДРЕСА_1, та за ОСОБА_3 на 2/8 частини цього ж будинковолодіння, а Відділу земельних ресурсів в Жовківському районі право власності на зазначені земельні ділянки. В позові ОСОБА_1 та ОСОБА_6 відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1, який покликається на його неправильність, оскільки він вибув з бувшого колгоспного двору 27 листопада 1989 р. і не втратив право на свою частку в майні колгоспного двору станом ні на 30.6.1990р., ні на 15.4.1991р., оскільки становм на 15 квітня 1991р. не минуло трьох років з дня його виписки і вибуття з колгоспного двору. Крім того, покликається на роз»яснення ч.З п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» про те, що на витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року поширюється загальний
трирічний строк позовної давності, тобто строк позовної давності на витребування частки майна вказаного колгоспного двору закінчився 15 квітня 1994 року. Просить скасувати рішення і постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта і ОСОБА_5 на підтримання скарги, заперечення на скаргу позивачів, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду скасуванню не підлягає.
Як вірно встановлено судом, ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_3 та батьками - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали АДРЕСА_1 в господарстві, що відносилось до бувшого колгоспного двору і вони мали право по 1/4 частки в майні цього двору. Оскільки на час смерті батька позивачки ОСОБА_4- ІНФОРМАЦІЯ_1 - йому належало % частки і спадкове майно фактично прийняли позивачка, його дочка ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_5, суд вірно визнав за ними по 1/2 частині від 1/4 частки у майні двору і земельної ділянки. Наведене стверджено поданими докзами, належно перевіреними судом. Оскільки після смерті ОСОБА_4 на його ім»я видачі правоустановчі документи на усе майно бувшого колгоспного двору і земельні ділянки, без врахування прав позивачки та її дочки на їх частину, суд обгрунтовано визнав їх частково недійсними. Покликання апелянта на те, що позивачкою пропущено строк позовної давності є безпідставними, оскільки вона продовжувала постійно проживати в господарстві і володіти спірним майном, відтак її право ніким не порушувалось і не оспорювалось, а тому строк позовної давності нею не пропущено.
Встановлено, що брат позивачки ОСОБА_1 вибув з господарства 27 листопада 1989р., проживав з сім»єю окремо, з того часу до липня 2005 р. вимог про визнання за ним права власності чи виділ частки майна у бувшому колгоспному дворі не заявляв, тобто він пропустив трирічний строк позовної давності без поважних причин, відтак суд підставно прийшов до висновку про те, що зустрічний позов до задоволення не підлягає.
Рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,
Ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Жовківського районного суду Львівської області від 30 серпня 2005 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту прголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з часу набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.