Номер провадження № 22-ц/1590/7596/12

Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2012 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Сидоренко І.П., Цюри Т.В.,

при секретарі - Криворучці Ю.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»на рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 червня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Приватного науково-комерційного підприємства «Сонат», треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за кредитною угодою №94 від 25 липня 2008 року,

в с т а н о в и л а:

04.08.2011 року ПАТ «Український інноваційний банк»в особі Одеської філії ПАТ Укрінбанк»звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, після уточнення якого просив стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ПНКП «Сонат»на користь ПАТ "Український інноваційний банк" -477 417,86 грн. з яких: сума несплачених (прострочених) процентів за користування кредитом - 208 668,53 грн.; сума пені за несвоєчасно сплачені проценти -32 043,86 грн.; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 236 705,47 грн., заборгованість за кредитною угодою №94 від 25.07.2008 року та судові витрати, посилаючись на те, що між позивачем та ПНКП «Сонат»в особі директора ОСОБА_3, 25.07.2008 року була укладена кредитна угода №94, відповідно до умов якої позичальнику надано кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості 600 000 грн. строком до 24.07.2009 року зі сплатою 20% річних. Кредит надавався позичальнику для розрахунків з постачальником скла та на оплату послуг, пов'язаних з перевезенням та зберіганням скла згідно наданих договорів та платіжних доручень. Частково кредит був погашений. Залишок кредиту сумі 477 417,86 грн. станом на 20.03.2012 року в порушення умов кредитної угоди, позичальником не погашено, крім того позичальником з лютого 2010 року не сплачується.

В якості забезпечення вимог кредитної угоди між позивачем та ПНКП «Сонат»укладений договір застави №21 від 25.07.2008 року, договір іпотеки нерухомого майна, а саме квартири, що належить на праві приватної власності ОСОБА_6, договір іпотеки нерухомого майна, а саме квартири, що належить на праві приватної власності ОСОБА_7, договір поруки з фізичною особою ОСОБА_2 від 25.07.2008 року №18, договір поруки з фізичною особою ОСОБА_3 від 25.07.2008 року №17, додаткові договори поруки з ОСОБА_5 за номером 17/2 від 25.07.2008 року, ОСОБА_4 номером 17/1 від 25.07.2008 року.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05.06.2012 року позовні вимоги ПАТ «Український інноваційний банк»в особі Одеської філії ПАТ «Укрінбанк»задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_4, ПНКП «Сонат»на користь ПАТ «Український інноваційний банк»477 417,86 грн., з яких: сума несплачених процентів за користування кредитом -208 668,53 грн., сума пені за несвоєчасно сплачені проценти -32 043,86 грн., сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом -236 705,47 грн., заборгованість за кредитною угодою №94 від 25.07.2008 року та судові витрати. Відмовлено в задоволенні вимог до ОСОБА_8, ОСОБА_3 про стягнення боргу.

У апеляційній скарзі ПАТ «Український інноваційний банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове щодо стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_2 ОСОБА_9 заборгованості за кредитною угодою №94 від 25.07.2008 року у розмірі 477 417,86 грн. та судових витрат.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 25.07.2008 року між ПАТ «Український інноваційний ПНКП «Сонат» в особі директора ОСОБА_3 була укладена кредитна угода №94, відповідно до якої позичальнику надано кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості 600 000 грн. строком до 24.07.2009 року зі сплатою 20% річних.

В якості забезпечення вимог кредитної угоди між позивачем та ПНКП «Сонат»укладений договір застави №21 від 25.07.2008 року, договір іпотеки квартири, що належить на праві приватної власності ОСОБА_6, який зареєстровано приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 25.07.2008 року, договір іпотеки квартири, що належить на праві приватної власності ОСОБА_11, який зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 25.07.2008 року за номером Р№8800, договір поруки з фізичною особою ОСОБА_2 від 25.07.2008 року №18, договір поруки з фізичною особою ОСОБА_3 від 25.07.2008 року №17, додаткові договори поруки з ОСОБА_5 за номером 17/2 від 25.07.2008 року, ОСОБА_4 за номером 17/1 від 25.07.2008 року.

Згідно з зазначеними договорами поруки, поручителі ОСОБА_5 та ОСОБА_12 на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язаннях позичальника, які виникають з умов кредитної угоди у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості 600 000 грн., відсотками по її використанню, штрафних санкцій у разі їх застосування та витрат, пов'язаних з виконанням угоди та зобов'язалися нести солідарну відповідальність перед банком нарівні з позичальником за повернення кредиту та нарахованих відсотків за використання кредитом, штрафних санкцій у разі їх застосування та інших витрат, пов'язаних з виконанням кредитної угоди в повному обсязі. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є третіми особами оскільки в договорах іпотеки, укладених з ними 25.07.2008 року з метою часткового погашення заборгованості за кредитною угодою в травні 2011 року вчинено нотаріальні написи та подано їх на примусове виконання до державної виконавчої служби.

Станом на 20.03.2012 року, загальна сума заборгованості за кредитною угодою становить 477 417,86 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання мають виконуватися належним чином, тому через невиконання кредитного договору сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку, а позовні вимоги до поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є безпідставним, оскільки сплинув строк звернення із вимогами до поручителів.

Такий висновок суду ґрунтується на законі, судом повно та правильно встановлені фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до п.4ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вбачається з договорів поруки від 25.07.2008 року між ПАТ «Український інноваційний банк»та ОСОБА_3, ОСОБА_2 їх строк визначений до повного виконання боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

З огляду на це, умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитором не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України.

Відповідно до умов кредитного договору №94 від 25.07.2008 року кінцевим строком повернення кредиту визначено 24.07.2009 року.

Як видно з матеріалів справи претензії про необхідність погашення боргу на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надіслані 10.12.2010 року, із позовом до суду кредитор звернувся 04.08.2011 року, тобто після спливу шестимісячного строку, передбаченого ч.4ст.559 ЦПК України.

Відтак висновок суду про пропуск строку звернення зі вимогами до поручителів є обґрунтованим та законним.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 своїми діями перервала строк перебігу позовної давності, оскільки 17.01.2011 року та 28.02.2011 року надала фінансову допомогу ПНКП «Сонат»є необґрунтованими.

Відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Борг за договором поруки у ОСОБА_2 існує перед ПАТ «Укрінбанк», а не перед ПНКП «Сонат», відтак дії щодо визнання боргу мають бути вчиненими щодо банку.

З наданих на підтвердження визнання боргу платіжних доручень від 17.01.2011 року та 28.02.2011 року, якими перераховані кошти на користь банку в рахунок погашення боргу за кредитним договором, видно, що платником боргу на користь банку є ПНКП «Сонат», а тому доводи про погашення боргу ОСОБА_2 не відповідають дійсності.

З копій заявок на переказ коштів від 17.01.2011 року та від 28.02.2011 року вбачається, що ПКП «Сонат»через ОСОБА_2 перерахувало кошти ПНКП «Сонат» за договором фінансової допомоги на зворотній підставі від 28.02.2011 року, однак кошти перераховувалися на користь підприємства, а не банку, що не дає підстав вважати такі дії визнанням боргу саме перед останнім, і, крім того - за договором, який мав місце після укладання договору поруки та кредитного договору, що не дає підстав і з цього боку вважати їх виконанням саме таких зобов'язань.

Не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що строк пред'явлення вимог до ОСОБА_3 пропущений з поважних причин, оскільки доказів на підтвердження того, що ОСОБА_13 як фізична особа (а саме у такому статусі вона виступала поручителем за кредитним договором) зверталася до банку із проханням про реструктуризацію заборгованості не надано, додані заяви від 15.12.2009 року та від 22.03.2010 року свідчать про звернення ПКП «Сонат»на адресу банку.

За таких обставин доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду -залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.304,п.1ч.1ст.307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: