Справа №22-а-1156-06   Головуючий у 1 інстанції Подрєзова Г.О.

Категорія 14, 36,                                Доповідач ОношкоГ.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

06     листопада  2006   року   колегія   суддів   судової  палати   в цивільних справах Апеляційного   суду Київської області в складі: головуючого Воробйової Н.С., суддів  Олійника В.І., Оношко Г.М., при секретарі Велицькому О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 04 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату про   перерахунок пенсії.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду , пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -

встановила:

У квітні 2006 року позивач звернувся до суду з названим позовом до відповідача. У позові зазначав, що він як військовий пенсіонер, ветеран Великої Вітчизняної війни, інвалід 11 групи, перебував на військовій службі з 22 лютого 1942 року по 29 червня 1946 року. Відповідно до ст.2 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців , осіб начальницького' і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" має право на пенсію по інвалідності з відповідною надбавкою за вислугу років незалежно, від тривалості служби, а тому просив визнати незаконною відмову відповідача перерахувати надбавку за вислугу років в повному обсязі, а не відповідно до стажу його військової служби: 4 роки, 4 міс.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 04 липня 2006 року в позові ОСОБА_1..   відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення його позову.

Перевіривши матеріали справи в порядку ст. 195 КАС України, колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається , що позивач перебував на військовій службі з 1942 року по 1946 рік, був звільнений 29 червня 1946 року в званні капітана.. З 14 вересня 1990 року позивач був визнаний інвалідом   3-ї групи , а з   06 вересня  1995 року-

інвалідом другої групи ВВВ безстроково. Пенсія позивачеві призначена на підставі ст. 43 Закону України „ Про пенсійне забезпечення військовослужбовців , осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" та п. 6,7 постанови Кабінету Міністрів України   №393   від 17 липня 1992 року   .

З 01 січня 2005 року позивач отримує пенсію по інвалідності 2-ї групи в розмірі 80 % відповідних сум грошового забезпечення , виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою посадою , військового звання, процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії в розмірах , встановлених законом .

Крім того, у відповідності з Указом Президента України „ Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України , Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної прикордонної служби та Управління державної охорони України за безперервну службу", згідно . з яким Міністру оборони України надано право за рахунок коштів , передбачених у державному бюджеті на утримання Збройних Сил України, позивачеві з 01 січня 2005 року встановлена надбавка у розмірі 10 % .

За таких обставин висновок суду про те , що пенсія позивачеві нарахована та виплачується в відповідності з законом, підстав для її перерахунку немає, відповідає матеріалам справи та вимогам   закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що надбавка за вислугу років має бути призначена позивачеві в розмірі 90 % безпідставні, оскільки не відповідають вимогам Закону.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду , викладених  у рішенні.

Суд першої інстанції правильно встановив   обставин справи    та ухвалив судове рішення  з  додержанням  лорм     матеріального   і   процесуального права, підстав для його скасування немає. Керуючись ст. ст. 198, 200,   205,206 КАС України, колегія суддів ,-

ухвалила: Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 залишити без задоволення . Постанову Білоцерківського міськрайонного суду   від   04 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий

Судді