Справа № 22 Ц - 2465 / 2006 p.                    Головуючий у 1- інстанції Линник В .Я.

Категорія                                                        Доповідач Мережко М.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 листопада 2006 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Дьоміної О.О.

Суддів           -   Мережко М.В., Данілова О.М.

При секретарі - Колесник Н.І.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 31 травня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів ,-

Встановила:

У березні 2006 р. позивачка звернулася в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те , що перебувала з відповідачем у шлюбі з липня 1988 р. Від шлюбу мають двох дітей - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Шлюб розірвано між сторонами 05 лютого 2004 року.. Відповідач після розірвання шлюбу матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, вчиняє сварки, своєю поведінкою погано впливає на дітей. Позивачка просила стягнути на утримання дітей аліменти в розмірі 50 % від заробітку відповідача щомісячно.

У квітні 2006 року позивачка доповнила позовні вимоги - просила стягнути з відповідача моральну шкоду 7 500 грн, витрати на правову допомогу - 1 200 грн.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 31 травня 2006 р. позов ОСОБА_1. задоволений частково..

Не погоджуючись з рішенням суду позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на його незаконність, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга  підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції сторони перебували у шлюбі з липня 1988 року по лютий 2004 року. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 -ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ОСОБА_4- ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.

Після розірвання шлюбу відповідач не надає матеріальної допомоги на дітей. В даний час відповідач працює, на утриманні нікого не має.

Згідно ст.. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття .

Відповідно до ст.. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку ( доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Суд, задовольняючи вимоги про стягнення аліментів, прийшов до правильного висновку про стягнення аліментів в розмірі 1\2 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду , з 17 березня 2006 року, до досягнення дітьми повноліття.

Також суд дійшов правильного висновку про відмову у позові про стягнення моральної шкоди , оскільки правові підстави стягнення шкоди відсутні.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відмовляючи в позові про стягнення витрат на правову допомогу дійшов помилкового висновку.

Так, з договору про надання правової допомоги від 10 квітня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1. та приватним підприємством „ Солідіт", зокрема п. 6.1 , вбачається , що вартість правової допомоги становить 1200 грн. з ПДВ.

Відповідно до квитанцій , позивачкою внесено на рахунок ПП „ Солідіт" 1200 грн. за надання правової допомоги .

Відповідно до ч.І ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За таких обставин, рішення в частині відмови стягнення витрат на правову допомогу підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення вимог ОСОБА_1. в цій частині.

В іншій частині при постановлені рішення суд вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини та прийшов де правильного висновку про часткове задоволення позову , доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.    303,307,309,313-315,316,317,319      ЦПК України , колегія суддів ,-

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 31 травня 2006 р. - в частині відмови стягнення витрат на правову допомогу скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1200 грн ( одну тисячу двісті гривень) витрат на правову допомогу. В іншій частині рішення   залишити без змін..

Рішення набирає законної сили з моменту   його   проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців до Верховного Суду України.