Справа № 22 Ц - 2283 / 2006 p.              Головуючий у 1-й інстанції Волчко А.Я.

Категорія                                                  Доповідач Мережко М.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМУКРАЇНИ

07  листопада 2006  р.     колегія суддів  судової палати в  цивільних  справах Апеляційного суду Київської області в складі :

Головуючого - Дьоміної О.О.

Суддів             - Мережко М.В., Данілова О.М.

При секретарі -Колесник Н.І.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів ,-

Встановила:

У березні 2006 р. ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі- продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3. та ОСОБА_2. 25 квітня 2003 року. Свої вимоги обґрунтовував тим, що на момент укладення угоди і по теперішній час ОСОБА_3. перебуває у шлюбі з позивачем. Своєї згоди на відчуження земельної ділянки позивач не давав, вважає , що земельна ділянка є спільним майном подружжя , тому просив визнати недійсним договір купівлі -продажу земельної ділянки та Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0, 158 га, що розташована за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_1 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2006 р. в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду ,посилаючись на його незаконність, та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом рішенням виконавчого комітету Віто-Поштової сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 07 лютого 1995 року № НОМЕР_1 ОСОБА_3. надана земельна ділянка в розмірі 0,15 га для

будівництва індивідуального житлового будинку і господарських будівель в АДРЕСА_2.

Державний акт на право приватної власності на землю, на вищезазначену земельну ділянку, виданий на ім."я ОСОБА_3. 05 липня 1997 року .

ОСОБА_3. та ОСОБА_1.   зареєстрували шлюб 29 січня 1996 р.

Договір купівлі- продажу спірної земельної ділянки укладений між ОСОБА_3. та ОСОБА_2. 25 квітня 2003 року , та посвідчений державним нотаріусом сімнадцятої Київської державної нотаріальної контори, реєстровий номер 2501.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.. 23 КПШС України майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного ; них.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що земельна ділянка є спільною майном подружжя є безпідставними, оскільки дана земельна ділянка була виділена згідно рішенню виконавчого комітету Віто-Поштової сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 07 лютого 1995 року № НОМЕР_1 ОСОБА_3. для будівництва індивідуального житлового будинку і господарських будівель в розмірі 0,15 га в АДРЕСА_2.

За таких обставин, суд дійшов правильного висновку, що земельна ділянка не може бути спільною сумісною власністю подружжя, тому згода позивача на відчуження земельної ділянки не потрібна.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду є законним та обгрунтованим , підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 ,315 ЦПК України , колегія суддів , Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2006 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Головуючий