Справа № 2-6030/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(Заочне)

 30 жовтня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Лівандовської Т.В.

при секретарі                                Гуляй О.М.

з участю позивача    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,

встановив:

19.09.2007 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2. про розірвання шлюбу,  мотивуючи свій позов тим,  що з відповідачем по справі перебуває у шлюбі з 21 липня 2006 року,  зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції,  Волинської області. З вересня 2006 року сімейні відносини між сторонами фактично припинили існування. Від шлюбу в них народилась дочка-ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач вказує,  що подальше сумісне проживання та збереження шлюбу є неможливими.

Посилаючись на викладене,  просить шлюб між нею та відповідачем розірвати.

В судовому засіданні позивач позов,  з підстав зазначених в позовній заяві,  підтримала. Просила його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився,  хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи,  а,  тому,  суд,  зі згоди позивача,  ухвалює рішення при заочному розгляді справи по наявних доказах,  відповідно до вимог ч. 1  ст.  224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача,  дослідивши письмові докази,  суд приходить до висновку,  що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З свідоцтва про укладення шлюбу в судовому засіданні встановлено,  що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 21.07.2006 року.

Від шлюбу в них народилась дочка - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1.

Окрім того,  встановлено,  що спільне подружнє життя між сторонами не склалось. Сімейні подружні стосунки не підтримуються на протязі одного року. Позивач переконана,  що подальше спільне проживання та збереження сім'ї є неможливими,  а,  тому,  наполягає на розірванні шлюбу,  а відповідач не вчиняє ніяких дій для збереження сім'ї.

На підставі наведеного,  суд приходить до висновку,  що вживання судом заходів для примирення подружжя буде суперечити їх інтересам,  а,  також інтересам їх малолітньої дитини,  а,  тому,  шлюб між ними слід розірвати.

Малолітню дитину слід залишити на проживання при матері. Підстав,  щоб не погодитись з таким рішенням,  в суду не має.

При визначенні коштів,  що підлягають стягненню з кожної із сторін при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу,  суд виходить із матеріального становища кожного з подружжя,  також враховує,  що на утриманні позивача залишається малолітня дитина,  а,  тому,  витрати по реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача.

На підставі ч.2  ст. 104,  ч.3  ст. 105,  ч.1  ст.  110,  111,  112 Сімейного кодексу України,  керуючись  ст.  ст. 6,  10,  11,  58,  60,  213,  214,  215,  224-226 ЦПК України,  СУД,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  зареєстрований 21 липня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції,  Волинської області,  актовий запис за НОМЕР_1 - розірвати.

Малолітню дитину - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з позивачем - ОСОБА_1.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути в дохід держави з ОСОБА_2 17 (сімнадцять) гривень,  а ОСОБА_1 від сплати звільнити.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою ОСОБА_2,  яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду

подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не буде подана в строк,  встановлений статтею 294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.