Справа № 22 Ц - 2321/ 2006 p.    Головуючий у 1-й інстанції Міланіч A.M.

Категорія                                         Доповідач Мережко М.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМУКРАЇНИ

07 листопада 2006 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Дьоміної О.О.

Суддів             - Мережко М.В., Данілова О.М.

При секретарі -Колесник Н.І.

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 15 травня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - орган опіки і піклування Бородянської селищної Ради Київської області, Бородянське ЖКП про визнання права користування жилим приміщенням, усунення перешкод в користуванні будинком, визначення порядку користування будинком.

Заслухавши доповідь судці, пояснення сторін   , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

Встановила:

У квітні 2005 р. ОСОБА_2.   звернулася в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_1., посилаючись на те , що вона з відповідачем перебуває у фактичних шлюбних відносинах з 1988 року, від цього шлюбу мають сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. У 1988 році відповідачу, в порядку забезпечення житлом, був наданий будинок № АДРЕСА_1 в смт. Бородянка Київської області. Після проведення ремонтних робіт в даному будинку, вони  з відповідачем з 1989 року, а син з дня народження постійно проживають у будинку, ведуть спільне господарство та несуть витрати по утриманню будинку.

Позивачка вважає , що на підставі ст.. 65 ЖК України вона набула рівне з відповідачем право на користування жилим будинком, однак відповідач не дає згоди на її реєстрацію в будинку, влаштовує сварки, вимагає щоб вони з сином звільнили будинок. ОСОБА_2. просить визнати за нею та її неповнолітнім сином ОСОБА_3 право на користування жилим приміщенням , визначити порядок користування , виділивши їй з сином  у відокремлене користування житлові кімнати : 1-4 -- площею 15,7 кв.м. 1-3 -площею 11,8 кв.м., сарай „ Б „ , відповідачу виділити у користування кімнату 1-5 -площею 12,3 кв.м., 1-6 - площею - 0,5 кв.м., сарай „ В ,„ підсобні приміщення 1-1-площею 5, 2 кв.м. ( коридор), 1-2 - площею 9,1.кв.м., 1 - площею 9,7 кв.м., погріб „ Г „ залишити в спільному користуванні, зобов"язати відповідача не чинити їй та неповнолітньому сину перешкод в користуванні будинком та надати будинкову книгу для реєстрації по місцю проживання, а також зобов"язати Бородянське ЖКП розділити особовий рахунок по будинку.

Під час розгляду справи, позивачка уточнила позовні вимоги, просила визнати незаконним рішення виконкому Бородянської селищної ради Київської області № НОМЕР_1 від 24 лютого 1994 року, визначити порядок користування будинком , виділивши їй з сином у відокремлене користування кімнати № 3 площею 11,8 кв.м., № 4 - площею 15,7 кв.м.

сарай „ В „ , а відповідачу гараж „ Б „ та сарай „ Е ,„ кімнату № 5 площею 11,8 кв.м., в спільному користуванні залишити кімнату 1-2 площею 14,6 кв.м., 1-8 площею 6,3 кв.м.,1-7 - площею 0,7 кв.м., 1- площею 9,3 кв.м., вбиральню „ Д „ , погріб „ Г „ , огорожу, вигрібну яму № 5, замощення.

Ухвалою суду від 16 вересня 2005 року позов ОСОБА_2. до Бородянської селищної ради Київської області, 3-і особи ОСОБА_1., орган опіки та піклування Бородянської селищної ради Київської області про визнання рішення виконкому Ради від 24 лютого 1994 року № НОМЕР_1 незаконним виділене в окреме провадження.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 15 травня 2006 р. позов ОСОБА_2. задоволений частково. Визнано за нею та її неповнолітнім сином право користування будинком. Визначений порядок користування жилим приміщенням , виділено в користування житлові кімнати 1-4 - площею 15,7 кв.м., 1-3 - площею 11,8 кв.м., сарай „ В „. Відповідачу ОСОБА_1. виділено в користування жилу кімнату 1-5 площею 11,8 кв.м., гараж „ Б „ , сарай „ Е „ . Залишено в спільному користуванні кімнату 1-2 площею 14,6 кв.м., 1-8 площею 6,3 кв.м.,1-7 - площею 0,7 кв.м., 1- площею 9,3 кв.м., вбиральню „ Д „ , погріб „ Г „ , огорожу, вигрібну яму № 5, замощення.   Зобов'язано відповідача не чинити перешкод у користуванні будинком ОСОБА_2. та її сину. В іншій частині вимоги залишені без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду , ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, як незаконне і необгрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Бородянського районного суду Київської області від 16 листопада 2005 року  рішення виконкому Бородянської селищної ради від 24 лютого 1994 року № НОМЕР_1 про затвердження акту передачі житлового будинку №АДРЕСА_1 в смт. Бородянка у особисту власність ОСОБА_1. визнано незаконним.

Відповідно до змісту ст.64 ЖК України до членів сім'ї наймача відносяться дружина наймача ,'їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо зазначені особи перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки , як наймач і члени його сім'ї.

Як встановлено судом першої інстанції, син відповідача - ОСОБА_3 з дня свого народження зареєстрований та прописаний в спірному будинку з ІНФОРМАЦІЯ_1 року і як член сім'ї' відповідача має право на користування жилим приміщенням в спірному будинку.

За змістом ст..65 ЖК України, суд вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, повинен з"ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема : чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщення, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання,    чи не обумовлювалося угодою між цими особами,

наймачем і членами сім"ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Виходячи з положень ст.. 33 Конституції України про гарантування громадянам свободи пересування і вільного вибору місця проживання сама по собі наявність чи відсутність прописки не може бути підставою як для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка вселилася до наймача, так і для відмови в цьому.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачка ОСОБА_2. вселилася до відповідача з дотриманням вимог закону, за згодою відповідача, проживає в будинку з 1989 року постійно, і тому суд дійшов вірного висновку , що позивачка набула рівне з відповідачем прав користування даним будинком.

Крім того судом встановлено , що між сторонами склався певний порядок користування спірним будинком. Сторони цю обставину підтвердили, та пояснили що дійсно позивачка займає дві кімнати по 11,8 кв.м., а відповідач займає кімнату розміром 15,7 кв.м..

За змістом ст.. 104 ЖК України  умовами, при яких можлива зміна договору найму жилого приміщення є : згода наймача, членів його сім"ї та наймодавця; відповідність розміру жилої площі, що приходиться на долю наймача або члена його сім"ї, розміру жилої площі, на яке укладається окремий договір найму;, відповідність цього жилого приміщення   вимогам ст.. 63 ЖК України.

Відповідно до ст.. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного чи громадського жилого фонду є окрема квартира або інше ізольоване приміщення , що складається із однієї або кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Не можуть бути самостійним предметом договору найму жилого приміщення, хоча і є ізольованим , але розміром менше встановленого для надання одній особі, частина кімнати чи кімната, пов"язана з іншою кімнатою загальним входом, а також підсобні приміщення ( кухня, коридор, кладова та інш.)

За змістом вказаних статей не виключена можливість зміни договору найму жилого приміщення у випадках, коли розмір жилої площі, що приходиться на долю члена сім"ї не в повній мірі відповідає розміру жилого приміщення , яке надається для укладення окремого договору найму.

Самостійний договір найму жилого приміщення не може бути укладений на ізольоване жиле приміщення, яке за розміром менше рівня середньої забезпеченості(для Київської області 9 кв.м.)

В спірному будинку чотири жилі кімнати, з яких три ізольовані, одна прохідна. Ізольовані кімнати розміром - 15, 7кв.м., 11,8 кв.м.., 11,8 кв.м.. Загальна площа цих кімнат 39,3 кв.м., тобто на кожного із членів сім"ї припадає 13,1 кв.м.. Суд першої інстанції, визначаючи порядок користування жилими приміщеннями і виділяючи позивачці з сином кімнати 15,7 кв.м. та 11,8 кв.м. не врахував, що між сторонами вже склався певний порядок користування будинком, і такий порядок погіршує права відповідача.

З таких обставин, рішення в цій частині має бути змінено, з виділенням в користування позивачці із сином кімнати 1-3 - площею 11,8 кв.м., 1-5 - площею 11,8 кв.м., відповідачу кімнати 1-4 - площею 15,7 кв.м.. Такий порядок користування жилими приміщеннями відповідає вимогам закону, інтересам всіх членів сім"ї.

В іншій частині рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

суддів ,-

Керуючись ст.ст. 303,307,309,313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 15 травня 2006 р. - в частині визначення порядку користування жилими приміщеннями змінити.

Виділити в користування ОСОБА_2, ОСОБА_3 кімнати 1-3- площею 11,8 кв.м., 1-5 - площею 11,8 кв.м., ОСОБА_1 кімнату 1-4 - площею 15,7 кв.м.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України в касаційному порядку.

Головуючий Судді