ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2012 року 10:54 № 2а-13759/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Воронюк М.М.,

за участю сторін:

представник позивача - Розов О.С.,

представник відповідача - Туз О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума»до Київської регіональної митниці про скасування рішення № 100190000/2012/710812/2 від 29.03.2012р., зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Київгума»(надалі -ТОВ «Київгума», позивач) до Київської регіональної митниці (надалі також відповідач) про скасування рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 29.03.2012р. року № 100190000/2012/710812/2; зобов'язання визначити митну вартість товару за методом 1 згідно з положеннями статті 267 Митного кодексу України за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а саме в розмірі 3470,00 (доларів США) за тону каучуковий натуральний латекс підвулканізованої марки LA Revultex, код УКТЗЕД 4001100000, виробник Revertex (Malaysia) SDN BHD країна виробництва - Малайзія.

Свої позовні вимоги ТОВ «Київгума»обґрунтовує тим, що відповідач неправомірно застосував метод 6 визначення митної вартості товару, оскільки, відповідно до положень чинного законодавства України повинен був застосовуватись метод 1 визначення митної вартості товару.

Натомість відповідачем витребувано пакет документів, які він мав право витребувати лише в певних випадках, що жодною мірою не стосуються операції з поставки Товару, сторони продавця та покупця, що відповідно жодною мірою не можуть вважатися пов'язаними особами у розумінні Митного кодексу України так само як і не є пов'язаними із виробником Товару.

Зокрема, позивач зазначає, що через порушення процедури визначення митної вартості відповідач визначив митну вартість на рівні 4400,00 доларів США замість вказаної позивачем вартості 3 470,00 доларів США

Позивач стверджує, що вказані дії відповідача значною мірою погіршують становище позивача, оскільки останній вимушено повинен буде включити до вартості продукції, що виробляється переважно з розмитненого Товару, вартість збільшених та нічим необґрунтованих витрат в розмірі різниці між митними вартостями, що визначені декларантом та митницею, а саме ціна стає більшою на 22%.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю та зазначив, що у митного органу були відсутні законні підстави для застосування методу 1 визначення митної вартості товару.

Митна вартість була заявлена декларантом за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції) шляхом подання декларації митної вартості форми 1 та становила 3,47 USD/кг.

Згідно наявної у митному органі інформації, митна вартість товару (каучуковий натуральний латекс УКТЗЕД 4001100000, країна походження Малайзія) за якою було здійснено останнє митне оформлення становить 4,4 USD/кг.

Таким чином, відповідач стверджує, що вартість заявленого до митного оформлення товару менша від рівня митної вартості подібних товарів того ж самого виробника з країною походження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Київгума»( Покупець) та Компанією Trade-STOMIL»(м. Лодзь, Польща) (Продавець) укладено Контракт №031/09-11 від 16.09.2011р.

На виконання Контракту №031/09-11 від 16.09.2011р. між ТОВ «Київгума»та Компанією Trade-STOMIL» укладено Угоду №3 від 14.12.2012p. на поставку 16 тон каучукового натурального латексу підвулканізованої марки LА Revultex, код УКТЗЕД 4001100000, виробник Revertex (Malaysia) SDN BHD країна виробництва - Малайзія для власного виробництва.

Відповідно до пункту 2 Угоди №3 від 14.03.2012р. ціна на Товар, із врахуванням умов поставки DAP - Київ, Україна (INCOTERMS 2010) автомобільним транспортом, за згодою сторін складає 3 470,00 доларів США за тону Товару.

З метою здійснення митного оформлення товару «Каучуковий натуральний латекс підвулканізований Revultex LA, торговельна марка "Revultex", виробництва "Revertex", країна виробництва Малайзія» ТОВ «Київгума» 29.03.2012р. до митного поста «Київ - центральний»Київської регіональної митниці подало вантажну митну декларацію № 100190000/2012/371426 із визначенням митної вартості товару за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 3,47 USD/кг.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою відділу контролю митної вартості 29.03.2012р. при перевірці митних декларацій був зазначений перелік необхідних додаткових документів, а саме: прайс-лист виробника; відповідна бухгалтерська документація (оплата попередніх поставок, податкові накладні); експертне заключення щодо вартісних характеристик товару.

З вищезазначеним переліком 29.03.2012р. представника ТОВ «Київгума» Друзенко С.М. ознайомлено під підпис.

Оскільки представником ТОВ «Київгума»на деклараціях митної вартості 29.03.2012р. зроблено запис «документи надати не має можливості. Процедуру консультації проведено»митний орган прийняв рішення про неможливість прийняття методу визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Митним органом здійснено коригування митної вартості товару на підставі наявних у нього відомостей на рівні 4,4 USD/кг та винесено рішення про визначення митної вартості від 29.03.2012р. № 100190000/2012/710812/2.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач 14.05.2012р. подав до Київської регіональної митниці ВМД №100190000/2012/371592 та заяву випуску Товару під гарантії позивача.

Відповідачем листом №14/2-11/19427 від 06.07.2012р. відмовлено у застосуванні заявленої позивачем митної вартості на рівні 3 470,00доларів США та, відповідно, у скасуванні спірного рішення про визначення митної вартості № 00190000/2012/710812/2 від 29.03.2012р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно ст. 259 Митного кодексу України (від 11 липня 2002 року № 92-IV, який діяв на момент винесення оскаржуваного рішення) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Митна вартість визначається та декларується за правилами, викладеними у статтях 260, 262, 264 - 273 Митного кодексу України.

Зокрема, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 Митного кодексу України).

Частиною 1 статті 261 Митного кодексу України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Статтею 262 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно з приписами ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до статті 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього кодексу.

Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

На виконання цих положень, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження постановою №1766 від 20.12.2006 року, а також Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів постановою № 339 від 09.04.2008 року.

Таким чином, із норм чинного законодавства України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, митна вартість була заявлена ТОВ «Київгума»шляхом подання декларації митної вартості форми 1, тобто за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції).

При розгляді запиту відділом контролю митної вартості та номенклатури проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення, цінову інформацію ЄАІС Держмитслужби України на товари, що ввозились на митну територію України у період, найближчий до митного оформлення.

Згідно з пунктом 3.3 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затвердженим наказом Держмитслужби від 24.06.2009р. № 602 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.07.2009 року за №669/16685 під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та прийнятті рішення використовуються такі джерела інформації, як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України (далі - ЄАІС ДМСУ).

Також, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. № 339 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1229 посадовими особами Київської регіональної митниці здійснено співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, інформація по яким міститься у ціновій базі даних ЄАІС ДМСУ.

Митна вартість була заявлена декларантом за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції) шляхом подання декларації митної вартості форми 1 та становила 3,47 USD/кг.

Згідно наявної у митному органі інформації, митна вартість товару каучуковий натуральний латекс УКТЗЕД 4001100000, країна походження Малайзія було здійснено митне оформлення за ціною 4,4 USD/кг, тобто, вартість заявленого до митного оформлення товару менша від рівня митної вартості подібних товарів того ж самого виробника з країною походження.

Пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766 із змінами та доповненнями зазначено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці»декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис».

Відповідно до п.14 Порядку декларування, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи, або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Статтею 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);

за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);

за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

на основі віднімання вартості (метод 4);

на основі додавання вартості (метод 5);

резервного (метод 6).

Відповідно до пункту 2 (а) ст. VII «Оцінка товару для митних цілей»Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 року зі змінами, внесеними 15.04.1994 року, (ГАТТ), оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2 (b) статті під «дійсною вартістю»повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

В Рішенні від 29.03.2012р. року № 100190000/2012/710812/2 про визначення митної вартості з застосуванням методу № 6 (резервний) митний орган послідовно обґрунтував неможливість застосування кожного з п'яти попередніх методів визначення митної вартості Товару.

Так, з рішення від 29.03.2012р. року № 100190000/2012/710812/2 та пояснень відповідача вбачається, що:

- метод 1 за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються не був застосований з наступних підстав: відсутні підстави для підтвердження митної вартості після здійснення співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено інформація по яким міститься у ціновій базі даних ЄАІС ДМСУ; неподання декларантом додаткових документів та відмова від їх подання.

- метод 2 визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не був застосований, оскільки в ціновій базі ЄАІС Держмитслужби України за період 90 днів не було митних оформлень ідентичних товарів, оформлених за ціною угоди;

- метод 3 визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не використовувався у зв'язку з відсутністю у базі даних цінової інформації Держмитслужби України інформації щодо митної вартості подібних (аналогічних) товарів, оформлених за ціною угоди;

- для використання методу 4 визначення митної вартості на основі віднімання вартості згідно з статтею 271 Митного кодексу України, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Київгума»не надав документи щодо ціни одиниці товару, за якою оцінювані ідентичні чи подібні товари продаються найбільшою партією на території України у час, максимально наближений до часу ввезення. Документи, які відображають витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток та загальні витрати у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду, звичайні витрати, понесені в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування - відсутні.

- метод 5 визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості згідно із ст. 272 Митного кодексу України не був використаний митним органом в зв'язку з тим, що суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності не були надані документи на основі яких можливо застосувати даний метод: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, обсягу прибутку та загальних витрат, витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до митного кордону України.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосований метод 6, резервний, передбачений статтею 273 Митного кодексу України, який базується на VII ГАТТ, а отже оскаржуване рішення про визначення митної вартості від 29.03.2012 № 100190000/2012/710812/2 винесене Київською регіональною митницею у межах повноважень, з підстав та у спосіб, передбачених чинним законодавством України.

Окрім того, у суду відсутні законні підстави для зобов'язання визначити митну вартість товару за методом 1 згідно з положеннями статті 267 Митного кодексу України, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а саме в розмірі 3470,00 доларів США за тону, оскільки таке зобов'язання буде формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства виходячи з того, що завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем у повному обсязі доведено правомірність своїх дій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 13.12.2012р.

Суддя В.П. Шулежко