Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/16944/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Час прийняття постанови: 10 година 50 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Червоногвардійського відділення реєстрації актів цивільного стану про внесення змін до актового запису про народження, -

встановив:

11 грудня 2012 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Червоногвардійського відділення реєстрації актів цивільного стану (далі - Відповідач або Відділ), в якому просила суд встановити її юридичні права на її сина та спонукати Відповідача внести зміни до актового запису про народження сина № 7 від 5 січня 1996 року, складеного Червоногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, а саме змінити прізвище дитини та батьків з «ОСОБА_1 та ОСОБА_1» на ОСОБА_1» та «ОСОБА_1 відповідно.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач вказала, що має на утриманні та вихованні неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. На час народження дитини Позивач в шлюбі не перебувала, тому прізвище та по-батькові дитині надала самостійно, разом з тим в актовому записі про народженні № 7 від 5 січня1996 року, складеного Червоногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, зазначено прізвище дитини «ОСОБА_1, батьків «ОСОБА_1 та ОСОБА_1», замість прізвища дитини ОСОБА_1», батьків ОСОБА_1» та «ОСОБА_1 відповідно. На думку Позивача, даний факт позбавляє її юридичних прав на сина.

20 січня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Відповідача із заявою про внесення відповідних змін до актового запису № 7 від 5 січня 1996 року, але у задоволенні вказаної заяви було відмовлено. З урахуванням наведеного Позивач просила суд зобов'язати Відповідача внести виправлення до актового запису про народження № 7 від 5 січня 1996 року в частині зазначення прізвища дитини та батьків ОСОБА_1» та «ОСОБА_1 замість «ОСОБА_1 та ОСОБА_1» відповідно.

В попередньому судовому засіданні Позивач підтримала заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові; правом змінити підставу або предмет позову не скористалася. Пояснила, що невідповідність в написанні її прізвища та прізвища дитини унеможливлює отримання нею документів, необхідних для видачі її сину паспорта громадянина України. Зазначила, що з метою оскарження відмови Відділу у внесенні змін до актового запису про народження зверталася до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства, проте у відкритті провадження по справі їй було відмовлено, у зв'язку з тим, що справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Відмову у відкритті провадження в цивільній справі ОСОБА_1 не оскаржувала.

В судове засідання 14 січня 2013 року ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки (а.с.38).

9 січня 2013 року через відділ діловодства до документообігу Донецького окружного адміністративного суду Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, вказавши, що наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с.40).

В попередньому судовому засіданні представник Відповідача позовні вимоги визнала у повному обсязі.

В судове засідання 14 січня 2013 року представник Відповідача не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчить розписка про вручення судової повістки (а.с.39).

9 січня 2013 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду представник Відповідача надала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що проти задоволення вимог Позивача не заперечує (а.с.41).

Не вбачаючи перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, у зв'язку з відсутністю потреби заслухати свідка та експерта, оскільки не прибули особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, діючи на підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

5 січня 1996 року Червоногвардійським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Макіївки Донецької області за заявою Позивача складений актовий запис про народження за № 7 стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зі змісту актового запису вбачається, що батьками дитини є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.22-23).

На підставі вказаного актового запису 5 січня 1996 року Червоногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Макіївки Донецької області видане свідоцтво про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.21).

Вказані обставини також підтверджуються повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.24-26). Крім того, з витягу слідує, що реєстрація народження дитини проведена за вказівкою матері, нею ж підписаний актовий запис.

Як вбачається зі змісту паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Червоногвардійським районним відділом Макіївського міського управління внутрішніх справ України у Донецькій області 6 серпня 2002 року, прізвище Позивача російською мовою - ОСОБА_1», українською - «ОСОБА_1 (а.с.17-18).

Згідно з довідкою Інституту української мови від 30 січня 2012 року № 307/40 за чинним правописом в офіційних документах російське прізвище ОСОБА_1» правильно передавати українською мовою як ОСОБА_1» (а.с.27).

20 січня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Червоногвардійського відділу реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції з заявою про внесення змін до актового запису про народження № 7 від 5 січня 1996 року, складеного Червоногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, а саме про зміну прізвища дитини і батькам з ОСОБА_1» на «ОСОБА_1. У якості причини внесення змін до актового запису Позивач вказала необхідність приведення документів у відповідність (а.с.19-20).

Відповідач здійснював розгляд заяви Позивача з урахуванням наступних документів: паспорта громадянина України ОСОБА_1, свідоцтва про народження ОСОБА_3 запису акта про народження № 7 від 5 січня 1996 року, повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, довідки Інституту Української мови, витягу з словника-довідника «Власні імена людей».

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 та зазначених вище документів 1 березня 2012 року Відповідачем підготовлений висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану, яким у задоволенні клопотання Позивача відмовлено (а.с.30-31).

Відмова мотивована тим, що написання прізвища ОСОБА_1» відповідає основним правилам відтворення російських прізвищ українською мовою, а також тим, що паспорт Позивача виданий пізніше за дату реєстрації дитини.

Про відмову у внесенні змін до актового запису про народження Позивач повідомлена листом за вихідним номером № 87/06-76, в якому роз'яснено право ОСОБА_1 оскаржити відмову в судовому порядку (а.с.32).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду надані не були.

До спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист прав та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням регламентовані Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1 липня 2010 року № 2398-VI (далі - Закон № 2398).

Система органів державної реєстрації актів цивільного стану визначена ст.4 Закону № 2398, згідно з приписами п.2 ч.1 цієї статті до органів державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, належать відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 2398 відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону № 2398 діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану ґрунтується на принципах додержання законності, захисту прав і законних інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану, належного документального оформлення проведеної державної реєстрації.

Як слідує зі змісту ст.2 Закону № 2398 актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Ч.ч.1-3 ст.9 Закону № 2398 визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Загальні засади внесення змін до актового запису цивільного стану визначені ст.22 Закону № 2398, відповідно до якої внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила).

Відповідно до п.1.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених ст.53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред'явленні паспорта або паспортного документа. Заява повинна бути заповнена розбірливо, у ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання, що передбачено п.п.2.1.-2.2. Правил.

П.2.6. Правил передбачено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Згідно з п.2.7. Правил на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.

Факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів, що встановлено п.2.11. Правил.

Відповідно до п.2.12. Правил на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Перелік випадків, коли відділом державної реєстрації актів цивільного стану складається висновок про внесення змін до актового запису, наведений в п.2.15. Правил, зокрема, відповідно до п.п.2.15.9 п.2.15. Правил висновок відділу державної реєстрації актів цивільного станку складається якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).

Як встановлено судом, Відповідач відмовив у внесенні змін до актового запису цивільного стану № 7 від 5 січня 1996 року з огляду на те, що написання прізвища ОСОБА_1» відповідає основним правилам відтворення російських прізвищ українською мовою, а також тим, що паспорт Позивача виданий пізніше за дату реєстрації дитини. З таким висновком Відповідача суд погоджується.

Водночас суд відзначає, що перелік підстав для внесення змін в актові записи цивільного стану зазначений в п.2.13. Правил.

Зокрема, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду (п.п.2.13.2. п.2.13. Правил).

Крім того, законодавством України не визначений вичерпний перелік підстав для внесення змін до актових записів, що вбачається зі змісту п.п.2.13.12. п.2.13. Правил, відповідно до якого внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Матеріали справи свідчать про те, що в документах Позивача та її дитини дійсно наявні розбіжності в написанні прізвища, так в паспорті Позивача її прізвище українською мовою вказане як «ОСОБА_1, натомість у свідоцтві про народження дитини - прізвище дитини та матері вказане як ОСОБА_1».

Оскільки під час судового розгляду не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про те, що внесення змін до актового запису № 7 від 5 січня 1996 року шляхом зміни прізвища ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» відповідно, суперечить чинному законодавству, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, що передбачено п.2 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову та про наявність підстав для зобов'язання Відповідача внести зміни до актового запису про народження № 7 від 5 січня 1996 року.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки ОСОБА_1, на користь якої ухвалене судове рішення, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 32,19 грн. (а.с.2), ці витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Позивача.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.1-15, 17-20, 69-72, 86, 94, 98, 99, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Червоногвардійського відділення реєстрації актів цивільного стану про внесення змін до актового запису про народження - задовольнити.

Зобов'язати Червоногвардійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області внести зміни до актового запису про народження № 7 від 5 січня 1996 року, складеного Червоногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, на ОСОБА_2 а саме змінити прізвище дитині та батькам з ОСОБА_1» на «ОСОБА_1

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 14 січня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст.186 Кодексом адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кравченко Т.О.