Справа № 1-18/10 Головуючий у І інстанції Грибанова

Провадження № 11/780/7/13 Доповідач у 2 інстанції Бех М.О.

Категорія 46 11.01.2013

??????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

10 січня 2013 року Апеляційний суд Київської області в складі:

головуючого -судді -Миколюка О.В.,

суддів - Бех М.О., Черкасова В.М.,

з участю прокурора -Скрипки І.М.,

засудженого -ОСОБА_2, його захисника -адвоката ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції помічника Васильківського міжрайонного прокурора -Калениченка А.О. на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2010 року щодо ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_2 на постанову судді Васильківського міськрайонного суду від 14 лютого 2011 року, якою прокурору був поновлений строк на подачу апеляції та на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2010 року, яким -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше неодноразово судимий, останній раз -25.06.2004 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.2 ст.296 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, 04.01.2006 року звільнений в зв'язку з відбуттям покарання

засуджений за ч.4 ст.296 КК України на 5 років позбавлення волі.

Вироком вирішені питання про судові витрати та речові докази.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 17.02.2006 року, близько 17 години, будучи раніше судимим за хуліганство, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, йшов додому по вул. Гоголя, поблизу ЗОШ № 1 в м. Василькові Київської області, де побачив ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановленого в ході слідства чоловіка, які боролися між собою.

Маючи намір на вчинення хуліганських дій, ОСОБА_2 грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи демонстративну зневагу до встановлених в суспільстві норм та правил поведінки, тримаючи в руках ніж, який він заздалегідь приготував при невстановлених слідством обставинах з метою заподіяння тілесних ушкоджень, підбіг до ОСОБА_5 ззаду та умисно, з особливою зухвалістю наніс останньому колючий удар ножем в ліву частину спини.

ОСОБА_5 з метою захисту свого життя та здоров'я від злочинних дій ОСОБА_2, який продовжував погрожувати ножем, розвернувся обличчям до нападника і виставив вперед ліве передпліччя, а ОСОБА_2, в свою чергу, умисно з особливою зухвалістю наніс два удари ножем в сторону потерпілого, влучивши у вказане передпліччя, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Після цього ОСОБА_6, який стояв поруч і спостерігав за вищевказаними подіями побіг до приміщення Васильківського ЖЕКу, що знаходиться поруч, для того щоб викликати допомогу потерпілому ОСОБА_5 Із вказаного приміщення з метою припинення хуліганських дій вийшли ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та підійшли до місця, де відбувалася бійка.

В цей момент ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_7 та умисно, з особливою зухвалістю завдав різаний удар ножем в область спини ОСОБА_7, заподіявши ножове поранення поясничної області зліва, що відноситься до легких тілесних ушкоджень. Після вчинення зазначених дій ОСОБА_2 був затриманий вказаними громадянами, а після приїзду працівників міліції доставлений до Васильківського МВ. Хуліганські дії ОСОБА_2

продовжувалися тривалий час -20 хвилин, порушуючи нормальний спокій та умови

відпочинку людей.

Згідно постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.02.2011 року за клопотанням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді 1-ї інстанції, було відновлено строк на апеляційне оскарження, в зв'язку з несвоєчасною подачею апеляції .

В апеляції прокурор просить вирок Васильківського міськрайонного суду щодо ОСОБА_2 скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким призначити засудженому покарання у виді 7-ми років позбавлення волі.

Прокурор вважає, що при призначенні ОСОБА_2 покарання судом не в повній мірі враховано особу засудженого, його ставлення до скоєного та поведінку в судовому засіданні.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений просить вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2010 року скасувати та повернути кримінальну справу прокурору для додаткового розслідування.

На думку засудженого судом першої інстанції та досудовим слідством було грубо порушено його право на захист, оскільки жодної угоди між ним та захисником ОСОБА_3, який був запропонований ОСОБА_2 на досудовому слідстві, не укладалось.

Засуджений вказує, що судом не взято до уваги, що ОСОБА_9 застосовував до нього психічний та фізичний тиск, з метою визнання ним вини у вчиненні злочину, зазначає, що суд першої інстанції не врахував той факт, що він на момент вчинення злочину знаходився в стані необхідної оборони, а його дії за ч.4 ст.296 КК України кваліфіковані неправильно, оскільки відсутня обтяжуюча покарання обставина -вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Також цей апелянт зазначає, що досудовим слідством не встановлено при яких обставинах він заготував ніж для нанесення тілесних ушкоджень та не проведено дактилоскопічної експертизи на наявність відбитків пальців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ножі, що був вилучений з місця події.

Крім цього ОСОБА_2 в апеляції ставить питання про скасування постанови судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.02.2011 року про відновлення прокурору строку на апеляційне оскарження вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.08.2010 року.

В запереченнях на апеляцію прокурора засуджений просить вирок суду скасувати та направити справу на додаткове розслідування, оскільки вважає, що під час досудового та судового слідства були допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону.

Заслухавши суть вироку, повідомлення ким і в якому обсязі він оскаржується, з'ясувавши думку прокурора, яка підтримала апеляцію, в якій ставиться питання про скасування вироку та призначення засудженому більш суворого покарання, засудженого, який в поясненнях, судових дебатах та в останньому слові просив вирок суду щодо нього скасувати та направити кримінальну справу прокурору на додаткове розслідування, та вказував на безпідставне відновлення судом строку для подачі прокурором апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, заперечення на апеляцію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни вироку та постанови про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Винність ОСОБА_2 за обставин встановлених судом та наведених у вироку підтверджується сукупністю доказів перевірених в ході судового слідства.

Спростовуючи покази ОСОБА_2 про вчинення на нього розбійного нападу, в ході якого він випадково «зачепив ножем»ОСОБА_5 та ОСОБА_7, потерпілий ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_6 вказують на ОСОБА_2, як на особу, що безпричинно, спочатку чіплялася до них, коли вони йшли додому, а потім наніс ОСОБА_5 удар ножем в спину ; свідок ОСОБА_8, підтверджуючи покази ОСОБА_6 та ОСОБА_5, пояснив, що увечері 17 лютого 2006 року, після вчинення хуліганських дій ОСОБА_2 щодо ОСОБА_5, його та ОСОБА_7 покликали на допомогу і коли вони йшли до місця де знаходився ОСОБА_5, щоб припинити хуліганські дії, ОСОБА_2 наніс ОСОБА_7 удар ножем. Як зазначає свідок ОСОБА_8 саме вони відібрали ніж у ОСОБА_2, який був у стані алкогольного сп'яніння, та затримали його до приїзду працівників міліції. Потерпілий ОСОБА_7 вказує на ОСОБА_2, як особу, що ножем наніс йому удар в спину, коли він з ОСОБА_8 йшли припинити хуліганські дії.

Покази потерпілих та свідків об'єктивно підтверджуються протоколом огляду місця події від 17.02.2006 року, згідно якого на пішохідній доріжці, поблизу школи №1 в м.Василькові, перебував ОСОБА_2, а неподалік від нього був виявлений ніж типу «бабочка»; висновками судово-медичних експертиз №217 м/д від 06.12.2006 року про наявність у ОСОБА_5 в області лівого передпліччя рани, яка могла утворитися від дії загостреного предмета з ріжучими властивостями, та №218 від 11.12.2006 року про наявність у ОСОБА_7 у поясничній області зліва ножового поранення.

Також вчинення хуліганства ОСОБА_2 підтверджується ротоколами відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_7, з яких вбачається, що потерпілі показали місце біля Васильківської ЗОШ №1, де на них безпричинно напав ОСОБА_2 та наніс удари ножем; протоколом пред'явлення предмету для впізнання, зі змісту якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 впізнав ніж, яким йому було заподіяне тілесне ушкодження ОСОБА_2; протоколом впізнання свідком ОСОБА_11 ОСОБА_2 по фотознімку, іншими доказами по справі.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.4 ст.296 КК України є вірною, оскільки ним, особою, яка раніше була засуджена за хуліганство, було грубо порушено громадський порядок, мотивом якого була явна неповага до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, вчиненого із застосуванням предмету спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає безпідставним твердження засудженого про невірну кваліфікацію його дій та перебування його в стані необхідної оборони від нападу ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Не вбачає колегія суддів порушень права ОСОБА_2 на захист, оскільки згідно матеріалів справи (а.с.77-78 т.1) захисник обвинуваченому ОСОБА_2 був призначений на підставі п.2 ст.45 КПК України, як особі, що має психічні розлади.

Посилання засудженого в апеляції щодо здійснення на нього психічного та фізичного тиску з метою визнання ним вини у вчиненні злочину не може вважатися обгрунтованим, оскільки це питання перевірялося в ході судового слідства шляхом допиту слідчого Погребиського Б.І., в провадженні якого перебувала кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2, та дослідження постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, за повідомленням ОСОБА_2 про недозволені методи слідства (а.с.205 т.2), і не знайшло свого підтвердження.

Також колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_2 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.02.2011 року про відновлення строку для подачі апеляції прокурором, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції, оскільки вказане судове рішення прийняте відповідно до положень ст..353 КПК України . Так зазначено, що прокурор в строк, встановлений на апеляційне оскарження вироків, подав апеляцію, яка не відповідала вимогам закону, з огляду на що йому було надано строк для усунення недоліків. В зв'язку з відрядженням прокурор, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції, усунути недоліки апеляції в строк, встановлений судом , не зміг.

Пропуск строку в зв'язку з відрядженням, суд обґрунтовано визнав поважною причиною та відновив пропущений строк.

Також необґрунтованим є твердження засудженого про невірне обрахування строку його перебування під вартою.

Так, згідно вироку, строк покарання засудженому ОСОБА_2 вираховується з 29.02.2008 року -часу, коли йому був обраний запобіжний захід у виді взяття під варту, в порядку, передбаченому ст..61 Конвенції про правову допомогу і правових відносинах по цивільним, сімейним і кримінальним справам від 22.01.1993 року, після відбуття ним кримінального покарання за злочин вчинений на території РФ (а.с.192-193 т.2).

Посилання засудженого на довідку (вимогу) головної інформаційної бази МВС України (а.с.67 т.1), згідно якої він затриманий 15.05.2007 року Васильківським МРВ ГУ МВС України у Київській області не може вважатися строком його затримання по кримінальній справі № 08-1053 Васильківського МРВ ГУ МВС України в Київській області, оскільки ця дата вказує про закриття розшукової справи про розшук ОСОБА_2, в зв'язку із затриманням та арешом ОСОБА_2 за підозрою в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.222 КК Російської Федерації, про що 12.04.2007 року Управлінням внутрішніх справ Південно-Східного адміністративного округу м.Москви було повідомлено Васильківський МРВ міліції (а.с. 149, 150 т.4) .

Щодо апеляції прокурора, то вона також не підлягає задоволенню.

Як вбачається з вироку, суд, призначаючи покарання ОСОБА_2, керувався вимогами ст..50 та 65 КК України.

Зокрема судом було враховано, що ОСОБА_2 вчинено умисний тяжкий злочин через нетривалий строк після звільнення з місць позбавлення волі, взято до уваги негативну характеристику винного, обтяжуючі покарання обставини -рецидив злочину та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння .

Покарання у виді 5 років позбавлення волі, призначене в межах санкції ч.4 ст.296 КК України, і, на переконання колегії суддів є домірним скоєному злочину, з врахуванням даних про особу засудженого.

Ставлячи питання про призначення більш суворого покарання засудженому, апелянт посилається на неналежну поведінку ОСОБА_2 під час судового засідання.

Ця обставина негативно характеризує ОСОБА_2, як особу, що враховано судом при постановленні вироку, і сама по собі не може бути достатньою для скасування вироку, в зв'язку з м»якістю призначеного покарання.

Враховуючи наведене вище та керуючись ст..ст.365, 366 КПК України (1960 р.) апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції помічника Васильківського міжрайонного прокурора -Калениченка А.О. на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2010 року щодо ОСОБА_2, та апеляції засудженого ОСОБА_2 на постанову Васильківського міськрайонного суду від 14 лютого 2011 року, якою прокурору був поновлений строк на подачу апеляції та на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2010 року щодо ОСОБА_2 -залишити без задоволення, а вищезазначені судові рішення -залишити без змін.

Головуючий

Судді