АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/295/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 30 Мельник І.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пономаренко В. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПономаренка В.В.
суддівЮвшина В.І., Гончар Н.І.
при секретаріФоменко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення витрат за утримання майна, матеріальної та моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а :
У червні 2012 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення витрат за утримання майна, матеріальної та моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач відповідно до договору дарування від 21.08.1990 року набув у власність 57/100, а позивач згідно договору дарування від 09.11.2007 року - 43/100 будинковолодіння по АДРЕСА_1
У 2008 році позивач для збереження будинковолодіння у стані, придатному для проживання і проведення необхідних ремонтних робіт, переїхав жити у свою частину будинковолодіння, але оскільки відповідач постійно проживав за іншою адресою, відсторонився від участі в утриманні спільного майна та підтриманні його в належному справному стані, позивач одноособово утримував домоволодіння, сплачував обов'язкові платежі та провів його ремонт на загальну суму 23255 грн.
На звернення позивача щодо компенсації спільних витрат на утримання та ремонт домоволодіння, відповідач, посилаючись на відсутність у нього коштів запропонував компенсувати дані витрати за рахунок коштів від майбутнього продажу своєї частини домоволодіння, але згодом у категоричній формі відмовив.
Враховуючи наведене, з урахування уточнених позовних вимог, ОСОБА_7 просив суд стягнути з ОСОБА_6 на його користь витрати по ремонту будинковолодіння в сумі 19949 грн., по сплаті за землю в сумі 131,56 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн. та судові витрати.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 витрати по утриманню будинку в сумі 18332 грн., плату за землю в сумі 131,56 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 214,60 грн., за надання правової допомоги в сумі 4506,60 грн., а всього 23184,76 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 213,214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення в повному обсязі не відповідає.
Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки факт понесення позивачем витрат на ремонт будинку та сплати податку за землю доведено під час розгляду справи, відповідач повинен відшкодувати позивачу понесені ним витрати відповідно до належної йому частки у спільному майні.
Однак, з таким висновком суду колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 21.08.1990 року (а.с.5-6) ОСОБА_6 належало 57/100 будинковолодіння АДРЕСА_1, відповідно до договору дарування від 09.11.2007 року (а.с.7-8), а ОСОБА_7 належить 43/100 вказаного будинковолодіння.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.06.2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 10.01.2012 року, вказаний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами розділено між позивачем та відповідачем і виділено їм в натурі у приватну власність визначеній у 6 варіанті висновку судової будівельно-технічної експертизи № 29/Буд від 16.09.2010 року частини житлового будинку, надвірні будівлі і споруди та встановлено порядок користування землею (а.с.52-87).
Встановлено, що сторони є співвласниками спірного будинковолодіння із визначеними частками, тому відповідно до ст. 356 ЦК України вони володіють майном на праві спільної часткової власності.
Згідно ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю.
Позивач у 2009-2010 роках проводив ремонт спірного будинковолодіння, що встановлено під час розгляду справи та підтверджується договором підряду на проведення ремонтно-будівельних робіт від 01.07.2009 року (а.с.9-10), актом приймання виконаних підрядних робіт по ремонту приватного житлового будинку по АДРЕСА_1 за липень 2009 року (а.с.11-12) та квитанціями про оплату (а.с.93). На проведення ремонтних робіт позивачем витрачено 23255 грн.
Ст. 360 ЦК України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
З наведеної норми вбачається, що в разі доведеності одним із співвласників понесення ним витрат на управління, утримання та збереження спільного майна, участь у ньому (управлінні, утриманні, збереженні) пропорційно своїй частці зобов'язаний приймати інший співвласник, який ухиляється від свого обов'язку, особа, яка зазнала втрат, має право на їх відшкодування у передбаченому законом порядку. Зокрема, такими способами захисту права є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до відповідача щодо необхідності проведення ремонту спірного будинковолодіння та отримавши його згоду, провів ремонт. Даний факт заперечувався відповідачем і під час розгляду справи і в поданій ним апеляційній скарзі.
Отже, у зв'язку з тим, що кожному учаснику спільної власності належить обмежене право власності на спільну річ, змістом внутрішніх правовідносин спільної власності є право і обов'язок кожного співвласника узгоджувати свою поведінку щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном з іншими власниками. Так як позивач не отримав згоди іншого співвласника відповідача на покращення (поліпшення) спільного майна - будинковолодіння, а здійснив даний ремонт на свій ризик, то він не має права вимоги від іншого співвласника на відшкодування частини понесених ним витрат на ремонт будинковолодіння.
Крім того, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що кошти витрачені на проведення ремонту спірного будинковолодіння - є кошти на його утримання, а не поліпшення.
Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України сторони, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач ОСОБА_7 не надав належних та достовірних доказів того, що без проведення ремонту спірного будинковолодіння було неможливо його використовувати за призначенням, а тому колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в цій частині.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми податку сплаченого позивачем за землю, а саме 131,56 грн., оскільки згідно наданих позивачем квитанцій, ним сплачено за відповідача 128,56 грн. податку та 3 грн. комісії банку (а.с.22) і дані витрати відностяться до витрат по утриманню будинку.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови позивачу в задоволенні його позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди позивачем не оскаржувалося.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольняє частково, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року по даній справі змінює, скасувавши його в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 витрат на поліпшення будинку в сумі 18332 грн. та стягнення судових витрат. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року по даній справі в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 витрат на утримання будинку (плата за землю) в сумі 131 грн. 56 коп. залишає без змін, відмовляє ОСОБА_7 в задоволенні позову в часині стягнення витрат на поліпшення будинку в сумі 18332 грн., стягує з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 судові витрати: судовий збір в сумі 107 грн. 60 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 29 грн. 29 коп., а всього 136 грн. 89 коп. і в решті рішення суду першої інстанції залишає без змін.
Стягуючи з відповідача на користь позивача судові витрати колегія суддів виходить з вимог ст.88 ЦПК України, згідно якої, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачем було заявлено вимоги на суму 19949 грн., а задоволено вимоги на суму 131 грн. 56 коп., що складає 0,65%, тому судові витрати позивача складають: по сплаті судового збору 107 грн. 60 коп. і по наданню юридичної допомоги 29 грн. 29 коп.
Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення витрат за утримання майна, матеріальної та моральної шкоди - змінити, скасувавши його в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 витрат на поліпшення будинку в сумі 18332 грн. та стягнення судових витрат.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення витрат за утримання майна, матеріальної та моральної шкоди в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 витрат на утримання будинку (плата за землю) в сумі 131 грн. 56 коп. залишити без змін.
Відмовити ОСОБА_7 в задоволенні позову в часині стягнення витрат на поліпшення будинку в сумі 18332 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 судові витрати: судовий збір в сумі 107 грн. 60 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 29 грн. 29 коп., а всього 136 грн. 89 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає чинності одразу після проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :
- Номер: 2-2544/12
- Опис: про стягнення заборгованості
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-1772/12
- Суд: Печерський районний суд міста Києва
- Суддя: Пономаренко В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.06.2012
- Дата етапу: 09.07.2012