Справа №22-ц-1562 2006 р.                                   Головуючий у 1 інстанції - Моісеєнко О.М.

Суддя-доповідач - Шевченко В.А.

УХВАЛА

14 листопада 2006 року                                                                              м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів              - Білецького О.М., Рибалки В.Г.,

при секретарі - Чуприні В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 03 жовтня 2006 року

у справі за заявою ОСОБА_2 про зняття арешту з домоволодіння ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

встановила:

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 03 жовтня 2006 року задоволено заяву ОСОБА_2. про зняття арешту з домоволодіння №АДРЕСА_1 Сумського району Сумської області, який був накладений на забезпечення позову ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про стягнення 4264 грн. ухвалою судді від 22 жовтня 2003 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви.

При цьому апелянт посилався на те, що знімаючи арешт з будинку ОСОБА_2., суд цим самим надає останній можливість відчуження будинку, що унеможливить у подальшому виконання рішення суду і повернення боргу.

Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2003 року ОСОБА_1. звернувся з позовом до ОСОБА_2. про стягнення 4264 грн.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 22 жовтня 2003 року накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 Сумського району, належний ОСОБА_2., а також на інше належне їй майно саме на забезпечення вказаного вище позову.

Рішенням цього ж суду від 5 березня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Сумської області від 9 червня 2004 року, стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 4264 грн. боргу і 51 грн. державного мита.

Ухвалами Сумського районного суду Сумської області від 29 листопада 2004 року і від 4 вересня 2006 року відмовлялося ОСОБА_2. у задоволенні заяв про зняття арешту з її домоволодіння.

Проте станом на 14 вересня 2006 року зазначене рішення, як слідує з повідомлення виконавчої служби (а. с. 80) було повністю виконане.

В іншій справі про стягнення з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 1531 грн. 50 коп., на яку посилається апелянт і виконання рішення в якій, до речі, відстрочено до 24 лютого 2007 року, - арешт на домоволодіння, про які йде мова, не накладався.

За таких умов необхідність у забезпеченні позову відпала, а тому ухвала суду про зняття арешту з домоволодіння є законною і обгрунтованою.

Керуючись ст. ст.ЗОЗ, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 03 жовтня 2006 року про зняття арешту з домоволодіння в даній справі залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.