Судове рішення #271712
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-5728 / 2006р.                                    Головуючий у 1 інстанції: Шиш А.Б.

Судця-доповідач: Денисенко Т.С.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2006 року                                                                                   м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:    Денисенко Т.С.

Суддів:                Коваленко А.І.

Каракуші К.В.

При секретарі:    Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адманістративну справу за апеляційною скаргою

Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації (далі - УПтСЗН Новомиколаївської РДА)

на постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 26 липня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПтСЗН Новомиколаївської РДА про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику війни, -

ВСТАНОВИЛА   :

У липні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до УПтСЗН Новомиколаївської РДА про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику війни.

В позові зазначала, що вона є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1. Згідно ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, вона має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Проте таку допомогу отримувала не в повному обсязі. Сума недоплати за 2003 рік, 2004 рік, 2005 рік складає, виходячи з розрахунку 1365 грн. 25 коп. Крім того зазначала, що вона через свою юридичну необізнаність та похилий вік раніше не змогла подати позов.

Посилаючись на вказані обставини просила суд поновити строк для подачі позову та зобов'язати відповідача виплатити їй одноразову щорічну допомогу в сумі 1365 грн. 25 коп. як учаснику війни за 2003-2005 роки.

Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 26 липня 2006 року поновлено ОСОБА_1. строк для звернення до суду з адміністративним позовом

 

про захист своїх інтересів як учасника війни. Адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1. 1365 грн.25 коп. разову щорічну допомогу за 2003-2005р. Стягнуто з УПтСЗН Новомиколаївської РДА на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні позову.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 частини 1 статті 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної інстанції апеляційний суд має право змінити постанову суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Так, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., вірно керувався вимогами ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка передбачає, що учасники війни мають право на отримання до 5 травня щорічно одноразову допомогу в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. є учасником війни, що підтверджується відповідним посвідченням. її право на отримання щорічної грошової допомоги не оспорюється відповідачем, між тим посилаючись на ЗУ "Про державний бюджет України" він просив суд в позові відмовити.

Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоуправління, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.

Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" також не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував положення ч. З ст. 2 Закону при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника війни права на таку допомогу.

Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача проти позову, в частині пропуску позивачем строку позовної давності на звернення до суду за захистом свого порушеного права, без поважних причин. Суд вважав таке заперечення безпідставним оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності КАС України. Однак у випадку не набрання чинності КАС України позивач хоча б і звертався в порядку позовного провадження, але при цьому суд мав би брати до уваги двомісячний строк на звернення до суду за захистом свого права передбачений Главою 31-А ЦПК України в редакції 1963 року. Отже КАС України не обмежив, а навпаки поширив право громадян щодо строків на звернення до суду за захистом свого права. В зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми лише за 2005 рік в розмірі 946 грн.00 коп.

Крім того, суд першої інстанції порушив положення глави 7 Розділу II КАС України, якою не передбачено стягнення судових витрат з відповідача - суб'єкта владних повноважень на користь держави у випадку задоволення позову фізичної особи, яка не понесла судових витрат.

 

Доводи апелянта в тій частині, що вони не є належним відповідачем по справі безпідставними, оскільки ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.

Керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської райдержадміністрації Запорізької області задовольнити частково.

Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 26 липня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПтСЗН Новомиколаївської РДА про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику війни змінити:

"Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 946 грн. (дев'ятсот сорок шість) в рахунок погашення заборгованості по несплаченій щорічній грошовій допомозі, як учаснику війни за 2005рік.

Виключити з постанови вказівку про те, що з Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації підлягає стягненню на користь держави держмито в розмірі 51 грн."

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація