РІШЕННЯ Справа №2-1560/07
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2007 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі: Головуючого-судді: Бондаренко СІ. При секретарі: Кияниченко Л.С. Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Черкаської міської ради , ОСОБА_2третя особа ОСОБА_3про визнання права власності на самочинне будівництво , зустрічну позовну заяву ОСОБА_2до Черкаської міської ради , ОСОБА_1третя особа ОСОБА_3, ОСОБА_4про визнання права власності на самочинне будівництво , суд, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до Черкаської міської ради , ОСОБА_2третя особа ОСОБА_3про визнання права власності на самочинне будівництво , мотивуючи свої вимоги тим , що позивачу належить на праві власності 31/100 частини будинку з надвірними спорудами що розташований в АДРЕСА_1, третій особі належить У2 частини земельної ділянки площею 624, 1 кв.м. Дане нерухоме майно отримані позивачем та третьою особою у власність в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 Відповідачу ОСОБА_2. належить на праві власності 31/100 частина будинку з надвірними спорудами що розташований в АДРЕСА_1та 1/2 частина земельної ділянки. Інша частина будинку в частці 19/50 належить ОСОБА_4 До 1984 року АДРЕСА_1належав ОСОБА_6, після смерті якої ОСОБА_7успадкував 31/50 частина будинку , а ОСОБА_8 19/50 . Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.03.1986 року був проведений реальний розподіл будинку та надвірних споруд , а рішенням цього ж суду від 18.11.1986 року проведений поділ земельної ділянки між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і згідно плану поділу надвірні споруди Д, д, К, 3-1, з, В були залишені ОСОБА_7 після смерті якого його частина будинку з надвірними спорудами перейшла у спадок ОСОБА_5, а після її смерті -ОСОБА_1 та відповідачу . 19/50 частин ОСОБА_8 продала ОСОБА_4 Ще в 1973 році ОСОБА_7 та ОСОБА_5 провели самочинне будівництво літньої кухні 3-1 з прибудовою «з» на Уг якої позивач просить визнати право власності.
ОСОБА_2 звернулась в Придніпровський районний суд м. Черкаси з зустрічним позовом до Черкаської міської ради , ОСОБА_1третя особа ОСОБА_3, ОСОБА_4про визнання права власності на самочинне будівництво , мотивуючи вимоги тим , що самочинно збудована літня кухня 3-1 з прибудовою з в 1973 році з дозволу ОСОБА_7 та ОСОБА_5 були побудовані позивачем по зустрічному позову та її чоловіком , а тому просить визнати право власності на літню кухню 3-1 з прибудовою з що розташовані за адресою АДРЕСА_1
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1- ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_9 первісні позовні вимоги підтримали , зустрічні позовні вимоги визнали частково та пояснили , що будівництво спірної будівлі проводилось ОСОБА_7 та ОСОБА_5
Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_10 зустрічні позовні вимоги підтримали , первісні позовні вимоги не визнали та пояснили , що спірне приміщення будувалось ОСОБА_2 та її чоловіком.
Представник Черкаської міської ради , будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи , в судове засідання не зявився , а тому суд ухвалив розглядати справу без участі представника Черкаської міської ради.
Третя особа ОСОБА_4 вважає , що повинні бути задоволені зустрічні позовні вимоги оскільки ОСОБА_2в спірному приміщенні проживає.
Суд, вислухавши доводи та пояснення осіб які беруть участь у справі , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 які пояснили , що спірну будівлю не будувала ОСОБА_2свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 які пояснили , що спірну будівлю будувала ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи , приходить до висновку що позовні вимоги по первісному позову підлягають до повного задоволення , позовні вимоги по зустрічному позову до часткового задоволення.
Відповідно до довідки ЧООБТІ від 16 січня 2007 року будинок розміщений за адресою АДРЕСА_1зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_2в частці 31/100 , ОСОБА_4в частці 19/50 , ОСОБА_1 в частці 31/100.
Кожна із сторін не заперечує того факту , що спірна літня кухня 3-1 з прибудовою з була побудована під час того коли ОСОБА_7 та ОСОБА_5 були одружені, а власником будинку та відповідно користувачем земельної ділянки на якій розташоване спірне приміщення була ОСОБА_6 і дане право в частці 31\50 перейшло після смерті останньої до ОСОБА_7, а відповідно до частини 1 ст. 61 ЦПК України обставини , визнані сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватновласності громадян на жилий будинок» відповідно до ст. 12 Закону України "Про власність" у приватній власності громадян можуть знаходитись жилі будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці або придбані на законних підставах, наприклад, за договором купівлі-продажу, міни, дарування, за правом спадщини.
Оскільки згідно зі ст. 17 ЗК і ст. 14 Закону України "Про власність" земельна ділянка для будівництва жилого будинку і господарських будівель надається громадянину у приватну власність, участь інших осіб у будівництві не створює для них права приватної власності на жилий будинок, крім випадків, коли це передбачено законом.
Згідно зі статтями 16 і 17 Закону України "Про власність", таке право, зокрема, виникає, коли будівництво велось подружжям в період шлюбу - жилий будинок у зв'язку з цим є їх спільною сумісною власністю, або велось за рахунок спільної праці членів сім'ї - жилий будинок стає їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.
Інші особи, які приймали участь у будівництві жилого будинку (його купівлі) не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво (купівлю будинку), якщо допомогу забудовнику (покупцю) вони надавали не безоплатно.
Таке ж право за цих умов належить членам сім'ї власника жилого будинку, якщо вони приймали участь лише у будівництві підсобних будівель (літньої кухні, сараю, тощо) і підсобних приміщень або коли їх затрати на ремонт жилого будинку перевищували покладений на них ст. 156 ЖК обов'язок.
Позивач по зустрічному позову , як підставу своїх вимог вказує що саме вона провела будівництво спірного приміщення , а тому воно належить їй на праві власності, що напряму протирічить розясненням вище вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду , а тому по таких підставах її позовні вимоги не можуть бути задоволені , оскільки по таких підставах вона має право лише на відшкодування своїх затрат.
Після смерті ОСОБА_7, його частку 31/50 частину будинку з надвірними спорудами розташованих в АДРЕСА_1 як спадщину прийняла його дружина ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 12 серпня 1988 року , а після смерті останньої власниками 31/50
частину будинку з надвірними спорудами розташованих в АДРЕСА_1в рівних частках , тобто по 31/100 кожний , стали спадкоємці ОСОБА_1та ОСОБА_2.
Частиною 1 ст. 1216 ЦК України встановлено , що спадкування є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи , яка померла (спадкодавця), до інших осіб (Спадкоємців).
З вище вказаної норми Закону слідує , що право передбачене частиною 5 ст. 376 ЦК України , а саме на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб , перейшло в рівних частках до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки якби за життя спадкодавець ОСОБА_5 скористалась даним правом , то ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкувалиб спірне приміщення в рівних частках.
Виходячи з того , що за висновком Управління містобудування та архітектури , про порушення ДБН не зазначено , а тому судом не встановлено що літньою кухнею з прибудовою літ. 3-1, з порушуються права інших осіб , суд вважає можливим визнати на дане самочинне будівництво право власності в рівних частках за ОСОБА_1та ОСОБА_2
Враховуючи вище викладене , керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 223 ЦПК України , на підставі ст. . ст. 376, 1216 ЦК України , п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватновласності громадян на жилий будинок» , суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1до Черкаської міської ради , ОСОБА_2третя особа ОСОБА_3про визнання права власності на самочинне будівництво задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на Уг частину літньої кухні 3-1 з прибудовою «з» , відповідно до технічного паспорта на житловий будинок розташований по АДРЕСА_1
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2до Черкаської міської ради , ОСОБА_1третя особа ОСОБА_3, ОСОБА_4про визнання права власності на самочинне будівництво задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на Уг частину літньої кухні 3-1 з прибудовою «з» , відповідно до технічного паспорта на житловий будинок розташований по АДРЕСА_1
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2відмовити. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .