АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/7307/2012 Головуючий 1 інстанції Шинкарчук Я.А.

Справа № 2034/9866/2012 Доповідач: Коровін С.Г.

Категорія: кредитні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого: -Коровіна С.Г.

Суддів: Коваленко І.П.

Довгаль А.П.

При секретарі: - Рудь А. С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Дукер Шмуєль на рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»до Дукер Шмуєль про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2012 року Публічне акціонерне товариства «Банк «Фінанси та кредит»звернулося до суду з позовом до громадянина держави Ізраїль Дукер Шмуєль і просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 9 870 000 доларів США, заборгованість за процентами 55710,67 доларів США, суму простроченої заборгованості за процентами у розмірі 4 870 514,75 доларів США.

Позивач також просив стягнути з відповідача на користь банку суму простроченої заборгованості по комісійній винагороді у розмірі 611502,92 грн. пеню за прострочення погашення кредиту в розмірі 13 179 594,17 грн. пеню за прострочення погашення комісійної винагороди в сумі 159 345,98 грн. пеню за прострочення погашення процентів у розмірі 12 083 578, 78 грн.

Позивач посилався на те, що 22 червня 2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит»в особі Філії «слобожанське РУ»уклало з громадянином Ізраїлю Дукер Шмуєль договір про відновлювану кредитну лінію № 163/06-Ф. Відповідач в межах цього договору отримав кредит в сумі 9870000 доларів США зі строком користування до 20 червня 2012 року.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актив цивільного законодавств, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач кредитні ресурси отримав, але у встановлений строк до 22.06.2012 року їх не повернув.

Позивач просив стягнути суму кредиту, пеню за прострочення погашення кредиту -13 179 594,17 грн., пеню за прострочення погашення комісійної винагороди -159 345,89 грн., пеню за прострочення погашення процентів -12 083 578,78 грн.

Рішенням суду позовні вимоги задоволено.

Стягнуто с відповідача -громадянина держави Ізраїль Дукер Шмуєля на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»заборгованість за кредитним договором в розмірі 9 870 00 доларів США, сума строкової заборгованості по процентам в розмірі 55 710,67 доларів США, суму простроченої заборгованості за процентами в розмірі 4 870 514, доларів США

Стягнуто з громадянина Ізраїлю Дукер Шмуєля на користь позивача суму простроченої заборгованості по комісійній заборгованості в розмірі 611 502,94 грн., пеню за прострочення погашення кредиту в розмірі 13 179 594,17 грн., пеню за прострочення погашення комісійної винагороди в сумі 159 345,89 грн. а також пеню за прострочення погашення процентів у розмірі 12 083 578,78 грн.

Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3219 грн.

В апеляційній скарзі Дукер Шмуєль просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення і відмовити у задоволення позову.

Він вважає, що судом першої інстанції порушені вимоги матеріального і процесуального закону. Відповідача не повідомляли належним чином про час і місце судових засідань і він був позбавлений можливості належним чином готуватися до судових засідань та заперечувати проти позову.

Попереднє судове засідання проведено без участі відподача, який повідомив суд про неможливість явки у судове засідання. На думку апелянта попереднє судове засідання проведено з порушеннями закону. Апелянт вважає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження позовних вимог. Судом порушені вимоги ст. 10, 60 ЦПК України. Також, суд першої інстанції безпідставно не зупинив провадження у справі до розгляду іншої цивільної справи. Суд першої інстанції не з'ясував усіх обставин справи, не перевірив докази сторін і ухвалив помилкове рішення. Апелянт стверджує, що кредит отримав не в іноземній валюті і розрахунки позивача неправильні. Крім того, апелянт стверджує, що позивач не мав ліцензії на здійснення валютних операцій. Судом не враховано наявність між сторонами іпотечних договорів. Не враховано судом, що банк безпідставно припинив фінансування кредитної лінії, чим позбавив відповідача завершити будівництво та проведення інших робіт, на які він розраховував. Така відмова банку суперечить умовам договору і чинному законодавству. Апелянт вважає, що своїми діями банк фактично спричинив йому шкоду, а суд першої інстанції це не врахував.

При таких обставинах апелянт вважає, що рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, осіб, яки з'явилися у судове засідання, перевіривши обставини справи колегія не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 червня 2007 року між АТ «Банк «Фінанси та кредит»та Дукер Шмуєл уклали договір про відновлювальну кредитну лінію №163/06-Ф, за яким банк надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредит у формі відновлюваної лінії з кредитним лімітом в розмірі 16000000 доларів США, з оплатою процентів за користування кредитними ресурсами у розмірі процентної ставки 12,7 процентів річних.

Відповідно до п.3.1 договору видача кредитних ресурсів за цим договором проводиться у безготівковій формі на поточний рахунок позичальника №26200002113202 у ФБ «Фінанси та Кредит», ТОВ у Харківській області., МФО 350697.

Пунктом 3.2. договору строк дії відновлюваної лінії встановлено до 20 червня 2012 року.

Судом встановлено, що за період з 04.09.2007 року по 10.10.2008 року відповідачем отримано 9 870 000 доларів США. Одержання відповідачем зазначених коштів підтверджується меморіальними ордерами.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно умов п. 3.2. договору відновлюваної кредитної лінії позичальник зобов'язався повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, до 20 червня 2012 року.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав свої зобов'язання і у відповідності до ч.1ст.1054 ЦК України надав відповідачу грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах договору. Позичальник зобов'язався повернуть кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідач порушив строки повернення кредиту, кошти не повернув і проценти не сплачував.

Судом першої інстанції перевірені доводи відповідача, щодо прострочення кредитора. Відповідачем не доведено, що саме з вини кредитора зупинено будівництво. Згідно заяв про видачу кредиту кредитні ресурси надавалися відповідачу для задоволення власних побутових потреб. Зміст укладеного договору свідчить, що кредитні ресурси надавалися без мети їх цільового використання при проведенні будь-якого будівництва.

При таких обставинах відповідач мав можливість використовувати кредит для будь-яких власних потреб. Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивач не виконав своїх зобов'язань і безпідставно відмовив у видачі Дукер Шмуєл подальших траншів. Зміст договору про відновлювану кредитну лінію не свідчить, що позивач був зобов'язаний видавати саме 16000000 доларів США. В договорі зазначено, що банк надає кредит у формі відновлюваної кредитної лінії з кредитним лімітом в розмірі 16000000 доларів США.

Крім того, п.3.4. договору передбачено, що банк має право припинити видачу кредитних ресурсів, відмовити позичальнику у продовженні строку дії договору, а також вимагати дострокове повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов цього договору, у наступних випадках, передбачених цим пунктом.

Безпідставні доводи відповідача про те, що він одержував грошові кошти не в доларах США, а в гривнях. Згідно договору кредитні ресурси відповідачу надавалися у безготівковій формі на поточний рахунок позичальника №260002113202 у ФБ «Фінанси та кредит», ТОВ у Харківській області. Меморіальні ордери свідчать, що саме на цей рахунок перераховані відповідачу ресурси у доларах США.

Відповідач не довів, що не одержав від банку усі суми про повернення яких просить банк. Суд дійшов правильного висновку, що припинення видачі кредитних ресурсів не є підставою для неповернення цих кредитних ресурсів. Не доведено прострочення кредитора як підстава непогашення отриманого кредиту. Немає підстав відмовляти у задоволенні позову з посиланням на те, що можливо звернути стягнення на предмет іпотеки. Іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майно, що знаходиться у володінні і користуванні іпотекодавця. Іпотекодержатель має право одержати задоволення за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами відповідача, але це не перешкоджає зверненню з позовом про стягнення заборгованості.

Суд першої інстанції правильно вирішив, що стягненню з відповідача підлягають як сума отриманих кредитних ресурсів, так і проценти за користування цими ресурсами. Судом обґрунтовано стягнута щорічна комісійна винагорода за надання кредитних ресурсів.

Рішення суду відповідає вимогам ст. 549, 611 ЦК України. Відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача за прострочення погашення кредиту -13179594,17 грн., пеню за прострочення погашення комісійної винагороди -159345,89 грн. пеню за прострочення погашення процентів -12083578,78 грн. відповідач не спростував ці розрахунки.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Колегія погоджується з рішенням суду, не вбачає порушень процесуального закону, які є підставою для скасування рішення і підхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -