АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-5375                                        Головуючий у 1-й інстанції: Скляр СЮ.

2006 р.                                                Суддя-доновідач: Коваленко А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«11» жовтня 2006 р.                                                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                                 Денисенко Т.С.

Суддів:                                             Коваленко А.І.

Каракуші К.В.

При секретарі:   Бабенко Т.1.

розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну сираву за апеляційною скаргою

Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Куйбншевського районного суду Запорізької області від 20 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Куйбишевської МДПІ Запорізької області про скасування рішення Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про нарахування ОСОБА_1. податкового зобов'язання, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до Куйбишевської МДПІ Запорізької області про скасування рішення Куйбишевської МДПІ про нарахування ОСОБА_1. податкового зобов'язання.

В позові зазначала, що вона від ОСОБА_2. успадкувала майно, до якого входить право на земельну частку (пай) та майновий пай, про що видано свідоцтво про право на спадщину за законом НОМЕР_1. В установленому законом порядку позивачка подала до Куйбишевської МДПІ декларацію про доходи. 20.052006 року нею було отримано податкове повідомлення про визначення податкового зобов'язання у сумі 8227,61 грн., яку вона повинна була сплатити в тридцятиденний термін з дня отримання повідомлення.

Вважаючи нарахування Куйбишевською МДПІ податкового зобов'язання незаконним, просила суд скасувати рішення Куйбишевської МДПІ про нарахування ОСОБА_1. податкового зобов'язання у сумі 8227,61 грн.

Постановою Куйбншевського районного суду Запорізької області від 20 липня 2006 року позов задоволено. Скасовано рішення Куйбишевської МДПІ Запорізької області про нарахування ОСОБА_1 податкового зобов'язання у сумі 8227,61 грн. відповідно до податкового повідомлення від 10 травня 2006 року № НОМЕР_2.

He погоджуючись з постановою суду Куйбишевська МДПІ Запорізької області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила постанову суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст.ст. 1, 6 Закону України "Про систему оподаткування" ставки податків та об'єкти оподаткування можуть встановлюватись виключно законами України про оподаткування.

Як встановлено судом, ОСОБА_1. успадкувала після смерті ОСОБА_2., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, автомобіль марки ВАЗ-2101, право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП "Таврія" Куйбишевського району, Запорізької області, розміром 6_Т16 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, що належало померлому на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, виданого Куйбишевською райдержадміністрацією 21 лютого 1997 року та зареєстровано 21 лютого 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № НОМЕР_4 із змінами від 27 січня 2000 року (а.с. 4).

В зв'язку з цим ОСОБА_1. в установленому законодавством порядку подала до Куйбишевської МДПІ декларацію про доходи.

Податковим повідомленням від 10.05.2006 року № НОМЕР_2 Куйбишевська МДПІ їй визначила суму податкового зобов'язання у розмірі 8227,61 грн., виходячи з оплати податку у розмірі 13 % від вартості успадкованого майна на підставі п.п. 13.2.1 п.13.2 ст.13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Підпунктом 13.2Л"в" пункту 13.2 ст.13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що оподаткуванню за ставкою п.7.1 цього ж Закону (13 % на період 2004-2006 року) підлягає вартість об'єктів комерційної власності, а саме - цінний папір ( крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею, успадкованих будь-якими особами незалежно від ступеня їх споріднення з спадкодавцем.

Проте, сертифікати про право на земельну частку (пай), відповідно до вимог ст.ст. 1, З Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", не являються цінними паперами.

Згідно з п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отриманні громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Статтею 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Пунктом 14 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлена заборона до 1 січня 2007 року щодо внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарських товариств.

Відповідно до Указу Президента України від 3 грудня 1999 року №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" запроваджено обов'язкове укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю) та майнових паїв, з власниками цих часток ( паїв) з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.

З наданих суду довідок вбачається, що за життя спадкодавцем були укладенні з ТОВ „Таврія-Агро" договори оренди на земельну частку(пай) та майновий пай.

При таких обставинах суд першої шстанції обгрунтовано дійшов до висновку про те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) та на майновий пай засвідчує майнове право і як об'єкт комерційної діяльності поряд з корпоративним правом його не можна ототожнювати.

Крім того, відповідач не довів суду своє право тлумачити норми закону, фактично доповнюючи вичерпний перелік об'єктів оподаткування що містяться у ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Відповідач помилково визначив статус свідоцтва на право на земельну частку (пай) як об'єкт комерційної власності ототожнивши його з корпоративним правом.

Постанова суду відповідає обставинам справи і ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального справа. Підстав для її скасування колегія судів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Куйбншевського районного суду Запорізької області від 20 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно проте може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.