УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/191/71/13Головуючий суду першої інстанції:Левченко В.П.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.

"09" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим міста Феодосіі у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В.,

СуддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,

При секретаріМартиненко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності на домоволодіння за набувальною давністю, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Керченського міського суду АР Крим від 5 листопада 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину від 9 вересня 1983 року домоволодіння за вказаною адресою належало її тітці - ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. В зазначеному домоволодінні позивачка проживала ще за життя тітки, а після її смерті вселилася в нього для постійного проживання. Враховуючи, що в домоволодіння вона проживає відкрито більше 10 років, проводить в ньому поточні ремонти, вважає, що на підставі статті 344 Цивільного кодексу України набула право власності на домоволодіння за набувальною давністю.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 5 листопада 2012 року в задоволені позову ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання за ОСОБА_6 права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що позивачка є племінницею померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, якій за життя належав будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 9 вересня 1983 року.

З пояснень позивачки випливає, що після смерті ОСОБА_8 вона вселилася в зазначений будинок та добросовісно і відкрито володіє вказаним нерухомим майном більше десяти років.

Згідно відомостей, наданих КРП «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», право власності на будинок АДРЕСА_1 підставі рішення Керченського міського суду АР Крим від 22 червня 2001 року з 10 квітня 2012 року зареєстровано за ОСОБА_7 на (а.с. 34, 29, 47).

З урахуванням зібраних у справі доказів, виходячи з того, що право власності за спірне майно зареєстровано за ОСОБА_7 і це право відповідача досі не скасовано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Такий висновок суду слід визнати правильним.

Право власності належить до числа таких суб'єктивних прав, які можуть виникнути при наявності певного юридичного факту, а то й їх сукупності. Тому, виходячи зі змісту ст. 344 ЦК, обставинами, які мають значення для справи, і, які повинен довести саме позивач (ч. 1 ст. 60 ЦПК України), є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.

Ще однією умовою володіння з метою набуття права власності на нерухоме майно є безтитульність такого володіння. Вказана умова прямо випливає зі змісту ст. 344 ЦК України. Тобто, за набувальною давністю може бути набуто право власності лише на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від свого права на належне йому нерухоме майно, та на майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

У цій спрапві таких обставин не встановлено.

Власником спірного майна зареєстрований відповідач. Його право власності з підстав реєстрації такого права на підставі неіснуючого рішення Керченського міського суду АР Крим від 22 червня 2001 року (що випливає з постанови прокуратури м.Керчі від 19.11.2012 року) в установленому законом порядку не скасовано.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що її періодичний виїзд на заробітки за межі України у 2003-2004 роках не спростовує її доводів щодо безперервного користування спірним нерухомим майном, що залишилося після смерті ОСОБА_8, про те, що обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна, оскільки про право відповідача на вказаний будинок їй було не відомо, не можна визнати підставою для скасування оскарженого рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання за позивачкою права власності на вказане нерухоме майно в порядку, передбаченому ст.344 ЦК України.

Керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Керченського міського суду АР Крим від 5 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.