УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
провадження11/191/6/13 Головуючий суду першої інстанції:Шумов В.В.
Справа №108/10161/12 Доповідач суду апеляційної інстанції:Копилян В. А.
"08" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого суддіІщенка В.І.
суддівКопиляна В.А. Караваєва К.М.
за участю прокурораЛесіна С.Л.
засудженого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 листопада 2012 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Керч АР Крим, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 04.11.2011 року Керченським міським судом АР Крим за ч.1 ст.185 КК України до 80 годин громадських робіт, покарання відбув повністю,
засуджено за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, з застосуванням ст.70 КК України, до трьох років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,76 КК України від відбування призначеного покарання звільнено з випробувальним строком на три роки з зобов'язанням періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання. Запобіжний захід змінено з ув'язнення під вартою на підписку про невиїзд, звільнено з-під варти в залі суду. Вирішено питання про речові докази,
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку суду ОСОБА_6, 15.04.2012 року, близько 19 години 15 хвилин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в магазині «Бурдужа», розташованого за адресою: м.Керч, вул.Островського, 97, повторно, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом зателефонувати, попросив у раніше знайомого ОСОБА_7 мобільний телефон «Самсунг Д600», вартістю 550 гривень, в якому знаходилася сім-карта МТС, вартістю 10 гривень, на рахунку якої знаходилось 10 гривень, після чого з отриманим телефоном вийшов з магазину, і не маючи наміру його повертати, з місця злочину втік, викраденим розпорядився на свій розсуд, заподіявши збиток потерпілому на загальну суму 580 гривень.
Він же, ОСОБА_6, повторно, 14.08.2012 року, близько 11 години, перебуваючи в будинку АДРЕСА_3, після вживання спиртного з ОСОБА_8, будучи у стані алкогольного сп'яніння, в момент, коли останній вийшов з дому, діючи умисно, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон Самсунг Е2232, вартістю 409 гривень, в якому знаходилася сім-карта МТС, вартістю 10 гривен, навушники до них, вартістю 65 гривень і зарядний пристрій, ціна якого входить у вартість телефону, після чого з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на свій розсуд, заподіявши збиток потерпілому на загальну суму 484 гривні.
Крім того, ОСОБА_6 повторно, 01.09.2012 року, близько 15 години 40 хвилин, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, після вживання спиртних напоїв з раніше знайомим ОСОБА_9, будучи у стані алкогольного сп'яніння, скориставшись тим, що останній заснув, діючи умисно, шляхом вільного доступу викрав два телефони Сіменс С-75, вартістю 300 грн. кожний, сім-карту МТС, яка знаходилася в одному із телефонів, вартістю 10 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на свій розсуд, заподіявши збиток потерпілому на загальну суму 610 гривень.
На зазначений вирок прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, подав апеляцію, в якій просить вирок відносно ОСОБА_6 скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, і призначити покарання: за ч.2 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі, за ч.2 ст.190 КК України - 1 рік позбавлення волі, та згідно зі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового приєднання призначити покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі. Мотивує свої вимоги тим, що ОСОБА_6 неодноразово судимий, судимість не погашена та не знята у встановленому законом порядку, він також притягувався до адміністративної відповідальності, злочини скоїв у стані алкогольного сп'яніння.
У запереченнях, поданих на апеляцію, засуджений просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду - без змін і зазначає, що вирок щодо нього постановлено об'єктивно і справедливо, судом враховано його особу, щире каяття, а також те, що він повністю відшкодував шкоду і потерпілі просили суд не позбавляти його волі.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав і просив задовольнити апеляцію, думку засудженого, який просив апеляцію залишити без задоволення, перевіривши законність та обгрунтованість вироку, матеріали справи, доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Винність засудженого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при вказаних у вироку обставинах доведена доказами, дослідженими в судовому засіданні, і в апеляції не оспорюється.
Кваліфікація його дій за ч.2 ст.185, ч. 2 ст.190 КК України є правильною, що також не оспорюється в апеляції.
Доводи апеляції прокурора щодо м'якості призначеного засудженому ОСОБА_6 покарання є обґрунтованими, у зв'язку з чим апеляція підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх суспільну небезпеку.
Разом з тим, призначаючи ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст.75, 76 КК України, суд першої інстанції не повній мірі врахував вимоги ст.65 КК України.
Мотивуючи у вироку призначення засудженому такого покарання, суд послався на те, що ОСОБА_6 характеризується позитивно, мав до арешту постійно місце роботи, врахував пом'якшуючі і обтяжуючі покарання обставини, і з огляду на це дійшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75, 76 КК України.
Однак, такі мотиви прийнятого рішення не можна визнати достатньо обґрунтованими і правильними. В мотивувальній частині вироку, суд зазначив, що засуджений до арешту мав постійне місце роботи, при цьому в довідці від 02.04.12р., виданої начальником УЖКГ, не вказано, в який період ОСОБА_6 працював водієм та коли звільнився (а.с.202). Крім того, суд не у повній мірі з'ясував характеризуючі дані про особу, його сімейний стан, а також те, що засуджений ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності (а.с.161), вчинив декілька нових злочинів перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
При таких обставинах, на думку колегії суддів, висновок суду зроблений без об'єктивної оцінки наведених у вироку даних про особу засудженого та без врахування ступеня тяжкості вчинених ним злочинів.
Таким чином, доводи апеляції про необгрунтовність звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ст.367 КПК 1960 року, однією з підстав для скасування вироку є невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, яким, відповідно до ст.372 КПК 1960 року, визнається покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим внаслідок м'якості.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування вироку з направленням справи на новий розгляд відповідно п.5 ч.1 ст.367 КПК України.
Під час нового судового розгляду суду необхідно більш ретельно вивчити особу засудженого і в разі підтвердження обвинувачення та якщо не буде встановлено інших обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та пом'якшують покарання, звільнення засудженого від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України слід вважати м'яким.
Керуючись ст.ст.365- 367, 372, 374, 377 КПК 1960, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, задовольнити частково.
Вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 листопада 2012 року відносно ОСОБА_6 скасувати, повернути справу на новий судовий розгляд.
С У Д Д І:
В.А. Копилян В.І. Іщенко К.М.Караваєв