Номер провадження № 22-ц/1590/10332/12

Головуючий у першій інстанції Ільченко

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2012 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.

суддів - Панасенкова В.О., Парапана В.Ф.

при секретарі -Сенчук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Південбуд-Інвест" про стягнення заборгованості за договором кредиту,

встановила:

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк", назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк", звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та TOB „Південбуд-Інвест" про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором кредиту № 2007/13-2.06/39 від 01.02.2007 року у розмірі 2 124 745,23 грн., що в еквіваленті по курсу НБУ (8,01грн. за 1 дол. США) станом на 06.10.2009 року становить 265 261,58 дол. США, з яких : сума заборгованості за кредитом - 203 665,00 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1 631 356,65 грн.; сума заборгованості по процентам - 29 481,74 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 236 148,74 грн.; сума пені за несвоєчасне повернення кредиту - 1 740,89 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 13 944,50 грн. ; сума пені за несвоєчасну сплату процентів - 3 049,95 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 24 430,10 грн. ; штраф за порушення пунктів 3.3.6, 3.3.8-3.3.10 договору -27 324,00 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 218 865,24 грн.

Мотивуючи свої вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачами своїх зобов'язань за договором кредиту № 2007/13-2.06/39 від 01.02.2007 року щодо повернення наданого кредиту та внесення плати за користування кредитними коштами у розмірі, строки і на умовах визначених цим договором.

В судовому засіданні ОСОБА_3, який є представником позивача, підтримав позов, а ОСОБА_4, яка є представником відповідача TOB „Південбуд-Інвест", не визнала позов.

Справа була розглянута у відсутності відповідача ОСОБА_2

Рішенням суду позов був задоволений в повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення, та постановити нове, яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, та застосував необхідні норми матеріального права.

Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

Згідно з кредитним договором № 2007/13-2.06/39 від 01.02.2007р. року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк", назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк", надав ОСОБА_2 кредит в сумі 227 700 дол. США на строк з 01.02.2007 року по 31.01.2022 року, із сплатою процентів за користування кредитними коштами за процентною ставкою у розмірі 12,25 % річних, з погашенням кредиту та сплатою процентів за користування кредитом шляхом внесення щомісячних платежів в терміни та розмірах, що встановлені цим договором, з кінцевою датою повернення кредиту та усіх нарахувань за ним - 31.01.2022 року.

Позивач повністю та в строки виконав свої зобов'язання за цим договором, видавши готівкою кредитні кошти в сумі 227 700 дол. США відповідачу ОСОБА_2, що підтверджується заявою на видачу готівки № 9-05 від 01.02.2007 року.

Однак, ОСОБА_2 встановлені цим договором терміни повернення наданого кредиту та терміни плати за кредит не дотримує.

Пункт 4.2 цього договору передбачає, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених в п.2.4. цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п.1.1, 2.6.3, 3.2.3, 4.4, 5.4 цього договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в подвійному розмірі облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки, що діє у цей період.

Згідно п.4.3 цього договору, у разі порушення позичальником вимог п.п.3.3.2 -3.3.17. цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 3% від суми кредиту, визначеного п.1.1 цього договору, за кожний випадок.

У відповідності до п.4.5 згаданого договору, у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.п.3.3.8., 3.3.9. цього договору (згідно з якими позичальник зобов'язаній своєчасно та в повному обсязі погашати кредит за сплачувати проценти за фактичний час його використання), протягом більш, ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Позивачем було направлено на адресу відповідача ОСОБА_2 лист-претензію від

12.12.2008 року № 13-1-23/96-7265 з вимогою негайно погасити прострочену та строкову

заборгованість за кредитом та нарахованими процентами, а також пеню та штрафні санкції, та попередженням, що у разі неповернення кредитної заборгованості у повному обсязі протягом 30 днів з моменту отримання листа, до відповідача будуть застосовані заходи примусового стягнення боргу у судовому порядку.

Проте, відповідач ОСОБА_2 залишив цей лист-претензію позивача без відгуку та задоволення.

Наданий ОСОБА_2 кредит забезпечений порукою TOB „Південбуд-Інвест", про 01.02.2007 року між позивачем, позичальником ОСОБА_2 і поручителем TOB „Південбуд-Інвест" був укладений договір поруки № 97-15/77.

Згідно п.1.1 цього договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та випадках, передбачених договором кредиту № 2007/13-2.06/39 від 01.02.2007 року.

Через невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором кредиту № 2007/13-2.06/39 від 01.02.2007 року, його заборгованість перед позивачем станом на 06.10.2009 року склала 2 124 745,23 грн., що в еквіваленті по курсу НБУ (8,01грн. за 1дол.США) станом на цю дату становить 265 261,58 дол. США, з яких :

сума заборгованості за кредитом - 203 665 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1 631 356,65 грн.;

сума заборгованості по процентам - 29 481,74 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 236 148,74 грн.;

сума пені за несвоєчасне повернення кредиту - 1 740,89 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 13 944,50 грн.;

сума пені за несвоєчасну сплату процентів - 3 049,95 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 24 430,10 грн.;

штраф за порушення пунктів 3.3.6, 3.3.8-3.3.10 договору - 27 324,00 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 218 865,24 грн.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції правильно стягнув з відповідачів в рівних частинах на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 1 820 грн., з яких : витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, -1 700 грн.; витрати, пов'язані з оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, - 120 грн.

Суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з діючими нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, та дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги.

Твердження апелянта про те, що Банк неправильно нарахував суму заборгованості виходячи із збільшеної в односторонньому порядку процентної ставки, так як ОСОБА_1 не знав про таке збільшення, спростовується наданими Банком письмовими доказами (лист від 07.10.2008р. за №09-12/96-6507 на ім'я ОСОБА_1 про збільшення цієї ставки та повідомлення про отримання 28.10.2008р. ОСОБА_1 цього листа), а тому не може бути взято до уваги.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді В.Ф. Парапан

В.О. Панасенков