ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/14297/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом управління пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області до комунального підприємства "Житловик" про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
29.11.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про стягнення з КП «Житловик» заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 36500,44 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач повинен у встановлені законом строки сплачувати самостійно визначені у розрахунках суми єдиних внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а так як відповідачем станом на 17.12.12 року в повному обсязі не сплачено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 9 місяць 2012 року, у нього утворилася прострочена заборгованість (недоїмка) в розмірі 36500,44 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою від 03.12.2012 р. відкрито провадження у справі №2а/0470/14297/12 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 18.12.12р.
В подальшому розгляд даної справи відкладався на 08.01.13р.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоч були належним чином повідомлені про час, дату та місце засідання суду; заперечень проти адміністративного позову на вимогу суду не надали; відповідач причин неприбуття в судове засідання не повідомив, а позивач заявив клопотання про розгляд в порядку письмового провадження.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст.49 КАС України).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому проваджені у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 128 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає необхідним задоволити позов з наступних підстав:
КП «Житловик» зареєстроване як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в управлінні Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Законом України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010р. та Інструкцією „Про порядок нарахування сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-5 від 27.09.2010 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за № 994/18289.
У відповідності до вищенаведених нормативно-правових актів на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплати в установлені строки та в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Так, зокрема, в п.4.1 наведеної Інструкції встановлено, що підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне нарахування єдиного внеску на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводяться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).
Єдиний внесок нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нарахований за відповідний базовий звітний календарний місяць єдиний внесок сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховується єдиний внесок .
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VІ).
Відповідно до ч.5 ст.8 вказаного Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Як вбачається зі справи, відповідачем в електронному вигляді подавався позивачу звіт про суми єдиного внеску за 9 місяць 2012 року.
Судом з'ясовано, що КП «Житловик» присвоєно 12 клас ризику, тому згідно ч.5 ст.8 Закону №2464-VІ сума єдиного внеску згідно звіту підприємства складає 36,92 % бази нарахування єдиного внеску для підприємств за вересень 2012 року і становить суму 30011, 68грн.
Відповідно до ч.7 ст.8 цього ж Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6-8 частини першої статті 4 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині дев'ятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску і відповідно до звіту підприємства за вересень 2012 року становить суму 2966,05 грн.
Відповідно до ч.8 ст.8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 3 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 2,6 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами і відповідно до звіту підприємства за вересень 2012 року становить суму 225,99 грн.
Відповідно до ч.13 ст.8 цього ж Закону єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів і відповідно до звіту підприємства за вересень 2012 року становить суму 92,68 грн.
Відповідно до ч.6 ст.8 цього ж Закону єдиний внесок для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону (крім військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення особам, зазначеним у пункті 9 частини першої статті 4 цього Закону), встановлюється у розмірі 33,2 відсотка визначеної абзацом другим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску і відповідно до звіту підприємства за вересень 2012 року становить суму 177,22 грн.
Відповідно до ч.5 ст.8 цього ж Закону єдиний внесок для платників встановлюється у розмірі 34,7 % бази нарахування єдиного внеску і відповідно до звіту підприємства за вересень 2012 року становить суму 3016,14 грн.
Відповідно до ч.12 ст.8 цього ж Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 11 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 2 відсотки суми допомоги по тимчасовій непрацездатності і відповідно до звіту підприємства за вересень 2012 року становить суму 10,68 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості по єдинову внеску відповідача перед позивачем, яка є предметом данного спору, становить 36500,44 грн. За вересень 2012р.
Згідно ч.8 ст.9 вказаного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Несвоєчасно не нарахована або не сплачена сума єдиного внеску вважається боргом (недоїмкою).
Згідно ч.12 ст.9 цього Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Згідно ч.4 ст.25 вказаного Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Через несплату в добровільному порядку та у строки, визначенні законом, відповідачем сум єдиного внеску, самостійно визначених ним у звіті за 9 місяць 2012р., у нього станом на 17.12.12р. утворилась заборгованість в сумі 36500,44 грн., що підтверджується довідкою (наявна у справі).
Позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу про сплату боргу №Ю-02 від 02.11.12р. на загальну суму боргу платника єдиного внеску станом на 01.11.12р., яка становить 530426,53 грн.
Докази добровільного погашення заборгованості відповідачем за спірний період у справі відсутні.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Несплата відповідачем в добровільному порядку суми єдиного внеску, належного до сплати, стала підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Від-так, оскільки правомірність заявлених позовних вимог позивачем доведено документально, докази погашення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за спірний період в сумі 36500,44 грн. не подані, то позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області до комунального підприємства «Житловик» про стягнення заборгованості - задоволити повністю.
Стягнути КП «Житловик» (51600, м.Верхньодніпровськ, вул.Слизькоухого, 36, код ЄДРПОУ 32570366) на користь управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області (51600, м.Верхньодніпровськ, пл..Щербицького, 2, код ЄДРПОУ 21909453) суму боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 36500,44 грн.: суму 2966,05 грн. на р/р 37191012000431, суму 225,99 грн. на р/р 37196084000431, суму 92,68 грн. на р/р 37196073000431, суму 177,22 грн. на р/р 37197072000431, суму 3016,14 грн. на р/р 37199070000431, суму 10,68 грн. на р/р 37194086000431 банк одержувача ГУ ДКУ у Дніпропетровській області, МФО банку 805012.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук