Справа № 1-201/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 серпня 2008 року  Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі : головуючого-судді                                    Микитчина І.М.

                  при секретарі                                             Андріяшиній О.В.

                  з участю прокурора                                  Іванкова О.В.

                  та адвоката                                                 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, військовозобов'язаного, непрацюючого,  раніше  не  судимого,  в  скоєнні  злочину,  передбаченого ст., ст. 186 ч. 2, 353 КК України,

ВСТАНОВИВ :

      ОСОБА_2 18 березня 2008 року близько 23 год. з метою заволодіння чужим майном, знаходячись на проспекті Чорновола в м. Стрию, підійшов до потерпілого ОСОБА_3 і став вимагати, щоб той показав вміст його сумки. Після того, як ОСОБА_3 відмовився це зробити, ОСОБА_2 наніс йому кілька ударів кулаком у живіт, від чого останній впав на землю, отримавши легкі тілесні ушкодження у вигляді синця лівого ока. Коли ОСОБА_3 від отриманих  тілесних  ушкоджень  лежав на землі та не міг чинити опір, ОСОБА_2 вирвав у нього з рук спортивну сумку вартістю 35,73 грн., в якій знаходилися безрукавка дитяча вартістю 10 грн., спортивні штани вартістю 10 грн., парасоля вартістю 5 грн., куртка вартістю 35 грн., одноразовий станок  та  комплект  лез  до  нього  вартістю 10 грн., крем дитячий вартістю 5 грн., крем для гоління вартістю 10 грн., а всього майна на загальну суму 120,75 грн.

         Підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав частково, пояснив, що дійсно 18.03.2008 року близько 23 год. на проспекті Чорновола в м. Стрию він побачив ОСОБА_3, який був п'яний і сидів біля лавки, тримаючи спортивну сумку. Він підійшов до нього і став вимагати, щоб той показав вміст його сумки. А коли той відмовився, він штовхнув ОСОБА_3, від чого той впав. Тоді він вихопив сумку і став тікати. При цьому був затриманий працівниками міліції. Сам працівником міліції не представлявся, жодних посвідчень потерпілому ОСОБА_3 не показував.

         Крім часткового визнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненні грабежу доведена його показаннями, показаннями потерпілого, свідка, іншими зібраними по справі доказами, перевіреними та дослідженими в судовому засіданні.

         Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він 18.03.2008 року близько 23 год. знаходився на проспекті Чорновола в м. Стрию. Був п'яний, мав спортивну сумку з речами. До нього підійшов незнайомий йому ОСОБА_2 і почав вимагати показати вміст його сумки, на що він відмовився. Тоді ОСОБА_2 штовхнув його, від чого він впав, і вихопив у нього сумку з речами. При цьому ОСОБА_2 працівником міліції не представлявся і жодних посвідчень йому не показував. Претензій до підсудного не має. Просить його суворо не карати. На досудовому слідстві давав неправдиві покази в тій частині, що ОСОБА_2 представився працівником міліції і показував посвідчення, так як перебував у шоковому стані через незадовільний стан здоров'я.

         Свідок ОСОБА_4 показав, що бачив, як ОСОБА_2 стояв і розмовляв з ОСОБА_3, який був п'яний. ОСОБА_2 потягнув ОСОБА_3 до себе за сорочку, від чого той впав. Не бачив, щоб ОСОБА_2 показував ОСОБА_3 посвідчення. Чи ОСОБА_2 щось забирав у ОСОБА_3, не пам'ятає. На досудовому слідстві показання давав під тиском працівників міліції.

         Згідно довідки оцінки /а.с. 14-15/ вартість викраденого майна становить 120 грн. 75 коп.

         З висновку судово-медичної експертизи /а.с. 42/ вбачається, що у ОСОБА_3 маються тілесні ушкодження у вигляді синця довкола лівого ока, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.

         Винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, доведена протоколом огляду речових доказів /а.с. 72/.

         Суд критично оцінює показання потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4, даних ними на досудовому слідстві, оскільки в судовому засіданні вони дали показання, які не суперечать одні одним, об'єктивно підтверджують та збігаються з показаннями підсудного.

         Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість  підсудного  ОСОБА_2  у  вчиненні  грабежу  відносно  ОСОБА_3 доведена повністю.

         Дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, оскільки він вчинив умисне відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

         Суд вважає, що в судовому засіданні не здобуто доказів винуватості підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 353 КК України,  оскільки  згідно  з  протоколом особистого огляду ОСОБА_2 /а.с. 27/  жодного  посвідчення  в  нього  не  виявлено,  сам  потерпілий ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечили факт пред'явлення ОСОБА_2 будь-якого посвідчення.

         За таких обставин суд вважає, що підсудного ОСОБА_2 за ст. 353 КК України слід виправдати.

         Обираючи міру та вид покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, пом'якшуючі вину обставини : визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому злочині, з'явлення із зізнанням, його особу, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, не працює, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, а тому суд вважає, що його слід покарати позбавленням волі.

         Суд вважає, що необхідно визнати обставинами, що пом'якшують покарання, відсутність тяжких наслідків та завданої шкоди, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, з'явлення із зізнанням, позицію потерпілого, який претензій до підсудного не має та просить його суворо не карати, а тому згідно ст. 69 КК України суд вважає, що вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і підсудному слід призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 186 ч. 2 КК України.

         Речові докази по справі /а.с. 71/ : спортивну сумку, дитячу безрукавку, спортивні штани, парасолю, куртку, одноразовий станок  та комплект лез, крем дитячий, крем для гоління, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Стрийського МВ ГУМВСУ у Львівській області, слід повернути потерпілому ОСОБА_3

         Судових витрат по справі немає.

         Цивільний позов не заявлений.

         Керуючись ст., ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

         ОСОБА_2 за ст., ст. 186 ч. 2, 69 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

         ОСОБА_2 за ст. 353 КК України виправдати.

         Строк відбуття покарання рахувати з 19 березня 2008 року, тобто з часу затримання.

         Міру запобіжного заходу - тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

         Речові докази : спортивну сумку, дитячу безрукавку, спортивні штани, парасолю, куртку, одноразовий станок  та комплект лез, крем дитячий, крем для гоління, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Стрийського МВ ГУМВСУ у Львівській області, повернути потерпілому ОСОБА_3

         Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб. 

                                Суддя                                  І.М.Микитчин