Справа № 1327/2а-2569/10 Головуючий у 1 інстанції: Адамович Б.М.

Провадження № 22-а/1390/35/12 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Шандри М.М.

Суддів: Шумської Н.Л., Шеремети Н.О.

з участю секретаря Альховської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 29 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни, -

ВСТАНОВИЛА:

5 травня 2009 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області, в якому просив поновити пропущений строк звернення до суду, визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області нарахувати та виплатити в його користь невиплачене як дитині війни підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 2006-2009 роки в розмірі 4811,80 грн. та зобов'язати відповідача нараховувати таке підвищення пенсії починаючи з 1.03.2009 року.

Оскаржуваним рішенням суду позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправними дії (бездіяльність) Управління Пенсійного фонду України у м. Червонограді Львівської області щодо невиплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Червонограді Львівської області нарахувати і виплатити з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно і починаючи із 1.01.2009 року ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області.

В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову суду в частині задоволення позову та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову, при цьому покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Звертає увагу на те, що на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не було прийнято жодного нормативного акту, а відтак не було визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином мали б обчислюватись передбачені згаданим законом підвищення до пенсій.

Вважає, що судом безпідставно не взято до уваги заперечення відповідача щодо невизначеності законодавством поняття «мінімальна пенсія за віком», як розрахункової величини для підвищення пенсії дітям війни, оскільки встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може застосовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій.

Зазначає, що судом безпідставно були задоволенні вимоги щодо зобов'язання нарахування і виплати підвищення до пенсії починаючи з 1 січня 2009 року без обмеження кінцевою датою, оскільки відповідно до вимог ст.ст.1, 3 ЦПК України в порядку цивільного судочинства захисту підлягають тільки права, порушення яких вже відбулося, а не ті, які можуть бути порушенні у майбутньому.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи, з клопотанням про відкладення справи не звертались, тому розгляд справи відповідно до ч.4 ст.196 КАСУ здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису згідно ч.1 ст.41 КАСУ.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач наділений правовим статусом дитини війни і відповідно до ст.6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з п.12 ч.1 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію ст.6 Закон України «Про соціальний захист дітей війни»призупинено на 2007 рік, з урахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України, зокрема, положення ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»щодо зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до п.41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України, зокрема, положення п.41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни в редакції Закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року є обґрунтованими.

Водночас відмова у задоволенні позову щодо виплати підвищення до пенсії за періоди з 01.01.2007 року до 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року є обґрунтованою, оскільки відповідач керувався чинними на той час положеннями Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому його дії є правомірними.

Що стосується вимог позивача за 2006 рік, то суд вірно виходив з того, що вони задоволенню не підлягають, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»було встановлено обмеження щодо подібної допомоги, яке на предмет конституційності не розглядалось та неконституційним визнано не було.

Виходячи зі змісту ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»нарахування і виплата у 2009 році дітям війни щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % повинна здійснюватись в розмірах визначених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області нарахування і виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 1.03.2009 року, міський суд правильно виходив з того, що Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік»не було зупинено чи обмежено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Твердження апелянта про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не можна брати до уваги з наступних підстав.

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на певний рік.

З урахуванням вищенаведеного, доводи апеляційної скарги в частині посилань на неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до уваги прийматись не можуть.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно відсутності бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії, то колегія суддів вважає, що зазначене не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, а відтак і ці доводи апеляційної скарги до уваги прийматись не можуть.

За вище наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та прийняв оскаржуване рішення по справі з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, яка не спростовує висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 02.12.2010 року № 2748-УІ та ст.ст. 195, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Червонограді Львівської області відхилити.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 29 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Шандра М.М.

Судді: Шумська Н.Л.

Шеремета Н.О.