Справа № 11-743 /2006р. Головуючий у 1 інстанції: Цибенко I.E.
Категорія: спи 307 ч. З КК Укр. Доповідач: Кузюра М.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого: судді Кузюри М.М.
суддів: Зенченко Т.С., Оседача М.М.
при секретарі Масловій О.В.
з участю: прокурора Павленко О.В.
захисника ОСОБА_1
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляції старшого помічника прокурора Куликівського району, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 16 серпня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_2, громадянин України, уродженець м. Чернігова, освіта професійно-технічна, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, не працюючий, проживаючий АДРЕСА_1, не судимий згідно ст. ст. 85, 89 КК України, засуджений:
· за ст. 162 ч. 1 КК України до 1-го року обмеження волі;
· за ст. 307 ч.З КК України до 8-ми років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна;
· за ст. 311 ч. 2 КК України до 3-х років позбавлення волі;
· за ст. 317 ч.2 КК України до 5-ти років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Згідно ст. 70 КК України за сукупністю призначених покарань, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 засуджений до 8-ми років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
За ст. 313 ч.З КК України ОСОБА_2 виправданий.
ОСОБА_3, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, освіта базова загальна середня, непрацюючий, неодружений, раніше судимий 29.08.2002 року Ріпкинським районним судом за ст. ст. 185 ч. З, 185 ч. 2, 15, 185 ч.2, 289, 70 КК України до 5 років позбавлення волі, 19.08.2005 року умовно-достроково звільнений Червонозаводським районним судом м. Харкова строком на 1 рік 6 місяців 25 днів, -
засуджений:
- за ст. 162 ч.І КК України до 1-го року обмеження волі;
· за ст. 307 ч.2 КК України до 8-ми років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна;
· за ст. 311 ч. 2 КК України до 3-х років позбавлення волі;
· за ст. 317 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Згідно ст. 70 КК України за сукупністю призначених покарань шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 засуджено до 8-ми років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до вищевказаного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29 липня 2002 року і остаточно ОСОБА_3 призначене покарання у вигляді 8-ми років 1-го місяця позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
За ст. 313 ч. З КК України ОСОБА_3 виправданий.
Питання щодо речових доказів суд вирішив відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Судом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними та засуджені за те, що 18 лютого 2006 року з метою організації місця для незаконного виготовлення наркотичних засобів, що виразилось в підшукуванні приміщення, ОСОБА_2 прибув в село Вересоч, Куликівського району Чернігівської області до господарства АДРЕСА_3, де шляхом вибиття скоби запираючого пристрою на вхідних дверях, без відома і згоди володільця, незаконно проник до будинку, який належить ОСОБА_4, де залишив частину раніше придбаної у невставленої особи макової соломи, розчинника та предметів, що необхідні для виготовлення наркотичних засобів.
20 лютого 2006 року близько 14 години 30 хв. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, взявши з собою залишок особливо небезпечних наркотичних засобів, прекурсорів та предметів, необхідних для виготовлення наркотичних засобів, з метою організації місця для виготовлення наркотичних засобів та безпосереднього виготовлення наркотичних засобів, електропотягом прибули в с. Вересоч Куликівського району Чернігівської області. Шляхом відкриття попередньо вибитого ОСОБА_2 запираючого пристрою на дверях, без відома і згоди володільця, проникли до будинку АДРЕСА_3.
Разом з собою вони привезли макову солому, канабіс (марихуану), які згідно з „Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів", затверджених Постановою KM України від 06 травня 2000 року № 770 є особливо небезпечними наркотичними засобами, обіг яких заборонено; розчинник, що містив толуол та ацетон, які відповідно до Переліку є прекурсорами, стосовно яких встановлюються заходи контролю, а також предмети, необхідні для виготовлення наркотичних засобів, що раніше були придбані ОСОБА_2 у невстановленої особи.
ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 виготовили особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій загальною вагою сухого залишку 32,99 г. з метою подальшого його збуту.
21 лютого 2006 року близько 13 години 50 хв. в ході проведення огляду будинку було виявлено та вилучено: висушений канабіс (марихуана) вагою 71,7 г. що містить наркотичну сировину тетрагідраканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом; суху макову солому вагою 880 г., що містить морфін, кодеїн, тебаїн і є особливо небезпечним наркотичним засобом; ацетильований опій, загальною вагою сухого залишку 32,99 г., що містить морфін, кодеїн, моноацетилморфін і є особливо небезпечним наркотичним засобом; невисушену макову соломку, яку було піддано екстракції, вагою 22 кг 903 г. (після висушування вага макової соломи склала 14 кг. 216 г.), що містить морфін і є особливо небезпечним наркотичним засобом, який перебував у незаконному обігу в особливо великих розмірах; 9 пластикових пляшок ємкістю 700 мл., з рідиною із характерним запахом органічного розчинника, в яких виявлено толуол та ацетон, та 1 скляна пляшка ємкістю 1 л. з рідиною із характерним запахом органічного розчинника, в яких виявлено толуол, всього 7,16 л., що є прекурсорами, стосовно яких встановлюються заходи контролю; предмети, які застосовувались для виготовлення наркотичних засобів - 2 газові плитки, соковижималку, 2 відра, З миски, каструлі, шприци та інше.
В апеляціях:
Старший помічник прокурора вважає безпідставним виправдання засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. З ст. 313 КК України та виключення кваліфікуючої ознаки за ч. 2 ст. 317 КК України - корисливий мотив, так як це, на його думку, суперечить зібраним по справі доказам. В зв'язку з цим просить вирок суду скасувати, постановивши новий вирок по всіх статтях обвинувачення, та остаточно призначити покарання засудженим в межах вироку суду першої інстанції.
В ході апеляційного розгляду справи прокурор змінив вимоги апеляції, погодившись з вироком суду в частині виправдання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. 313 ч. З КК України.
Адвокат ОСОБА_1, не оспорюючи правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 за ст. ст. 162 ч. 1, 307 ч. З, 311 ч. 2 КК України, просить вирок суду змінити: закрити провадження по справі щодо засудженого ОСОБА_2 за ст. 317 ч.2 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, а в решті пом'якшити йому покарання, застосувавши ст. 69 КК України. Свої вимоги аргументує невідповідністю висновків суду обставинам справи та невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі винного. Просить взяти до уваги молодий вік засудженого, позитивну характеристику, визнання ним своєї вини, а також те, що на утриманні має малолітню дитину та матір інваліда, будь-яких негативних наслідків злочину не настало.
Засуджений ОСОБА_2 також просить вирок суду щодо нього змінити, пом'якшити покарання, застосувавши до нього ст. ст. 69, 75 КК України. Просить врахувати його молодий вік, наявність на утриманні малолітньої доньки, матері, що доглядає за паралізованою бабусею, та щире каяття у вчиненому злочині.
Засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, а провадження в справі щодо нього закрити за ст. 6 п. 2 КПК України, мотивуючи свої вимоги тим, що ніякого відношення до вчиненого злочину не має. Звертає увагу на однобічність досудового та судового слідства. Своє знаходження на місці злочину пояснює оманою з боку ОСОБА_2. Також звертає увагу на те, що покази на досудовому слідстві він давав під психологічним та фізичним тиском з боку працівників міліції.
Заслухавши доповідача по справі, пояснення захисника ОСОБА_1, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції та просять задовольнити їх з вказаних у них підстав, міркування прокурора, який частково підтримав апеляцію державного обвинувача в суді першої інстанції та вважає необгрунтованими доводи інших апеляцій, перевіривши та дослідивши в ході часткового судового слідства матеріали кримінальної справи, колегія суддів знаходить вирок суду законним та обґрунтованим, а усі апеляції такими, що задоволенню не підлягають з таких підстав.
В ході часткового судового слідства по справі встановлено наступне.
Засуджений ОСОБА_2 пояснив, що 16 лютого 2006 року на Центральному ринку він шукав собі якусь роботу і незнайомий чоловік запропонував йому зайнятися виготовленням наркотичних засобів з метою збуту, пояснивши, що це не складно і матеріально вигідно. Маючи потребу в грошах, він погодився і придбав за 300 грн у цього чоловіка макову солому, розчинник та необхідний інвентар (два відра, каструлі, соковижималку та інше).
18 лютого 2006 року електропотягом поїхав у напрямку м. Ніжина для пошуку нежилого будинку з метою використати його для виготовлення наркотиків і на окраїні села Вересоч Куликівського району знайшов такий будинок, де закриті навісним замком двері вибив плечем та залишив у будинку сумку з маковою соломою та іншими речами.
Умовивши свого знайомого ОСОБА_3 поїхати з ним начебто для виконання будівельних робіт, що вони разом робили раніше, 20 лютого 2006 року вони знову приїхали в с. Вересоч, взявши з собою решту необхідних речей для виготовлення наркотичних засобів, а також макову солому та ацетон. Вже в будинку він повідомив ОСОБА_3 дійсну причину приїзду, але той категорично відмовився допомагати йому в цьому і на його прохання лише приніс води та прибрав у будинку. У приготуванні наркотичних засобів ОСОБА_3 участі не брав.
Не визнає себе винним лише за ст. 317 ч. 2 КК України в організації місця для незаконного виготовлення наркотичних засобів групою осіб.
Засуджений ОСОБА_3 пояснив, що 20 лютого 2006 року його знайомий ОСОБА_2 запропонував заробити грошей та попросив поїхати з ним. Про місце і мету поїздки він не запитував, так як і раніше ОСОБА_2 пропонував йому роботу і вони виконували різні будівельні роботи, на що він сподівався і цього разу. З собою везли якісь сумки. Коли вже в будинку ОСОБА_2 розповів йому про їх мету приїзду, він категорично відмовився приймати участь в приготуванні наркотичних засобів і ніякої участі в цьому не приймав.
Колегія суддів критично оцінює доводи засудженого ОСОБА_3 в частині непричетності його до інкримінованих йому злочинів, а також невизнання засудженим ОСОБА_2 своєї вини за ст. 317 ч. 2 КК України, оскільки такі твердження є необгрунтованими, суперечливими та спростовуються іншими доказами.
Допитаний на досудовому слідстві в якості підозрюваного ОСОБА_3, покази якого оголошені та досліджені апеляційним судом, пояснював, що був обізнаний про їх мету поїздки та місце виготовлення наркотичних засобів з метою їх збуту. Не заперечував, що особисто приймав участь у перевезенні макової соломи та розчинника, а також у виготовленні наркотичного засобу, детально розповівши про спосіб його виготовлення. ( т. 1 а.с. 58-59 )
Такі ж свідчення на досудовому слідстві, які оголошені та досліджені апеляційним судом, давав засуджений ОСОБА_2, будучи допитаним в якості підозрюваного. ( т. 1 а.с. 82-83 )
Застосування фізичного чи психологічного тиску при проведенні слідчих дій обидва засуджених заперечували. Свої покази ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінили в ході досудового слідства з моменту участі в справі захисників, але і не складно і матеріально вигідно. Маючи потребу в грошах, він погодився і придбав за 300 грн у цього чоловіка макову солому, розчинник та необхідний інвентар (два відра, каструлі, соковижималку та інше).
18 лютого 2006 року електропотягом поїхав у напрямку м. Ніжина для пошуку нежилого будинку з метою використати його для виготовлення наркотиків і на окраїні села Вересоч Куликівського району знайшов такий будинок, де закриті навісним замком двері вибив плечем та залишив у будинку сумку з маковою соломою та іншими речами.
Умовивши свого знайомого ОСОБА_3 поїхати з ним начебто для виконання будівельних робіт, що вони разом робили раніше, 20 лютого 2006 року вони знову приїхали в с. Вересоч, взявши з собою решту необхідних речей для виготовлення наркотичних засобів, а також макову солому та ацетон. Вже в будинку він повідомив ОСОБА_3 дійсну причину приїзду, але той категорично відмовився допомагати йому в цьому і на його прохання лише приніс води та прибрав у будинку. У приготуванні наркотичних засобів ОСОБА_3 участі не брав.
Не визнає себе винним лише за ст. 317 ч. 2 КК України в організації місця для незаконного виготовлення наркотичних засобів групою осіб.
Засуджений ОСОБА_3 пояснив, що 20 лютого 2006 року його знайомий ОСОБА_2 запропонував заробити грошей та попросив поїхати з ним. Про місце і мету поїздки він не запитував, так як і раніше ОСОБА_2 пропонував йому роботу і вони виконували різні будівельні роботи, на що він сподівався і цього разу. З собою везли якісь сумки. Коли вже в будинку ОСОБА_2 розповів йому про їх мету приїзду, він категорично відмовився приймати участь в приготуванні наркотичних засобів і ніякої участі в цьому не приймав.
Колегія суддів критично оцінює доводи засудженого ОСОБА_3 в частині непричетності його до інкримінованих йому злочинів, а також невизнання засудженим ОСОБА_2 своєї вини за ст. 317 ч. 2 КК України, оскільки такі твердження є необгрунтованими, суперечливими та спростовуються іншими доказами.
Допитаний на досудовому слідстві в якості підозрюваного ОСОБА_3, покази якого оголошені та досліджені апеляційним судом, пояснював, що був обізнаний про їх мету поїздки та місце виготовлення наркотичних засобів з метою їх збуту. Не заперечував, що особисто приймав участь у перевезенні макової соломи та розчинника, а також у виготовленні наркотичного засобу, детально розповівши про спосіб його виготовлення. ( т. 1 а.с. 58-59 )
Такі ж свідчення на досудовому слідстві, які оголошені та досліджені апеляційним судом, давав засуджений ОСОБА_2, будучи допитаним в якості підозрюваного. ( т. 1 а.с. 82-83 )
Застосування фізичного чи психологічного тиску при проведенні слідчих дій обидва засуджених заперечували. Свої покази ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінили в ході досудового слідства з моменту участі в справі захисників, але і тоді не висловлювали будь-яких претензій щодо застосування до них недозволених методів слідства, заявивши про це лише в ході судового розгляду.
По факту проведеної перевірки щодо можливого застосування недозволених методів досудового слідства працівниками міліції в порушенні кримінальної справи відмовлено, в зв'язку з чим колегія суддів вважає такі твердження засуджених, а також зміну ними показів, такими, що спрямовані на уникнення справедливого покарання за скоєне.
Допитаний як обвинувачений ОСОБА_3 в присутності адвоката пояснював, що раніше давав інші покази тому, що злякався, а не по причині застосування до нього насильства. При цьому ОСОБА_3 пояснював, що хоча і не погодився приймати участь у виготовленні наркотичного засобу, але на прохання ОСОБА_2 мив відра, каструлі, соковижималку, які були задіяні в процесі виготовлення наркотичних засобів. ( т. 1 а.с. 195-196 )
Згідно висновку судової дактилоскопічної експертизи, на порожній пляшці з-під розчинника „646" виявлено слід пальця руки, який залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 127-139), що спростовує доводи засудженого про те, що він не приймав участі в приготуванні наркотичних засобів.
З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_3 до початку злочину був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_2, погодився з його пропозицією та приймав безпосередню участь у вчиненні інкримінованих йому діянь.
Відповідно до протоколу огляду місця події, з будинку була вилучена велика кількість наркотичної сировини, прекурсорів, обладнання для виготовлення наркотичних засобів, готові наркотичні засоби тощо. (т. 1 а.с. 9-22)
Засуджений ОСОБА_2 не заперечує порушення ним недоторканості чужого житла, умислу на виготовлення наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконне перевезення та зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів, але вважає, що його невірно засуджено ще і за організацію місця для незаконного виготовлення наркотичних засобів.
Колегія суддів вважає такі твердження необгрунтованими, оскільки організація місця для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів полягає у вчиненні дій, що фактично призвели до його створення або були на це спрямовані ( підшукання приміщення, готування пристроїв для вживання, виробництва та виготовлення наркотиків тощо). Засуджений ОСОБА_2 визнає, що спеціально підшукав окремий нежилий будинок на окраїні с. Вересоч, де склав частину наркотичної речовини, прекурсорів та приладдя для приготування наркотичних засобів, а судом доведено, що в подальшому удвох з ОСОБА_3 готували їх з метою збуту.
За вказаних обставин дії ОСОБА_2 за ст. 317 ч. 2 КК України, як організація місця для незаконного виготовлення наркотичних засобів за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковані вірно.
Причину виключення такої кваліфікуючої ознаки як корисливий мотив за ст.317 ч. 2 КК України, суд детально обґрунтував у своєму вироку, зазначивши, що дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були спрямовані на підшукання приміщення та готування предметів для виготовлення наркотичних засобів, а не на отримання матеріальної вигоди з організації такого місця. З такими висновками погоджується і колегія суддів, в зв'язку з чим апеляція старшого помічника прокурора не підлягає задоволенню.
Аналізуючи в сукупності добуті в ході досудового та судового слідства докази, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини скоєння злочинів та їх мотиви, в зв'язку з чим правильно кваліфіковано дії засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. ст. 162 ч 1, 307 ч. З, 311 ч. 2, 317 ч. 2 КК України.
Покарання засудженим призначено з врахуванням усіх обставин справи, особи засуджених, обставин, що обтяжують та пом'якшують їх покарання, в тому числі і ті, що зазначені в апеляціях адвоката та засудженого ОСОБА_2 і колегія суддів не знаходить підстав для його пом'якшення, а також підстав для закриття провадження в справі щодо засудженого ОСОБА_3 та задоволення апеляції прокурора, тому всі апеляції є необгрунтованими та безпідставними.
Керуючись ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції старшого помічника прокурора Куликівського району, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 16 серпня 2006 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - без змін.
СУДДІ:
ЗЕНЧЕНКО Т.С. КУЗЮРА М.М. ОСЕДАЧ М.М.