Номер провадження № 22-ц/1590/8870/12

Головуючий у першій інстанції Лук'янчук

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2012 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого -Громіка Р.Д.

суддів -Драгомерецького М.М., Парапана В.Ф.

при секретарі -Криворучці Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк Надра»в особі філії ПАТ «КБ Надра»Одеського регіонального управління до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору,

встановила:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитом. В обґрунтування позову позивач, вказує, що 23.03.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №05/03/2007/840-К/134, згідно якого останньому був наданий кредит у розмірі 5 000 доларів США, який прийняв на себе зобов'язання по поверненню наданого йому кредиту в строк до 20.03.2009 року. Відсотки за користування кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 16,99 % відсотків.

В якості забезпечення кредиту між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір поруки № 05/03/2007/840-П/123 від 23.03.2007 року, згідно якого він, поручитель за договором, поручається перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору №05/03/2007/840-К/134 від 23.03.2007р., а саме: повернути до 20.03.2009 року кредит у сумі 5 000 доларів США; сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 16,99% річних; сплатити плату за управління кредитом зазначену у п.1.3.2. Кредитного договору; сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня).

Оскільки відповідач ОСОБА_3 не виконує обов'язків по поверненню кредиту та відсотків, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором №05/03/2007/840-К/134 від 23.03.2007 року у розмірі 9 530,35 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 75 982,62 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, згідно наданої на адресу суду письмової заяви, просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи сповіщені належним чином, причина не явки суду не була відома.

Суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, яким позов був задоволений в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.07.2012р. заява ОСОБА_1 про перегляд цього заочного рішення була залишена без задоволення.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення, та постановити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, та застосував необхідні норми матеріального права.

Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

23.03.2007 року між ВАТ комерційний банк «Надра»та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №05/03/2007/840-К/134, згідно якого останньому був наданий кредит у розмірі 5 000 доларів США, який прийняв на себе зобов'язання по поверненню наданого йому кредиту в строк до 20.03.2009 року. Відсотки за користування кредитом враховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 16,99% відсотків.

ВАТ комерційний банк «Надра»змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк Надра».

Позивач надав ОСОБА_3 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 5 000 доларів США в порядку і на умовах, визначених Договором. Ціль кредитування - проведення ремонту та благоустрою.

Кредит надано строком до 20.03.2009 року.

ОСОБА_3, як позичальник зобов'язався повернути зазначену суму грошей та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 16,99 % річних.

Згідно п. 1.4. вищезазначеного договору кредиту, встановлено строк повного погашення кредиту -13.03.2009р.

Порядок боргових зобов'язань визначені умовами Кредитного Договору.

Позивач повністю виконав зобов'язання, надавши відповідачу ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі визначеному Кредитним договором.

Згідно п.3.3.2 Кредитного договору, відповідач зобов'язаний суворо дотримуватися положень цього Договору.

23.03.2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 05/03/2007/840-П7123 від 23.03.2007 року, згідно якого він як поручитель за договором, поручається перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 05/03/2007/840-К/134 від 23.03.2007р., а саме - повернути до 20.03.2009 року кредит у сумі 5 000 доларів США; сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 16,99% річних; сплатити плату за управління кредитом зазначену у п. 1.3.2. Кредитного договору; сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня).

Згідно п.1.2. договору Поруки встановлено, що поручитель відповідає перед Кредитором у повному обсязі. Позичальник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1.цього Договору повністю (чи у будь - якій його частині) як від Позичальника та Поручителя разом, так і від кожного окремо.

Позивач вказує, що неодноразово звертався до відповідачів із вимогами про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором та вимогою про виконання грошових зобов'язань за договором поруки для погашення заборгованості.

Однак, як ОСОБА_3, так і ОСОБА_1 були порушені надані ними зобов'язання, передбачені кредитним договором, а саме - повернення у встановлений строк кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту, яка згідно розрахунку суми заборгованості по кредиту станом на 07.09.2011р. складає 9 530,35 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 75 982,62 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Повернення заборгованості з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на день розгляду справи судом першої інстанції не відбулось.

Отже, на день розгляду справи судом першої інстанції відповідачі виниклу заборгованість за кредитним договором не погасили, тому зобов'язані достроково повернути Банку кредит у розмірі 9 530,35 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 75 982,62 грн.

Суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з діючими нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, та дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З положень ч.1-2 ст. 303 ЦПК України вбачається, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Апелянт в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню з постановленням нового рішення по справі про відмову в позові, так як суд першої інстанції не звернув своєї уваги на те, що відповідач ОСОБА_3 частково погасив свою заборгованість перед Банком, та між ним та Банком укладена додаткова угода про реструктуризацію залишку кредитної заборгованості.

Однак, колегія суддів звертає свою увагу на те, що суд першої інстанції не міг при винесенні 23.05.2012р. рішення по справі звернути свою уваги на вказані обставини, так як часткове погашення заборгованості та укладення додаткової угоди відбулося вже після винесення рішення суду, що свідчить про визнання позову Банка та добровільне виконання винесеного рішення відповідачем ОСОБА_3

Апелянт ОСОБА_1 не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, так як обставини, на які він посилається в своїй апеляційній скарзі виникли після ухвалення рішення та на час виконання оскаржуємого рішення відповідачем ОСОБА_3

Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -відхилити, заочне рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді В.Ф. Парапан

М.М. Драгомерецький