Справа № 22ц-1441/2006 p. Головуючий у першій інстанції
Бечко Є.М.
Категорія - цивільна Доповідач - Ішутко В.М.
УХВАЛА Іменем України
14 листопада 2006 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого: Коренькової З.Д.
суддів: Ішутко В.М., Заболотного В.М.
при секретарі: Куксі М.В.
з участю: ОСОБА_1., ОСОБА_2., його адвоката ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 13 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
встановив:
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить рішення суду скасувати, яким стягнуто з нього у відшкодування матеріальної шкоди та 1300 грн. у відшкодування моральної шкоди і ухвалити нове про відмову в позові ОСОБА_1.. Апелянт посилається на те, що суд вказав в своєму рішенні, що перед ДТП мали місце порушення ПДР обома сторонами, і при цьому суд визначив розмір ступіню вини в порушення ст. 1188 ЦК України, яка вказує що, при наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Зазначає, що всупереч цього, судом не вказано, які саме істотні обставини вплинули на визначення ступеня вини у відношенні 90% - відповідача і позивача- 10 %.
На місці пригоди був складений протокол про адміністративне правопорушення, де зазначається, що відповідач порушив п.16.13 Правил дорожнього руху.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 13 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_2. на коритсь позивача 20132 грн. 43 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 1300 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Суд прийшов до висновку про те, що в діях обох сторін безпосередньо перед ДТП мали місце порушення п.п. 2.3 „б" та 12.1 Правил дорожнього руху, згідно яких водії повинні бути уважними, стежити за дорожньою обстановкою, а тому, розмір часток вини повинен складати: 90% - вини ОСОБА_2, 10 % - вини ОСОБА_1., в зв"язку з чим позов в частині відшкодування матеріальної шкоди суд задовольнив частково, стягнувши на користь позивача меншу суму, ніж він просив. Визначаючи 1300 грн. моральної шкоди, суд виходив із засад розумності, справедливості і виваженості.
Вислухавши суддю - доповідача, доводи та заперечення сторін, адвоката ОСОБА_3. на стороні відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановою Деснянського райсуду м. Чернігова від 27 жовтня 2005 року встановлено, що ОСОБА_2. скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Відповідач визнав свою вину в скоєні ДТП, ця обставина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, складеним в день скоєння ДТП.
Згідно з висновком експерта від 30.08.2005 року вартість відновлювального ремонту складає 41208 грн. 75 коп., при цьому ринкова вартість автомобіля складає 22369 грн. 37 коп.. В зв"язку з тим, що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість автомобіля, вартість матеріального збитку дорівнює ринковій вартості транспортного засобу.
Суд обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1., стягнувши на його користь з ОСОБА_2. у відшкодування матеріальної шкоди 20132 грн.43 коп. та 1300 грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталася 24.08.2006 року з вини відповідача та позивача.
Доводи апелянта про те, що суд неправильно визначився з ступенем вини кожного з учасників ДТП, не заслуговують на увагу, оскільки, суд відповідно до вимог ЦПК України, правильно оцінив матеріали справи, суперечливі покази свідків, пояснення сторін, врахував матеріали адміністративної справи, і підставно визначив розмір вини відповідача, який порушив п.16.13 Правил дорожнього руху - 90%, та 10 % - вини позивача, в діях якого як і в діях відповідача мало місце порушення п..п.2.3. „б" та 12.1.
Правил дорожнього руху, згідно яких водії повинні бути уважними, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і під час вибору в установлених межах безпечної швидкості враховувати дорожню обстановку.
За таких підстав, коли рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, апеляційний суд не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 червня 2006 року -залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності негайно після її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протяом двох місяців після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.