Справа № 11-725                                     Головуючий у ї-нстанції Галасюк Р.А.

Категорія  ст.ст.121ч.2,296  ч.І   КК Доповідач  Захарчук  С.В

УХВАЛА

Ім'ям України

" 14 " листопада 2006 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

Головуючого                Романова О.В.

Суддів                          Захарчука С. В., Яковлєва С. В.

Прокурора                               Воронуха Д.С.

Потерпілого                 ОСОБА_1.

Засуджених                  ОСОБА_2.,ОСОБА_3.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2. на вирок Корольовського районного м. Житомира від 14 липня 2006 року, яким

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.Львів, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 в м. Житомирі, раніш судимого:

-27.06.2002 року Богунським районним судом м.Житомира за ст.ст. 185 ч.2 187 ч. 1 КК України до трьох років позбавлення волі, із застосуванням ст..75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку терміном два роки;-05.05.2003 року Корольовським районним судом м.Житомира за ст..ст. 15 ч.2,185 ч.З,КК

України, із застосуванням ст.70 ч.4 КК України до трьох років дев'яти місяців позбавлення волі, звільнено з місць

2

позбавлення волі постановою міськрайсуду м. Дубна, Рівненської області від 19.10.2005 року умовно-достроково на 1 (один)рік 10(десять)місяців 27(двадцять сім)днів,

засуджено:

- за ст. 121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України визначено остаточне покарання шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком і призначено остаточне покарання - 7(сім) років 8(вісім)місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишений попередній - тримання під вартою.

ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. Житомира, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_2 в м. Житомирі, не судимого в силу ст.89 КК України,

Засуджено:

· за ст. 121 ч.2 КК України - 8(вісім)років6(шість)місяців позбавлення волі;

· за ст.296 ч.І КК України - З(три) роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 8(вісім) років 6(шести)місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишений попередній

- тримання під вартою.

Згідно вироку, ОСОБА_2 і ОСОБА_4. визнані винним і засуджені за те, що 10.03.2006 року о Ібгодині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на грунті особистих неприязних стосунків в будинку №АДРЕСА_3 в м. Житомирі, заподіяли умисне тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_5., що спричинило його смерть.

При цьому ОСОБА_2 і ОСОБА_4 з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень наносили потерпілому руками і ногами удари по голові та в інші життєво важливі органи.

В результаті спільних злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_4., заподіяли потерпілому ОСОБА_5., тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, у вигляді синців в навколо   орбітальних   ділянках,   саден   волосяної   частини   голови,

з

крововиливів під м'які покрови голови, оболонки та в речовину головного мозку, забою головного мозку, ускладненого розвитком менінгоенцефаліту, двобічної застійної фібринозно гнійної пневмонії та гострої дихальної недостатності, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, внаслідок яких сталася смерть потерпілого.

Крім того, ОСОБА_4 засуджений судом за вчинення хуліганства при таких обставинах.

Під час побиття потерпілого ОСОБА_5. до кімнати увійшов потерпілий ОСОБА_5., який попросив ОСОБА_2 та ОСОБА_3. припинити побиття ОСОБА_5.На що ОСОБА_4., грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи загально прийнятті норми і правила поведінки у суспільстві, схопив ОСОБА_5. за одяг і потягнув до вікна, де відпустивши його, двічі правою рукою наніс удари в груди останнього, внаслідок чого ОСОБА_5. відчувши сильний фізичний біль, впав на підлогу кімнати вдарившись при цьому потилицею об батарею опалення. В цей час ОСОБА_4. продовжуючи діяти умисно та зухвало став наносити удари ногами по обличчю, руках і в груди ОСОБА_5.Після чого, продовжуючи свої хуліганські дії, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась у тому, що ОСОБА_4. вскочив своїми ногами на ноги потерпілого ОСОБА_5., який від отриманих ударів перебував у безпорадному стані і не міг чинити опір ОСОБА_4 ., став пригати своїми ногами по ногах потерпілого, завдаючи йому нестерпного болю.

В результаті хуліганських дій ОСОБА_4. умисно заподіяв ОСОБА_5. легкі тілесні ушкодженнями без короткочасного розладу здоров'я.

В апеляції засуджений ОСОБА_2. порушує питання про перегляд вироку суду. Вважає, що він не винний у вчиненні інкримінованого йому злочину. На час затримання його працівниками міліції знаходився в стані алкогольного сп'яніння та давав свідчення під тиском працівників правоохоронних органів.

Засуджений ОСОБА_4. свою апеляцію відкликав.

Заслухавши доповідача, засуджених, міркування прокурора, який заперечував проти поданої апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2. не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджуються сукупністю доказів, здобутих на досудовому слідстві та досліджених судом першої інстанції і є привільними.

Вина засудженого у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, а засудженого ОСОБА_4, крім того у вчиненні злісного хуліганства, підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_5., ОСОБА_6. та свідків ОСОБА_7., ОСОБА_8, висновками судово - медичних експертиз.

Показання   потерпілих   та   свідків   послідовні   та   повністю узгоджуються з іншими доказами по справі.

Доводи засудженого ОСОБА_2 про те, що він не винний у вчиненні злочину за який його засуджено, необгрунтовані.

Потерпілий ОСОБА_5. підтвердив, що , що 10.03.2006 року о 16 годині знаходячись у своєму приміщенні по АДРЕСА_3 до нього прийшли ОСОБА_4. та ОСОБА_2 запитавши де знаходиться ОСОБА_5. пройшли до сусідньої кімнати, де почали бити останнього.

Показами свідка ОСОБА_9., яка в судовому засіданні показала, що 10.03.2006 близько 16 години прийшла відвідати свого сина, який мешкає за адресою АДРЕСА_3 м. Житомира. У квартирі зустріла ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які повідомили, що в квартирі є труп і до вечора буде ще один.

У квартирі побачила свого сина, що намагався встати та на підлозі без свідомості ОСОБА_5., викликала "швидку допомогу".

Покази потерпілого та свідків послідовні та повністю узгоджуються з іншими доказами по справі.

У ході досудового слідства і в судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнавав себе винним.

Правильно проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд обґрунтовано визнав засудженого винним у вчиненні ним злочину, за який він засуджений.

Дії засудженого ОСОБА_2. за ст. 121 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.

Покарання засудженому обрано, відповідно до вимог ст. 65 КК України, із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Керуючись ст..ст.365;366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 14 липня щодо нього - без зміни.