ун. № 2-5295/11

пр. № 2/2608/863/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2012 року

Святошинський районний суд міста Києва в складі

головуючого-судді Мазур І.В.

при секретарі Сіряченко Я.В.

з участю представника позивача Полгородник Т.М.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», 3-тя особа ОСОБА_5 про визнання кредитного договору та додаткових договорів до кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів боргу по кредитному договору укладеного між відповідачем ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк». При цьому уточнив позовні вимоги і в обгрунтування позовних вимог посилався на те, що між сторонами 27.02.2008р. було укладено кредитний договір №МL-012/058/2008. Згідно умов договору відповідачу ОСОБА_4 було надано кредит в сумі 266837,40доларів США строком до 27.02.2021року із сплатою 4,99% річних за користування кредитним договором та плюс FIDR -це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб і валюті тотожній Валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. 26.01.2009р. між ОСОБА_4 та Банком, правонаступником якого є позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна»був укладений додатковий договір до кредитного договору №МL-012/058/2008 від 27.02.2008року, згідно з умовами якого сторони домовились та внесли зміни до Кредитно договору, а саме графіку платежів, який викладений в новій редакції. 24.06.2009р. між ОСОБА_4 та Банком був укладений Додатковий договір до кредитного договору від 27.02.2008року. За умовами Додаткового договору сторони домовились та внесли зміни до Кредитного договору. На період з 25.06.2009р. до 24.09.2009р. включно для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка в розмірі 6,50% річних. Крім того, п.3.3 Додаткового договору встановлено, що на період з 25.09.2009р. до повного виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка в наступному порядку: 5,48% плюс FIDR. 9.03.2010р. та 26.04.2010р. між ОСОБА_4 та Банком був укладений Додатковий договір до Кредитного договору від 27.02.2008р. Згідно умов Додаткового договору сторони домовились та внесли відповідні зміни згідно яких з 26.04.2010р. до 27.09.2010р. включно для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка в розмірі 6,50% річних. Крім того, п.2.1.1.1 Додаткового Договору встановлено, що на період з 27.09.2010р. до 25.03.2011р. буде використовуватися процентна ставка в розмірі 14,28% річних. П.2.1.2передбачено, що на період з 25.03.2011р. до повного виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка в наступному порядку 6,78% плюс FIDR.

Під час дії договору відповідач не виконав вимоги кредитного договору щодо сплати кредиту та відсотків щомісячно. Відповідно станом на 8.10.2012року відповідач має заборгованість перед банком, яка складає 331529,04 (триста тридцять одна тисяча пятсот двадцять дев»ять дол..4цент.) доларів США, що за курсом НБУ становить 2649911грн.61коп. та 7517020,37грн., а саме: сума непогашеного кредиту в розмірі 96064дол.США31цент, що становить 759695грн.78коп., залишок заборгованості за кредитним договором в розмірі 249732доларів США 40центів (двісті сорок дев'ять тисяч сімсот тридцять два долара 40цент.), що за офіційним курсом НБУ становить -1996111грн.07коп. (один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч сто одинадцять грн..07коп.), заборгованість по відсоткам -81796,64 долари США (вісімдесят одна тисяча сімсот дев'яносто шість дол.64цент.), що за офіційним курсом НБУ становить -653800грн.54коп. (шістсот п'ятдесят три тисячі вісімсот грн..54коп.), заборгованість за несвоєчасне повернення кредиту -пеня за період з 16.12.2011р. по 8.10.2012р. в розмірі -7517020,37грн.

Крім того, 27.02.2008р. між відповідачем ОСОБА_5 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» в забезпечення зобов'язань по кредитному договору було укладено договір поруки. Відповідно до умов п.1.1 договору поруки поручитель зобов'язався відповідати в повному обсязі по борговим зобов'язанням Позичальника, що виникають з умов Кредитного договору. У зв'язку з чим просить стягнути заборгованість солідарно з відповідачів з урахуванням зазначених сум. Також просив стягнути судові витрати по справі.

Відповідачка ОСОБА_5 належним чином повідомлена про день слухання справи, суд, керуючись вимогами ст..ст.74, 169 ЦПК України вважає розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_4 проти позову заперечувала, при цьому відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву про визнання правочинів недійсними. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до п.1.11.1 частини 2 Кредитного договору усі платежі за повернення суми кредиту та сплати процентів встановлено валюту кредиту -Долар США, що суперечить вимогам ст..192, ч.3 ст.533 ЦК України. Крім того, у ПАТ «ОТП Банк»індивідуальна ліцензія, видана НБУ на використання іноземної валюти при здійсненні платежів за вказаним договором кредиту була відсутня. У зв'язку з чим просив визнати недійсними кредитний договір №МL-012/058/2008 укладений 27.02.2008р., а також всі додаткові договори до даного кредитного договору.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

27.05.2011р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Україна»та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк»було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким ПАТ «ОТП Банк»продав позивачу портфель, який включає в себе кредитні договори, в т.ч. і кредитний договір № МL-012/058/2008 укладений 27.02.2008р. між ПАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_4/а.с.43-50/

Згідно умов договору відповідачу ОСОБА_4 було надано кредит в сумі 266837,40доларів США строком до 27.02.2021року із сплатою 4,99% річних за користування кредитним договором та плюс FIDR -це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб і валюті тотожній Валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору./а.с.7-15/

Крім того, між ПАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_4 укладалися відповідно додаткові угоди до кредитного договору, а саме:

26.01.2009р. , 24.06.2009р. між ОСОБА_4 та Банком був укладений Додатковий договір до кредитнго договору від 27.02.2008року. За умовами Додаткового договору сторони домовились та внесли зміни до Кредитного договору. На період з 25.06.2009р. до 24.09.2009р. включно для розрахунку процентів визначено, що за користування Кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка в розмірі 6,50% річних. Крім того, п.3.3 Додаткового договору встановлено, що на період з 25.09.2009р. до повного виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка в наступному порядку: 5,48% плюс FIDR. 9.03.2010р. та 26.04.2010р. між ОСОБА_4 та Банком був укладений Додатковий договір до Кредитного договору від 27.02.2008р. Згідно умов Додаткового договору сторони домовились та внесли відповідні зміни згідно яких з 26.04.2010р. до 27.09.2010р. включно для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка в розмірі 6,50% річних. Крім того, п.2.1.1.1 Додаткового Договору встановлено, що на період з 27.09.2010р. до 25.03.2011р. буде використовуватися процентна ставка в розмірі 14,28% річних. П.2.1.2передбачено, що на період з 25.03.2011р. до повного виконання боргових зобовязань за Кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка в наступному порядку 6,78% плюс FIDR. /а.с.17-35/

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України банк зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі ...) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі ...) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав.

Відповідно станом на 8.10.2012року відповідач має заборгованість перед банком, яка складає 331529,04 (триста тридцять одна тисяча п'ятсот двадцять дев'ять дол..4цент.) доларів США, що за курсом НБУ становить 2649911грн.61коп. та 7517020,37грн., а саме:. сума непогашеного кредиту в розмірі 96064дол.США31цент, що становить 759695грн.78коп., залишок заборгованості за кредитним договором в розмірі 249732доларів США 40центів (двісті сорок дев'ять тисяч сімсот тридцять два долара 40цент.), що за офіційним курсом НБУ становить -1996111грн.07коп. (один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч сто одинадцять грн..07коп.), заборгованість по відсоткам -81796,64 долари США (вісімдесят одна тисяча сімсот дев'яносто шість дол.64цент.), що за офіційним курсом НБУ становить - 653800грн.54коп. (шістсот п'ятдесят три тисячі вісімсот грн..54коп.), заборгованість за несвоєчасне повернення кредиту -пеня за період з 16.12.2011р. по 8.10.2012р. в розмірі -7517020,37грн. (сім мільйонів п'ятсот сімнадцять тисяч двадцять грн..37коп..)

27.02.2008р. між відповідачем ОСОБА_5 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»в забезпечення зобов'язань по кредитному договору було укладено договір поруки. Відповідно до умов п.1.1 договору поруки поручитель зобов'язався відповідати в повному обсязі по борговим зобов'язанням Позичальника, що виникають з умов Кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.554 ЦК України зазначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які визначені ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно п.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»встановляюється, що Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

. Суд не бере посилання представника позивача ОСОБА_4 за зустрічним позовом на відсутність при укладенні кредитного договору індивідуальної ліцензії, що необхідна для легітимного надання та отримання кредиту в іноземній валюті, а також для повернення кредиту в іноземній валюті, оскільки банки та інші фінансові установи, які у встановленому порядку отримали генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, мають достатні юридичні підстави та законне право для проведення вище зазначених валютних операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із наведеної норми вбачається, що кредитом є зобов'язання, предметом якого є грошові кошти.

У ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»термін «кошти»визначається через поняття грошей у національній або іноземній валюті.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і порядку, встановлених законом. Частина 3 статті 533 ЦК України дозволяє використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 р. (далі - Декрет) валютні операції можуть здійснюватися виключно на підставі індивідуальної чи генеральної ліцензії НБУ. При цьому п. 2 ст. 1 Декрету визначено юридчний зміст поняття «валютні операції»як будь-які операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності (у тому числі, на іноземну валюту), за вийнятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України. Виходячи із даного визначення, очевидно, що надання кредитів в іноземній валюті кваліфікується валютною операцією, яка може здійснюватися виключно на підставі відповідної ліцензії НБУ.

Пунктом «в»ч. 4 ст. 5 Декрету встановлена вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Із змісту ст. 5 Декрету вбачається, що індивідуальної ліцензії потребують валютні операції, визначені частиною четвертою цієї статті, в той час як генеральна ліцензія видається комерційним банкам та іншим фінансовим установам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії. При цьому остання видається НБУ на разову валютну операцію, в той час як генральна ліцензія дозволяє здійснювати окремі валютні операції, що не підпадають під режим індивідуального ліцензування, на регулярній основі протягом строку дії ліцензії.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Декрету порядок видачі ліцензій на здійснення валютних операцій визначається НБУ.

На сьогоднішній день не існує будь-яких нормативно-правових актів НБУ, які б встановили терміни і суми кредитів в іноземній валюті як критерій їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування. Дана обставина, з огладу на відсилочний характер пункту «в»ч. 4 ст. 5 Декрету, не дозволяє поширити режим індивідуального ліцензування на валютні операції, пов'язані із наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам України.

Отже, з огляду на відсутність істотних нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування по операціям з надання та обслуговування кредитів в іноземній валюті у відносинах між резидентами України, як це передбачено пунктом «в»ч. 4 ст. 5 Декрету, єдиною правовою підставою для здійснення банками та іншими фінансовими установами кредитування в іноземній валюті згідно з ч. 2 ст. 5 Декрету є генеральна ліцензія НБУ, отримана ними у встановленому порядку.

В діючому цивільному законодавстві діє принцип свободи договору, який закріплено в ст.6, 627 ЦК України.

Так, згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд не вбачає підстав для визнання недійсним кредитного договору в частині видачі кредиту у доларах США з підстав, визначених ст. 227 ЦК України. Суд не розцінює несправедливими умови кредитного договору щодо повернення кредиту в іноземній валюті та покладення в зв'язку з цим валютних ризиків на позичальника, оскільки виходячи із змісту ст.ст. 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

Стаття 533 ЦК України допускає використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків за зобов'язаннями на території України за умов, зазначених вище. Крім того кредитний договір є різновидом договору позики, предметом якого є грошові кошти національної або іноземної валюти, і поверненню підлягають грошові кошти у тій самій сумі та валюті, що і бралися. За кредитним договором позивач отримала кредит в доларах США, тому повернути вона зобов'язана саме долари США.

Сторони реалізували своє право на свободу укладення цивільно-правового договору і уклали 27.02.2008року кредитний договір та погодили його істотні умови, в тому числі і укладення договору , позивач ОСОБА_4 визнавав укладений кредитний договір, сплачував кредит і відсотки за його користування, але на даний час має заборгованість і посилається на недійсність договору.

Своїм підписом у кредитному Договорі , а також у Додаткових договорах засвідчив своє добровільне волевиявлення, яке відповідало його внутрішній волі, в зв'язку з чим суд вважає, що останній був обізнаний щодо умов виконання своїх зобов'язань перед Банком, усвідомлював їх правові наслідки, обсяг своєї відповідальності та заперечень не мав.

На підставі викладеного суд вважає зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

В той же час з урахуванням викладеного та доказів, оцінку яким суд дав вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором, яка складається також із пені в розмірі 7517020,37грн. (сім мільйонів п»ятсот сімнадцять тисяч двадцять грн.37коп.), що значно перевищує залишок заборгованості за кредитним договором, який становить 249732доларів США 40центів (двісті сорок дев'ять тисяч сімсот тридцять два долара 40цент.), що за офіційним курсом НБУ становить -1996111грн.07коп. (один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч сто одинадцять грн..07коп.).

Суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зокрема, згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності іншх обставин, які мають істотне значення.

З урахуванням зазначеної норми, та норм ст.ст. 6, 627 ЦК України, вимог розумності та справедливості суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру пені до 75 170грн.20коп. (сімдесят п'ять тисяч сто сімдесят грн. 20коп.).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна»залишок заборгованості за кредитним договором в розмірі 249732доларів США 40центів (двісті сорок дев'ять тисяч сімсот тридцять два долара 40цент.), що за офіційним курсом НБУ становить -1996111грн.07коп. (один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч сто одинадцять грн..07коп.), заборгованість по відсоткам -81796,64 долари США (вісімдесят одна тисяча сімсот дев'яносто шість дол.64цент.), що за офіційним курсом НБУ становить -653800грн.54коп. (шістсот п'ятдесят три тисячі вісімсот грн..54коп.), заборгованість за несвоєчасне повернення кредиту - пеня в розмірі 75 170грн.20коп. (сімдесят п'ять тисяч сто сімдесят грн. 20коп.).

Керуючись вимогами ст.88 ЦПК України стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі сплачений судовий збір в розмірі 3219грн. ( три тисячі двісті дев'ятнадцять грн.).

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст. ст.2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 5, 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.ст. 6, 192, ч.1ст. 203, ч.1 ст.215, 509, 524, 533, 627, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 179, 209, 213-215, 292, 294 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід.н. НОМЕР_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ід.н. НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»( код ЕДРПОУ 36789421 р/р 26507002333333 в АТ «ОТП Банк»м.Київ, МФО 300528) залишок заборгованості за кредитним договором в розмірі 249732доларів США 40центів (двісті сорок дев'ять тисяч сімсот тридцять два долара 40цент.), що за офіційним курсом НБУ становить -1996111грн.07коп. (один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч сто одинадцять грн..07коп.), заборгованість по відсоткам -81796,64 долари США (вісімдесят одна тисяча сімсот дев'яносто шість дол.64цент.), що за офіційним курсом НБУ становить -653800грн.54коп. (шістсот п'ятдесят три тисячі вісімсот грн..54коп.), заборгованість за несвоєчасне повернення кредиту -пеня в розмірі 75 170грн.20коп. (сімдесят п'ять тисяч сто сімдесят грн. 20коп.), сплачений судовий збір в розмірі 3219грн. ( три тисячі двісті дев'ятнадцять грн.), а всього 2728300грн.81коп. (два мільйони сімсот двадцять вісім тисяч триста грн.81коп.).

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», 3-тя особа ОСОБА_5 про визнання кредитного договору та додаткових договорів до кредитного договору недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: