Справа № 11а-845 2006 р. Категорія - ст. 82 КК України

Головуючий у 1 інстанції Приколота Ю.А. Доповідач Михайлишин Г.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року   жовтня   24 дня                         Колегія      суддів      судової      палати      у

кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в склад :

Головуючого: Пайонкевича Т.Т.

Суддів: Михайлишин Г.Я., Ревера В.В.

з участю прокурора: Малиш Н.С.

розглянула  у    відкритому  судовому    засіданні   в місті Львові кримінальну справу     за     апеляцією     засудженого    ОСОБА_1     на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 31 липня 2006 року.

Цією постановою:

відмовлено в поданні  адміністрації Личаківської виправної колонії № 30 УДДУПВП у Львівській області та спостережної комісії при Шевченківській районній адміністрації м. Львова про заміну засудженому ОСОБА_1   невідбутої   частини   покарання   більш   м'яким   у   вигляді обмеження волі.

ОСОБА_1 вироком Ковельського районного суду Волинської області від 09.08.1999р. засуджений за ст. 117 ч. 1, 117 ч.2, 117 ч.З, 118 ч.2, 42 КК України 1960 року на 11 років позбавленим волі.

Початок строку відбуття покарання - 03.07.1998р.,

кінець строку відбуття покарання    -03.07:2009р.

Адміністрація ЛВК № 30 та спостережна комісія при Шевченківській районній адміністрації м. Львова на підставі ст. 82 КК України звернулись до суду з спільним поданням від 17.02.2006р. про заміну засудженому ОСОБА_1 невідбутої частини покарання більш м'яким у вигл'яді обмеження волі, покликаючись на те, що ОСОБА_1 відбув 2/3 строку покарання - станом на 17 лютого 2006р. відбув 7 років 7 місяців 14 днів, своєю поведінкою довів, що став на шлях виправлення.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні подання, суд покликався на те, що засуджений ОСОБА_1 не етап на шлях виправленню допустив 15 порушень режиму утримання, за що на нього накладались дисциплінарні стягнення, одне з стягнень було скасоване за поданням прокурора, заборгованість по ци вільному позову не погасив.

В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови суду, застосування щодо нього положень ст. 82 КК України. В обгрунтування покликається на те, що він став на шлях виправлення, накладені на нього дисциплінарні стягнення погашені, за сумлінне ставлення до праці він двічі заохочувався, перебуваючи в місцях позбавлення волі не має змоги відшкодувати заподіяну злочином шкоду.

Заслухавши доповдача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію, міркування прокурора про законність і обгрунтованість постанови суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого до задоволення не підлягає.

 Як вбачається з матеріалів подання, ОСОБА_1 відбув визначений законом термін покарання, після якого може ставитись питання про заміну неьідбутої частини покарання більш м'яким.

Необхідною умовою застосування положень ст. 82 КК України є також те, що засуджений став на шлях виправлення, про що свідчить його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до праці, додержання режиму відбування покарання.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні подання адміністрації ЛВК № ЗО та спостережної комісії при Шевченківській районній адміністрації м. Львова, суд прийшов до вірного висновку про те, що засуджений ОСОБА_1 на шлях виправлення не став.

Як вбачається з матеріалів подання, ОСОБА_1 раніше притягувався до .кримінальної відповідальності, відбував покарання в місцях позбавлення волі. В даний час відбуває покарання за вироком Ковельського районного суду Волинської області, яким був засуджений за ст. 117 ч.І, 117 ч.2, 117 ч.З, 118 4.2 КК України на 11 років позбавлення волі.

Згідно подання, характеристики, довідки про стягнення і заохочення, ОСОБА_1 за час відбуття покарання в Катеринівській ВК № 46 Рівненської області /де перебував з вересня 1999р. по вересень 2005р./, допустив 15 порушень встановленого порядку відбування покарання, в зв'язку з чим, крім бесід виховного характеру, до нього 11 разів застосовувались заходи стягнення, які погашені відповідно до ч.14 ст. 134 КВК України; жодного разу не заохочувався. За період відбуття покарання у Личаківській ВК №30, з 29.09.2005р. до часу звернення із поданням - 17.02.2006р., - двічі заохочувався адміністрацією установи у вигляді подяк /а.с. 1,3,4/. У відшкодування заподіяної злочином шкоди в сумі 3000 гривень, відшкодував 25 гривень /а.с.6/.

Наведені обставини не свідчать про зразкову поведінку засудженого за час відбуття покарання. З врахуванням наявності двох заходів заохочень за весь період відбуття покарання та інших, характеризуючих поведінку засудженого даних, висновок адміністрації установи і спостережної комісії, що ОСОБА_1 став на шлях виправлення - є передчасним.

З врахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення поданої апеляції.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Постанову Шевченківського районного суду м. Львова   від 31 липня ;2006 року про відмову в заміні засудженому ОСОБА_1 невідбутої частини покарання більш м'яким   залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Головуючий

Судді: